WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Забезпечення виробництва технологічним оснащенням - Реферат

Забезпечення виробництва технологічним оснащенням - Реферат

поставки інструменту в ЦІС:
Середня величина загальнозаводського оборотного фонду інструменту дорівнює:
За місцем знаходження середня величина загальнозаводського оборотного фонду інструменту у виробничій практиці розподіляється таким чином:
+ + ++ = 100 %.
Регулювання запасу інструменту в ЦІС. Потреба підприємства в інструменті покривається на 25-30 % за рахунок його поновлення або ремонту. Для постійної підтримки запасів інструменту в ЦІС на рівні, достатньому для безперебійного забезпечення роботи цехів, тобто не нижче мінімально допустимого рівня, застосовуються дві системи планування та регулювання запасів: "на замовлення" та "на склад".
Система "на замовлення" використовується коли потрібні невеликі кількості інструменту для випуску одиничних виробів або малої їх партії. Згідно з виявленою потребою в даному інструменті з деяким випередженням дається замовлення на його виготовлення або придбання.
Система "на склад" передбачає встановлення максимальної та мінімальної величини запасів інструменту в ