WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Інтегрована програма контролю шкідливих організмів на черешні - Реферат

Інтегрована програма контролю шкідливих організмів на черешні - Реферат

Реферат на тему:

Інтегрована програма контролю шкідливих організмів на черешні

Істотно знижує рентабельність виробництва плодів черешні комплекс шкідливих організмів. Найшкідливішими та найпоширенішими серед збудників хвороб є кокомікоз, клястероспоріоз, плодова гниль, серед фітофагів — вишнева муха, чорна вишнева попелиця.

За високого рівня вологості проходить епіфітотійний розвиток плямистостей, що спричинює втрату 80–90% листя, урожайність наступного року знижується наполовину. Від плодової гнилі врожай може загинути повністю. Вишнева муха в окремі роки здатна пошкодити близько 90% плодів. Вишнева попелиця за високої щільності популяції призводить до зміни забарвлення листя й передчасного його засихання, пригнічення росту пагонів, унаслідок чого втрати врожаю наступного року становлять понад 30%.

Неінфекційні хвороби

Окрім інфекційних хвороб, про які йшлося вище, значний вплив на розвиток дерев справляють неінфекційні хвороби. Вони зумовлені несприятливими абіотичними чинниками, а також порушенням загальноприйнятих рекомендацій із догляду за насадженнями.

У суворі зими за відчутного зниження температури повітря (нижче –25°С) у дерев пошкоджуються бруньки, пагони, камбій, деревина гілок і штамбів, а також коренева система. Під дією низьких температур вегетативні та генеративні утворення чорніють і відмирають. Значних ушкоджень деревам завдають сонячно-морозні опіки, які можливі впродовж зими — напровесні. Через різку зміну температури повітря в сонячні дні та морозні ночі нерівномірно прогріваються штамби й скелетні гілки. Кора при цьому розтріскується, відстає і відмирає. Підмерзання деревини та камбію спричинює закупорювання судин камеддю, яке унеможливлює рух поживних речовин і води. Пошкодження морозами деревини руйнує провідну систему, внаслідок чого розвивається дрібнолистість, хлороз, молочний блиск. За сильного підмерзання деревини рослини гинуть.

Для нормального росту й розвитку рослин важливо, щоб вони були забезпечені поживними речовинами органічного та мінерального живлення. Життєво важливими елементами є азот, фосфор, калій — макроелементи та хлор, бор, молібден, сірка, кальцій, магній, залізо, марганець, цинк і мідь — мікроелементи. Дефіцит біогенних елементів зумовлює погіршення фізіологічного стану рослин, що проявляється в пригніченні їхнього росту, осипанні плодів і листя, зменшенні приросту пагонів, зміні забарвлення листя.

Трапляється, дерева мають чахлий вигляд, погано ростуть. Такі симптоми можливі, якщо черешню вирощують на непридатних грунтах, або висадили у низинних місцях із близьким заляганням підгрунтових вод, чи на схилах, де більша ймовірність ушкодження рослин морозно-сонячними опіками.

Якщо неінфекційні хвороби зумовлюють антропічні чинники, то інфекційні спричинюють різні патогени: гриби, бактерії, нематоди, віруси, мікоплазми, квіткові паразити.

Інфекційні хвороби

Клястероспоріоз викликає недосконалий гриб Clasterosporium carpophilum Aderh. Крім черешні, патоген паразитує на персику, абрикосі, сливі, аличі та вишні. Найбільше хворобою уражуються листки й плоди. На листках утворюються численні невеликі червоно-фіолетові плями. Внутрішня уражена тканина стає світло-коричневою, відмирає і випадає. За інтенсивного розвитку хвороби плями зливаються й розростаються. Уражені клястероспоріозом плоди деформовані, однобокі через засихання ураженої тканини та прикріплення її до кісточки. Патоген розвивається лише в стадії конідії. Зимує у вигляді грибниці та конідій на уражених органах, під камеддю. Взимку — під час відлиг — за температури повітря 4...5°С та навесні збудник продукує нові спори, які разом із тими, що перезимували, є джерелом первинної інфекції. Під час дощу його краплі розбризкують конідії на здорові органи, породжуючи зараження. Оптимальні умови для розвитку хвороби створюють тепла та волога погода. Сильно уражене листя осипається. Шкідливість хвороби проявляється в депресивному рості рослин, зниженні врожайності, зимостійкості, погіршенні якості плодів.

Кокомікоз спричинює сумчастий гриб Coccomyces hiemalis Higg. Паразитує на вишні та черешні. Збудник хвороби зимує на опалому листі: навесні розвивається сумчаста стадія — первинне джерело інфекції. Вітрові повітряні маси розносять сумкоспори, й вони осідають на листках, заражаючи їх. Влітку розвиваються конідієспори — вторинна інфекція, — яка заражає молоді листки, плодоніжки, черешки та плоди. На сприйнятливих до хвороби сортах із верхнього боку листків утворюються численні червонувато-коричневі дрібні плями, спочатку розміщені окремо, а згодом вони зливаються, охоплюючи значну площу листків. Із нижнього боку листків за дощової погоди розвиваються конідієспори, які мають вигляд рожево-білих подушечок. Уражене листя жовтіє, скручується та опадає. У другій половині літа дерева сприйнятливих до кокомікозу сортів, внаслідок передчасного листопаду, стають голими. Розвитку хвороби сприяє помірно тепла та волога погода. Шкідливість хвороби проявляється, насамперед, у формуванні нетоварної продукції: в ягід немає типового для сорту забарвлення, вони недорозвинуті, водянисті, втрачають смакові якості, на них утворюються вдавлені коричневі плями. Втрата понад 90% листя на фоні грунтової та повітряної посухи за суворої зими призводить до загибелі черешневих насаджень.

