WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Матеріальне обслуговування виробництва - Реферат

Матеріальне обслуговування виробництва - Реферат

схоронності і якості, низьких витрат на збереження.
Системи відпуску матеріалів. Залежно від типу виробництва застосовують активну або пасивну системи організації відпуску матеріальних цінностей. Для великосерійного і масового виробництв характерна активна система, що передбачає підготовку матеріалів на складі заздалегідь і доставку їх точно за графіком у цех до робочих місць складськими транспортними засобами.
При пасивній системі споживачі одержують на складах товарно-матеріальні цінності за матеріальними вимогами чи лімітними картами і доставляють їх у цех своїм транспортом. Така система застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництвах.
Розрахунок технічних засобів зберігання вантажів. На складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, робіт з переміщення матеріалів. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу "точно вчасно", що значно скорочують обсяг складських запасів.
Для комплексної механізації й автоматизації транспортно-складських операцій велике значення має укрупнення вантажних одиниць шляхом застосування контейнерів і засобів пакетування (піддони всіх типів, стропи, касети, обв'язування, прокладки тощо).
Парк контейнерів і засобів пакетування визначається за формулою:
де - обсяг перевезень вантажів (вантажообіг) на розрахунковий період, т;
- коефіцієнти, що враховують потреби в контейнерах (засобах пакетування) у зв'язку з нерівномірністю перевезень, перебуванням у ремонті;
- виробіток на один контейнер (засіб пакетування) за розрахунковий період, т;
де - статичне навантаження контейнера, засобу пакетування, т;
- кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
- час перебування контейнерів (засобів пакетування) у простої, дн.;
- середній час обороту контейнера, засобу пакетування, діб.
Для оцінки рівня оснащеності складів вантажно-розвантажувальними засобами і механізмами застосовують показник насиченості засобами механізації:
де - сумарна вантажопідйомність усіх засобів механізації, т;
- вантажообіг складу за розрахунковий період, т.
Визначення потреби у складських площах. Раціональна організація складського господарства передбачає обладнання всіх складів під'їзними коліями; урахування вантажно-розвантажувальних фронтів; забезпечення пожежної безпеки, визначення маси різних матеріалів і місця їх збереження всередині складу, кількості стелажів, виходячи з припустимої норми навантаження на 1 м2 площі підлоги.
Складська площа поділяється на корисну та оперативну. Корисна (вантажна) призначається для безпосереднього розміщення матеріальних цінностей. Оперативна охоплює простір для приймально-відпускних операцій, сортування, комплектування матеріальних цінностей, а також для проходів і проїздів між штабелями і стелажами, для розміщення вагової і вимірювальної техніки, службових приміщень; конструкційну, що зайнята під перегородки, колони, сходи, підйомники, тамбури і т. д.
Співвідношення між корисною площею складу і загальною площею називається коефіцієнтом використання площі складу, що визначається за формулою:
.
Величина цього коефіцієнта залежить від способу зберігання матеріальних цінностей. Наприклад, при зберіганні в штабелях він дорівнює 0,7-0,75, а на стелажах - 0,3-0,4.
Корисна площа складу може розраховуватися за способами навантажень або об'ємних вимірників.
За способом навантаження корисна площа ( м2) визначається за формулою
де - максимальний складський запас матеріалу, що зберігається в штабелях і ємностях, т, кг;
- припустиме навантаження на 1 м2 площі підлоги складу (згідно з довідковими даними), т/м2, кг/м2.
За способом об'ємних вимірників корисна площа розраховується за формулою
де - площа, зайнята одним стелажем, м2;
- кількість стелажів, необхідних для зберігання даного максимального запасу матеріалу, обчислена за формулою (розрахункова)
де - обсяг стелажа в м3 (визначається за формулою =
= А · В · h, де А - довжина, В - ширина, h - висота стелажа, м);
- щільність (об'ємна вага) збереженого матеріалу, т/м3; кг/дцм3; г/см3;
- коефіцієнт заповнення обсягу стелажа.
Після перевірки відповідності припустимого навантаження установлюється кількість стелажів за формулою:
Загальна площа складу з урахуванням коефіцієнта використання площі розраховується за формулою:
Розмір площі під приймально-відправні майданчики визначається за формулою:
де - коефіцієнт, який показує, що висота укладання матеріалів на майданчиках має бути в 3 рази менше висоти укладання на транспортних засобах;
- площа, зайнята одиницею транспортного засобу, м2;
- кількість транспортних засобів, що перебувають одночасно під навантаженням-розвантаженням.
Службові приміщення складів розраховуються виходячи з норми 2,5-6 м2 на одного працівника. Ширина проходів між стелажами і штабелями встановлюється 0,8-0,9 м, а для проїзду візків - 1,1-1,2 м. Через кожні 20-30 м мають бути наскрізні проїзди.
Організаційні особливості автоматизованих складів. Останнім часом набули розвитку автоматизовані склади тарно-штучних вантажів, обладнані системами машин, що забезпечують транспортування, установлення і пошук матеріалів за спеціальними програмами з використанням роботів.
Автоматизовані склади є невід'ємною частиною гнучких виробничих систем (виробництв) (ГВС). Вони створюються на різних етапах технологічного процесу, наприклад, на початку виробничої дільниці для складування вихідних матеріалів, на окремих дільницях - для складування заготовок (оборотних заділів) і наприкінці дільниці чи у визначеному приміщенні - для складування готової продукції.
За конструкційними особливостями розрізняють такі типи автоматизованих складів: з чарунковими стелажами та автоматичним стелажним краном-штабелером, автоматичниммостовим краном-штабелером, з гравітаційними стелажами та автоматичними стелажними каретками-операторами, з автоматичними елеваторними стелажами, автоматичні підвісні склади.
У складі ГВС автоматизовані склади виконують, в основному, оперативну і накопичувальну функції. Оперативна функція полягає в зберіганні та доставці на робочі місця заготовок і напівфабрикатів, що складають міжопераційні заділи, а також комплектів технологічного оснащення, яке після виконання операції повертається на склад у секцію підготовки оснащення й інструменту. Накопичувальна функція охоплює зберігання страхових заділів, а також готових деталей, призначених для комплектації і подачі на збирання.
В автоматизованих складах матеріали, заготовки тощо зберігаються в чарунках на спеціальних стелажах. У цих складах широко використовуються різні засоби механізації й автоматизації складських операцій: підвісні, стрічкові та інші конвеєри, спеціальні штабелювальні крани. У таких складах для штучних заготовок і виробів застосовується спеціальна транспортно-складська тара, а також засоби для автоматизованого управління складом. Особливу групу складають механізми, що призначені для укладання вантажів у стелажах чи укладання одного вантажу на інший.
Система керування автоматизованим складом працює, як правило, у трьох режимах: 1) налагоджувальному -
Loading...

 
 

Цікаве