WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Енергетичне забезпечення виробництва - Реферат

Енергетичне забезпечення виробництва - Реферат

зварювального виробництва і под.).
Нормування енергоспоживання. Режим економії енергетичних ресурсів визначає необхідність нормування витрати енергії та енергоносіїв. Прогресивні норми витрати енергії і пального - це максимально допустима витрата на одиницю продукції або одиницю роботи в раціональних умовах організації виробництва та експлуатації устаткування.
Норми підрозділяються на диференційовані та збільшені (сумарні). Диференційовані (питомі) норми встановлюють витрату енергії на окремі агрегати, деталі, операції, процеси та на інші одиниці виміру продукції; сумарні - по дільницях, цеху і підприємству на одиницю або умовну одиницю продукції. До сумарних (збільшених) норм належить витрата енергії на 1 т заготовок, комплект деталей на виріб, складальну одиницю або виріб на 1000 грн продукції.
Технічно обґрунтовані норми визначаються по операціях розрахунково-аналітичним методом, який вможливлює визначення її величини з урахуванням змін режимів роботи, параметрів технологічних процесів та інших чинників.
Залежно від цільового використання енергії норми визначаються на технологічні і допоміжні потреби (освітлення, опалення, вентиляція тощо) При цьому враховуються допустимі втрати в мережах.
Загальний обсяг енергії, витраченої підприємством Езаг, умовно ділиться на дві частини - таку, що залежить (перемінну) Езл і таку, яка не залежить (постійну) Ензл від обсягів продукції, що випускається. У загальному випадку перемінна частина охоплює витрати всіх видів енергії на виконання основних технологічних операцій, постійна - витрати на освітлення, привід вентиляційних устроїв, опалення, кондиціонування повітря. Витрата енергії за перемінною частиною може бути визначена сумарно на основі часу роботи устаткування або більш точно - за зведеними нормами. При першому методі устаткування групується за умовами роботи - часу використання, ступеня завантаження за потужністю та інших чинників. Постійна частина витрат може бути визначена також розрахунковим методом за нормативами освітленості, опалення приміщень та ін.
На підприємствах широко використовується дослідно-статистичний метод планування, який ґрунтується на фактичних питомих нормах, що досягнуті за попередній період. Найпростішим є метод розрахунку питомих норм витрат енергоресурсів за їх середньоарифметичною фактичною витратою за кілька років.
Планова потреба цехів в електроенергії визначається за допомогою питомих норм витрати силової (для двигунів) та технологічної енергії на одиницю продукції, а також обсягу виробництва в натуральному або інших вимірниках.
Силова електроенергія для виробничих цілей залежить від потужності обладнання, що використовується, і визначається за формулою:
де Wу - сумарна потужність установленого обладнання (електромоторів), кВт;
Феф - ефективний фонд часу роботи обладнання за плановий період, год;
Кз - коефіцієнт завантаження обладнання;
Ко.р - середній коефіцієнт одночасної роботи споживачів енергії;
Км - коефіцієнт корисної дії електричної мережі;
Кк.д - коефіцієнт корисної дії установлених моторів на обладнанні.
Витрати електроенергії для виробничих цілей також розраховуються за формулами:
де Кп.с - коефіцієнт попиту споживачів електроенергії;
cos - коефіцієнт потужності електродвигунів, що установлені;
Кмч - коефіцієнт машинного часу електроприймачів (машинного часу роботи обладнання).
Електроенергія на освітлення визначається за формулою:
де nсв - кількість світильників (лампочок), що використовуються, шт.;
wср - середня потужність одного світильника (лампочки), Вт;
hосв - норма освітлення 1 м2 площі, Вт (25 Вт/м2);
S - площа будівлі, що освітлюється, м2.
Питомі норми витрати пари на певний обсяг продукції чи площі використовуються для розрахунку потреб у парі на виробничі цілі.
На опалення будівлі витрати пари розраховуються за формулою:
де qп - витрата пари на 1 м3 будівлі за різниці між зовнішньою та внутрішньою температурою в 1 С;
t - різниця між зовнішньою та внутрішньою температурою опалювального періоду, С;
Фд - час опалювального періоду, год;
Vбуд - об'єм будівлі (за зовнішнім обміром), м3;
J - теплозміст пари (540 ккал).
Витрата палива на виробничі потреби (термообробка, плавління, сушіння та ін.) визначається за формулою:
де qу.п - норма витрати умовного палива на одиницю продукції, що випускається;
Кек - калорійний еквівалент виду палива, що застосовується.
Витрата палива на опалення виробничих та адміністративних будівель розраховується за формулою:
де qпн - норма витрати палива на 1 м3 будівлі при різниці між зовнішньою та внутрішньою температурою в 1 С, ккал/од;
Кгр - теплота горіння умовного палива (7000 ккал/кг);
Кк.д - коефіцієнт корисної дії котельного агрегата (0,75).
Витрата стислого повітря для виробничих цілей розраховується за формулою:
де 1,5 - коефіцієнт утрат стислого повітря в трубопроводах та їх з'єднаннях;
qс.пв - витрата стислого повітря при безперервній роботі приймача повітря, м3/год;
Кз - коефіцієнт завантаження обладнання;
Квик - коефіцієнт використання приймача повітря в часі.
Витрата води для виробничих цілей визначається за нормами годинних витрат за формулою:
де qводи - витрати води за годину на один верстат, л;
Gпр - прийнята кількість верстатів, що працюють.
Корегування питомих норм витрати енергоресурсів полягає в приведенні їх до прогресивного рівня, з урахуванням економії енергоресурсів від проведення організаційно-технічних заходів і зміни їх споживання у зв'язку зі зміною потужностей установленого устаткування. Питомі норми витрати енергії мають періодично переглядатися, тому що збільшення випуску продукції і поліпшення організації виробництва приводить до їх зменшення, а механізація та автоматизація виробництва - до збільшення.
Велике значення для нормування витрати енергії має вибір одиниці виміру. Під час виготовлення однорідної продукції використовуються натуральні вимірники, а при виготовленні різнорідної продукції - нормо-години, верстато-години, гривні на одиницю продукції.
Технологічна норма витрати енергії визначається за формулою:
Нт.ен = (Еспж + Евтр) / Nпл .
Загальновиробнича норма витрати розраховується за формулою:
Нзаг.ен = (Етехн + Едоп + Евтр) / Nпл ,
де Етехн, Едоп - витрата енергії на технологічні і допоміжні цілі відповідно.
Контроль використання енергоресурсів. Основною умовою, що визначає доцільність і діючу ефективність нормування, є вимога диференціації норм. При цьому необхідно установити взаємозв'язок системи нормування із системами обліку готової продукції та енергетичного обліку. Дані енергообліку необхідні для складання та аналізуенергобалансів. Об'єктами енергообліку є вироблення і споживання енергії, вихід і використання вторинних енергоресурсів.
Облік палива на підприємстві ведеться при його надходженні на підприємство, а також у разі відвантаження центральним складом окремим цехам і споживання в цеху окремими агрегатами. Витрата палива контролюється шляхом його зважування, за допомогою лічильників, нафтомірів, тарованих вимірювальних приладів, газомірів і
Loading...

 
 

Цікаве