Моніліальна плодова гниль. Збудник хвороби недосконалий гриб Monilia cinerea Bonord., він "спеціалізується" на всіх кісточкових, зерняткових і ягідних культурах. Крім M. cinerea, плодову гниль викликає гриб M. fructigena. Хвороба розвивається в двох формах: навесні у вигляді моніліального опіку та влітку — у вигляді плодової гнилі. На черешні відсоток уражених моніліальним опіком суцвіть незначний, а плодів, уражених гниллю, особливо за надлишку вологи, буває до 100%. Збудник моніліозу зимує грибницею в муміфікованих плодах і тканинах уражених гілок. Після перезимівлі грибниця за вологої погоди формує конідії, які заражають квітки.

Плодова гниль проявляється влітку, під час достигання плодів. Спочатку на них утворюється бура пляма, яка з часом охоплює весь плід. На поверхні плодів розвивається спороношення у вигляді численних брудно-білих подушечок. Гнилі плоди опадають або висять на дереві. Крім вологої погоди, зараженню плодів гниллю сприяють плодопошкоджуючі шкідники: вишнева муха, садові довгоносики, а також птахи й град.

Шкідники

Вишнева муха (Rhagoletis cerasi L.) належить до родини строкатокрилих. Моновольтинний вид. Пошкоджує плоди черешні та вишні. Зимує в стадії лялечки, несправжні кокони розміщуються в грунті на різній глибині. На легких супіщаних грунтах вони залягають на глибині 4–5 см, на важких — 2–3 см. Виліт мух відбувається в травні, після цвітіння черешні. Тривале зниження температури та весняна грунтова посуха спричинюють повторну діапаузу лялечок. Вихід перших мух, залежно від зони, відбувається за різних значень суми ефективних температур грунту (вище 10°С). Так, у степовій зоні літ імаго починається за нагромадження СЕТ 190°, а у Лісостепу та на Поліссі — за 224...225°С. Після вильоту дорослі комахи потребують додаткового живлення, яке триває майже два тижні. За цей період вони активно споживають корм, збагачений вуглеводами: сік листків і плодів ранніх сортів черешні. Додаткове живлення потрібне для дозрівання статевих продуктів. Літ і яйцекладка вишневої мухи тривають до кінця липня. Шкідник пошкоджує черешню середніх і пізніх строків достигання. Ранні сорти муха не пошкоджує, бо вже дозрівають плоди, а початок яйцекладки припадає на період наливання середніх і пізніх сортів. Дорослі комахи активні за температури повітря вище 18°С, а за температури 15°С і нижче вони ховаються в кроні кормової рослини або на грунті. Самиці телескопічним яйцекладом відкладають яйця всередину плодів. За високої щільності популяції самиці в один плід відкладають по два яйця, що ми спостерігали у 2006 році. Личинки мухи після відродження живляться м'якоттю. Пошкоджені плоди темніють, загнивають і висять на дереві, можуть також осипатися на землю. Період розвитку личинок триває близько 20 днів. За цей час вони двічі линяють і, досягнувши третього віку, виходять із плодів та коконуються в землі.

Вишнева попелиця (Myzus cerasi F.) належить до підряду попелиць. Пошкоджує черешню й вишню. Внаслідок життєдіяльності забруднює їхнє листя й приріст липкими екскрементами та личинковими шкурками. За високої щільності популяції, якій сприяють помірно тепла та волога погода, як це було 2002 року, попелиця заселяла плоди. Пошкоджене листя зморщується, чорніє й всихає, пагони відстають у рості, викривляються. За період вегетації розвивається 10–14 поколінь. Зимує в стадії яєць, відкладених біля основи плодових бруньок. Вишнева попелиця — дводомний вид, основна кормова рослина — черешня, а вторинна — підмаренник. Личинки відроджуються з яєць у фенофазу розпускання плодових бруньок. У період масового цвітіння черешні в колоніях попелиці відроджуються самиці-засновниці, які дають початок новим колоніям. Попелиця заселяє лише молоде листя. За сприятливих погодних умов, по закінченні цвітіння, чисельність попелиці зростає, і щільність заселення нею листя обліковували за третім балом. У колоніях попелиці, починаючи з третього покоління, разом із безкрилими самицями розвиваються крилаті мігранти, які перелітають на вторинні рослини. На підмареннику розвивається кілька поколінь безкрилих особин. У третій декаді вересня — жовтні в популяції відроджуються крилаті самці та самиці, які реемігрують на рослину-господаря, де завершують життєвий цикл відкладенням зимуючих яєць.

Loading...

 
 

Цікаве