WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Системи технологій та технологічні процеси – основні поняття. Інноваційні процеси в технологіях. Основні показники ефекту та ефективності інновацій (к - Контрольна робота

Системи технологій та технологічні процеси – основні поняття. Інноваційні процеси в технологіях. Основні показники ефекту та ефективності інновацій (к - Контрольна робота

4.Економічні нововведення – нові механізми функціонування економіки, що забезпечують прогресивні зміни існуючого господарського укладу, сприяють розвитку економіки на всіх рівнях – від суспільства в цілому до окремого підприємства.

5.Управлінські нововведення – нові підходи та методи щодо організації управління, реформування системи управління для адаптації ВЕС до мінливих ринкових умов.

6.Політичні нововведення – це нові механізми управління процесами державотворення, нові методи вирішення міждержавних проблем та проблем взаємовідносин політичних суб'єктів.

7.Соціальні нововведення – цілеспрямовані зміни в соціальній структурі і соціальних взаємовідносинах, проведені державою або організацією для підвищення соціального статусу особистості й оптимального співвідношення особистих і суспільних інтересів.

8. Юридичні нововведення спрямовані на розробку нових або вдосконалення існуючих законодавчих та підзаконних актів, що регулюють відносини у різних сферах суспільства.

Нововведення всіх зазначених типів тісно взаємозалежні, тому нововведення як правило не бувають одиничними, частіше з'являється потреба у реалізації низки різноманітних нововведень. Постановка на виробництво нової продукції, як правило потребує застосування нових методів, засобів та прийомів її виробництва, тобто оновлення всіх технологій та організації виробництва, супроводжується новим менеджментом тощо.

Введення інноваційних технологій і виготовлення продукції. Для цього необхідно вивчити властивості досліджуваного об'єкта і використати ті, які раніше не бралися до уваги або були невідомі. Цей шлях потребує грошових витрат на науково-дослідні роботи та впровадження отриманих результатів у виробництво. Крім того він потребує зміни технологічного обладнання. Наприклад, перехід від оброблення заготівок різанням до виготовлення їх литтям, де використовуються ливарні властивості сплавів, вимагає принципово нового обладнання.

Використовуючи відповідні фізико-механічні властивості металів і сплавів, порошкова металургія дає можливість за короткий час виготовляти деталі точної форми та розмірів і значно зменшити відходи.

21.Основні показники ефекту та ефективності інновацій.

На підприємствах виділяють наступні види інновацій:

  • Інновації продукції;

  • Технологічні інновації;

  • Інновації використовує мої сировини;

  • Інновації організації виробництва і керує мої діяльності;

  • Інновації робочої сили.

Основу інноваційної політики на підприємстві створюють інновації випускаючої продукції з обліком вимогами споживача. Зміна випускаючої продукції, підвищення її якості і конкурентоспроможності, як правило, поєднано з інноваціями технологічних процесів, використовуємих матеріалів, сировини, необхідністю підвищення кваліфікації працівників тощо.

При економічній оцінки інновацій використовують поняття „ефект" і „ефективність". Ефект – це корисний результат, забезпечуваний розробкою і використанням інновацій, який може бути економічним, соціальним, екологічним, науково-технічним.

Економічно корисний результат проявляється у збільшені випуску користуючої попитом продукції, підвищення її якості і конкурентоспроможності.

Соціальний корисний результат проявляється в покращенні умов праці, ліквідації важкої фізичної праці, збільшені вільного часу, усунення причин професіональних хвороб і травматизму, підвищення освітнього і культурного рівня працівника.

Екологічно корисний результат заключається в поменше ні шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище.

Науково-технічний корисний результат заключається в отримані нових знань і технічних засобів, які забезпечують прискорення науково-технічного розвитку. Наприклад, він має місце при створенні більш досконалих і економічних комп'ютерів.

В залежності від стадії життєвого циклу інновації і достовірності використаної інформації, розраховують очікуваний (прогнозний) або фактичний економічний ефект. В залежності від періоду часу, за котрий введеться розрахунок економічного ефекту, він буває річним і сумарним.

Технологічні інновації можна розділити на дві групи. У першу ввійдуть інновації, котрі характеризуються достатньо стабільною величиною кожного року отриманих корисних результатів і коротким періодом вкладення засобів для їх здійснення (до року). В цю групу можна включити такі дії, як заміні і модернізація технологічного обладнання, роботизація виробництва та інше.

В другу групу увійдуть інновації, котрі відрізняються різким коливаннями кожного року забезпечуваних корисних результатів і вкладення засобів для їх здійснення в період ряду років. Наприклад, введення гнучкої виробничої системи, реконструкції цеху, розробка і освоєння нової продукції.

Економічна оцінка інновацій першої групи включає у себе:

- вибір кращого варіанту з ряду альтернативних;

- визначення показника ефекту і ефективності вибраного кращого варіанту по зрівнянню з базовим(діючим виробництвом).

Вибір кращого варіанту інновацій з ряду альтернативних можна призвести на основі широко застосовані в вітчизняній практиці критерії мінімуму приведених затрат в дещо зміненому вигляді:

З = С + ЕмК – Ес

де С – поточні затрати в розрахунку на одиницю продукції;

К – питомий капітальний вклад;

Ем – коефіцієнт мінімальної ефективності капітальних вкладів;

Ес – вартісна оцінка супутніх корисних результатів (екологічних, соціальних, економічних) в розрахунку на одиницю продукції.

Величина Ем може визначатись величиною реального річного банківського процента по депозитам або кредитам в залежності від того, використовуються для інвестицій власних чи за ємних засобів. В свою чергу Ем показує мінімальну допустиму величину доходу, котру повинна забезпечити кожна гривня капітальних вкладень К на протязі року. Величину ЕмК можна трактувати як альтернативні витрати або витрати можливостей, а З – економічні витрати.

Варіант, по котрому досягається мінімум приведених (економічних) затрат в розрахунок на одиницю або рівновеликий річний об'єм продукції, являється кращим, так як він має самий короткий час окупності капітальних вкладень, не перевищуючи максимально допустимий Тм, величина обернено пропорційний коефіцієнту Ем (Тм = 1/Ем).

Економічний ефект від впровадження інновацій першої групи може бути розраховано як забезпечена економія на приведених затратах чи приріст прибутку, залишившись в розпорядженні підприємства.

Економічний ефект, забезпечений на протязі року t як економія на приведених затратах, вираховуються за формулою:

Е = (З1t – З2t) A2t

де З1t , З2t – приведені (економічні) затрати на одиницю виробленої продукції з урахуванням вартісної оцінки супутніх результатів відповідно по базовому і новому варіантів за рік t;

А2t – річний об'єм виробництва продукції по новому варіанту в розрахунковому році в натуральних одиницях.

Економічний ефект від заміни технологічного устаткування більш економічним в рік t розраховується за формулою:

Е = (С1t – С2t) В2t – Sм – V – Eм (K – RKn - < KcKn) + Ect,

де С1t, С2t – поточні затрати по змінним статтям на одиницю продукції, виробленою за допомогою зміненого і нового устаткування;

В2t – річне виробництво нового устаткування, одиниць продукції;

Sм – остаточна ціна заміненого устаткування;

V – виручка від реалізації замінного устаткування;

K – затрати на покупку, транспортування, монтаж і налагодження нового устаткування;

R – затрати на майбутній капітальний ремонт устаткування;

< Kc – економія супутніх капіталовкладень в результаті введення нового устаткування;

Kn – коефіцієнт росту річного виробництва більш досконалого устаткування порівняно з заміненим.

У випадку обробки на устаткуванні широкої номенклатури деталей для підрахунку економічного ефекту в рік t слід використовувати формулу:

E = (Cг1 – Cг2) – Sм + V – Eм (K – RKn -

де Cг1, Cг2 – річні поточні затрати по змінним статтям при використанні замінного і нового устаткування.

Для роз рахування величини середньо річного економічного ефекту від заміни устаткування можна використовувати формулу:

Е = (С1t – C2t) B2t - - Eм (K – RKn -

де Tn – час служби нового устаткування до списання, рік.

Економічний ефект, забезпечувальний за рік t як приріст прибутку, який залишиться в розпорядженні підприємства, вираховується за формулою:

Loading...

 
 

Цікаве