WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Cоціальний менеджмент: визначення,основні напрямки та інструментарій - Курсова робота

Cоціальний менеджмент: визначення,основні напрямки та інструментарій - Курсова робота

важко хворих осіб, а також багатодітні, малозабезпечені та неповні сім'ї. Забезпечення інвалідів медикаментами по пільгових цінах, оформлення документів для обстеження хворого теж входить до обов'язків соціальних працівників. Соціально-медична допомога заключається у вирішенні медичних, соціально-побутових, психоло-гічних, юридичних питань.
Соціальний захист сім'ї.
Визначне значення в забезпеченні життєдіяльності сімей має державна економічна та соціальна політика, від якої залежить зайнятість населення, забезпеченість сім'ї. На теперішній час склалися чотири основні форми держав-ної допомоги сім'ям, що мають дітей, а саме:
а) грошові виплати сім'ї на дітей у зв'язку з народженням, утриманням та вихованням дітей;
б) трудові, податкові, житлові, кредитні, медичні та інші пільги сім'ям з дітьми;
в) безплатні видачі сім'ям та дітям (дитяче харчування, ліки, одежа та взуття, харчування вагітним жінкам і т. д.);
г) соціальне обслуговування сімей (надання конкретної психологічної, юридич-ної, педагогічної допомоги, консультування, соціальні послуги).
Тяжкими демографічними і соціальними наслідками загрожують збільшення кількості неповних сімей, розширення масштабів злочинності, алкоголізму, наркоманії, проституції. Велике значення в соціальному захисті сім'ї має вдосконалення відповідної нормативно-правової бази та формування соціальних служб сім'ї на місцевому рівні.
Соціальний захист інвалідів.
Соціальні послуги надаються всім громадянам похилого віку та інвалідам незалежно від статті, раси, національності, мови, походження, майнового стану, місця проживання, відношення до релігії, переконань.
Соціальне забезпечення здійснюється згідно рішення органів соціального захисту населення в підвідомчих їм закладах або по договорах, заключених органами соціального захисту із закладами соціального обслуговування інших норм власності.
Соціальні послуги надаються винятково із згоди людей, що їх потребують. Законодавством України передбачаються різні форми соціального обслугову-вання, в тому числі: соціальне обслуговування дома (включаючи соціально-медичне обслуговування); напівстаціонарне або стаціонарне соціальне обслуго-вування в інтернатах, пансіонатах та інших закладах соціального обслугову-вання; нагальне соціальне обслуговування (як правило, в невідкладних ситуаціях, - організація харчування, забезпечення одягом, взуттям, ночівлею); соціально-консультативна допомога.
Безкоштовно надаються соціальні послуги: одиноким громадянам та інвалідам, що одержують пенсію в розмірі нижче прожиткового мінімуму; громадянам похилого віку, що мають родичів, але одержують пенсію в розмірі нижче прожиткового мінімуму; людям похилого віку та інвалідам, що проживають у сім'ях, середній дохід яких нижче прожиткового мінімуму.
Соціальне обслуговування людей похилого віку.
Система соціального обслуговування в Україні є важливим елементом соціального захисту певних груп населення, передусім самотніх людей похилого віку та інвалідів. У системі соціального обслуговування протягом останнього десятиліття відбулися значні зміни. Опріч традиційних будинків-інтернатів, тобто стаціонарних закладів, почали з'являтися так звані територіальні центри - напівстаціонарні та нестаціонарні заклади. У 1997 р. були затверджені: "Типове положення про територіальний центр з обслугову-вання одиноких непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів" і "Типове положення про відділення соціальної допомоги". Це дозволило розширити спектр послуг, що надаються самотнім громадянам похилого віку.
Збільшилась і кількість клієнтів соціальних служб. Це пов'язано як з демо-графічними змінами в суспільстві, погіршенням стану здоров'я та фінансового стану літніх людей, так і з переглядом критеріїв надання різних видів допомоги.
Територіальні центри приймають на обслуговування пенсіонерів, інвалідів I та II групи незалежно від віку, самотніх непрацездатних громадян та інших соціально незахищених громадян, які потребують соціально-побутової та медико-соціальної допомоги, на підставі картки медичного огляду, акту обстеження матеріально-побутових умов проживання та особистої заяви. До числа самотніх непрацездатних громадян при цьому зараховують громадян, які не мають родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати. У деяких центрах почали обслуговувати багатодітні сім'ї та дітей інвалідів.
За даними Міністерства праці та соціальної політики, органами соціального захисту виявлено і взято на облік 637 тис. самотніх непрацездатних громадян та інвалідів, які потребують соціальної допомоги, з них 543 тис. осіб за висновками лікарів потребують соціально-побутової допомоги вдома. Для організації обслуговування цих людей у кожному районі і місті створена мережа служб з ж організації соціально-побутового обслуговування. На початок 2000 р. в Україні діяло 530 територіальних центрів і 890 відділень соціальної допомоги, які обслуговували понад 500 тис. клієнтів.
У державній системі соціального обслуговування працюють майже 37 тис. соціальних працівників, які переважно не мають соціальної освіти, але вже впроваджуються короткотермінові навчальні програми для підвищення кваліфікації цих працівників.
Типовим положенням про територіальний центр передбачено надання майже 40 видів послуг людям похилого віку, у тому числі: придбання продуктів харчування та медикаментів; приготування їжі; виклик лікаря; прання білизни та прибирання житла; сплата комунальних платежів; оформлення документів на отримання субсидій; влаштування до будинку-інтернату, пансіонату і т. д.
У державній системі соціального обслуговування функціонує також 276 будинків-інтернатів на 54,7 тис. місць, з них лише 105 збудовані за типовими проектами, решта - розташовані у пристосованих приміщеннях. Вважається, що громадяни похилого віку утримуються у них на повному державному забезпечені,включаючи цілодобове отримання медичної допомоги. Підопічним виплачується 25% від призначеної їм пенсії. При інтернатах створено 252 навчально-виробничі майстерні з метою сприяння соціальній адаптації підопічних. Із загальної кількості інтернатних закладів 73 (15656 місць) належать до будинків-інтернатів загального типу, 13 (2651 місце) - до пансіонів, 3 (325 місць) - до спеціальних будинків-інтернатів, 145 (29352 місця) - до психологічних інтернатів, 58 (9646 місць) - до дитячих будинків-інтерна-тів. Проте через незадовільне фінансування державою соціальних потреб, більшість цих закладів знаходяться у жалюгідному стані.
Соціальна робота з безпритульними.
Безпритульність - явище, притаманне людству протягом всього існування. Але найбільше воно поширюється в періоді соціальних потрясінь та стихійних бід: війн, голоду, повені, землетрусів і т. д. Сьогодні воно присутнє як в розвинутих, так і слабо розвинутих країнах.
Основними характерними причинами, що ускладнюють проблему безпритульності для багатьох країн на сьогодення є: недостатня кількість місць проживання, дороге житло; безробіття, що обумовлює відсутність засобів для оплати житла; низький дохід багатьох людей; соціальне здоров'я суспільства (кількість душевно хворих, наркоманів, алкоголіків, нездорові відносини в сім'ї); погані можливості реалізації соціальних програм, направлених на надання матеріальної та іншої допомоги малозабезпеченим сім'ям, групам ризику, і т. д.
Люди,
Loading...

 
 

Цікаве