WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Системи технологій та технологічні процеси – основні поняття. Інноваційні процеси в технологіях. Основні показники ефекту та ефективності інновацій (к - Контрольна робота

Системи технологій та технологічні процеси – основні поняття. Інноваційні процеси в технологіях. Основні показники ефекту та ефективності інновацій (к - Контрольна робота

Електрошлакове зварювання має також недоліки, до яких належать крупно кристалічність структури шва та зони, яка прилягає до нього, внаслідок повільного нагрівання й охолодження. Саме тому після зварювання вироби відпалюють для зменшення розмірів кристалів у зварному шві.

10. Газове зварювання.

На початку ХХ ст. Газове зварювання було найпоширенішим у процесі виготовлення нерозбірних з'єднань. Тепер газове зварювання використовують в основному під час ремонтних робіт, а також там, де відсутні джерела електричного струму.

Газовим зварюванням називають спосіб утворення нерозбірного з'єднання двох виробів, місця з'єднання яких розплавляють теплотою, яка виділяється під час горіння газу в атмосфері кисню.

Для виготовлення з'єднань газовим зварюванням потрібно мати горючий газ, кисень, пальник для утворення полум'я та присадний дріт.

У процесі зварювання полум'ям, яке отримують за допомогою мундштука, нагрівають краї виробів, розплавляють їх, а зазор між ними заповнюється розплавом присадного дроту, який спеціально вводять у полум'я.

При газовому зварюванні використовують природній газ, водень, пропан, ацетилен (), під час згоряння якого виділяється найбільше теплоти. До місця проведення зварних робіт ацетилен подають у балонах, пофарбованих набіло, або беруть безпосередньо від газогенератора, в якому його отримують у процесі взаємодії води з карбідом кальцію:

У процесі взаємодіють 1 кг карбіду кальцію з водою виділяється 250-300 л ацетилену.

Ацетилен легший за повітря, без кольору, має ефірний запах, добре розчиняється в ацетоні. В одному об'ємі ацетону розчиняється 23 об'єми ацетилену. Цю властивість ацетилену використовують для зберігання його в балонах. Ацетиленові балони заповнюють пористою масою (активованим вугіллям), просоченою ацетоном. Це необхідно для збільшення вмісту ацетилену в балоні та запобігання вибуху. Тиск ацетилену в балоні дорівнює 1,5МПа. Щоб випустити ацетилен з балону, відкривають вентиль редуктора; при цьому тиск газу в балоні знижується і ацетилен виділяється з розчинника.

Кисень необхідний для згоряння ацетилену та утворення полум'я. При виконанні зварювальних робіт використовують технічно чистий кисень. До місця проведення зварювальних робіт кисень доставляють в балонах під тиском 15МПа.Кисень – вибухонебезпечний газ. Забруднення балона, в якому зберігається кисень, і особливо його вентиля, мастилами, які самозаймаються, неприпустимо. Балони з киснем не можна ставити біля відкритого вогню. Для зниження тиску кисень від балона проходить через редуктор, а потім шлангом надходить до пальника.

Для утворення горючої суміші, яка складається з кисню та горючого газу, і стійкого полум'я використовують газові пальники. За принципом дії пальники бувають інжекторні (всмоктувальні) – низького тиску та без інжекторні – високого або середнього тиску. На виробництві найчастіше використовують інжекторні пальники, оскільки вони безпечніші в роботі і працюють за низького та середнього тиску ацетилену.

До інжекторного пальника ацетилен надходить шлангом під тиском 0,01-0,02МПа, а кисень – під тиском 0,1-0,4МПа. Трубкою кисень надходить до сопла інжектора. Виходячи із сопла, струмінь кисню створює значне розрідження та засмоктує ацетилен у камеру змішування, звідки утворена суміш газів через наконечник і мундштук виштовхується в атмосферу. На виході її запалюють і утворюється полум'я.

Швидкість витікання горючої суміші газів з пальника має перевищувати швидкість її згоряння для того, щоб полум'я не проникало всередину пальника.

Без інжекторні пальники мають змінні наконечники з різними діаметрами вихідних отворів інжектора та мундштука, що дає можливість регулювати потужність зварювального полум'я.

У процесі зварювання пальник переміщують уздовж шва; при цьому дотримуються потрібного кута нахилення мундштука до поверхні зварюваних виробів. Чим більшу товщину мають зварювальні вироби, тим більший кут нахилення. Для зварювання листів товщиною 1 мм кут нахилення мундштука становить. Якщо товщина листів перевищує 15 мм, кут нахилення досягає .

Для утворення шва в процесі газового зварювання використовують присадний дріт, як і в процесі електродугового зварювання неплавкими електродами.

Присадний дріт вводять у полум'я, він розплавляється і стікає у зварювальну ванну, де зміщується з розплавленим металом виробів. Після кристалізації й охолодження утворюється зварний шов.

Полум'я. Ацетилено – кисневе полум'я складається з трьох основних зон: ядра, зони зварювання та факела. Основною є зона зварювання, в якій ацетилен згоряє за рахунок кисню, який входить до складу газової суміші. Температура в зоні зварювання найвища (). У разі повного згоряння ацетилену утворюється вуглекислий газ та водяна пара.

Залежно від співвідношення кисню та ацетилену в горючій суміші, яка виходить з пальника, розрізняють три основних види полум'я: нормальне (відновне), окислювальне (з надлишком кисню), навуглецьовувальне (з надлишком ацетилену).

У більшості випадків у процесі газового зварювання використовують нормальне полум'я, яке утворюється за такого співвідношення кисню і ацетилену: (1,1-1,2) до 1. Його використовують для зварювання виробів зі сталі.

Навуглецьовувальне полум'я використовують у процесі зварювання виробів із чавуну, оскільки за рахунок вуглецю полум'я поповнюється вміст вуглецю в шві, який вигорів у процесі плавлення країв зварюваних виробів.

Окислювальне полум'явикористовують в процесі зварювання виробів, виготовлених із латуні. Це зумовлено тим, що надлишок кисню утворює з цинком трудно плавкі оксиди, які захищають зварювальну ванну від подальшої взаємодії з киснем і випаровування.

Способи газового зварювання. Основними з них є два – лівий і правий.

У разі лівого способу зварювання полум'я переміщується справа наліво і воно напрямлене на ще не заварені краї виробів.

У разі правого способу зварювання полум'я переміщується зліва направо. Полум'я спрямоване на готовий шов.

Лівий спосіб застосовують у процесі зварювання листів товщиною до 5 мм, а також виробів з легкоплавких металів, для яких не потрібно нагромаджувати велику кількість теплоти у місці зварювання. Правий спосіб зварювання забезпечує глибоке проварювання металу, тому його застосовують у процесі зварювання виробів товщиною понад 5 мм. У разі правого способу зварювання краще використовується теплота, а тому витрати ацетилену на 15-20% менші.

11.Електронно – променевим зварюваннямназивають спосіб утворення нерозбірного з'єднання двох виробів, місця з'єднання яких розплавляють теплотою, що виділяється у процесі бомбардування їх електронами, які швидко рухаються у вакуумі. Цей спосіб зварювання використовують у процесі виготовлення конструкцій із нержавіючих і міцних сплавів на основі алюмінію та титану, а також з деяких видів кераміки, скла та кераміки з металами. Зварювання електронним променем дає велику кількість з'єднання, затрати енергії при цьому на 80-85% менші, ніж у процесі автоматичного зварювання під шаром флюсів. Основним недоліком цього способу зварювання є необхідність створення вакууму й обмеженість розмірів вакуумних камер.

12. Лазерним зварюванням називають спосіб утворення нерозбірного з'єднання двох виробів, місця з'єднання яких розплавляють за допомогою потужного світлового променю.

Джерелом отримання потужних світлових променів є оптичні квантові генератори – лазери. Для зварювання використовують твердотільні та газові лазери. Частіше використовують газові СО2 – лазери. Зварювання за допомогою лазерів проводять у будь-якому середовищі, яке пропускає світлові промені на повітрі, в інших газах та вакуумі.

Зварювання лазером ефективно використовують для з'єднання виробів, виготовлених із металів, які мають різну температуру плавлення та теплопровідність, наприклад мідь і тантал, вольфрам і алюміній, а також металів із неметалами. Воно незамінне тоді, коли необхідна локальність нагріву або треба уникнути механічної дії на зварювані вироби, оскільки вони крихкі.

Loading...

 
 

Цікаве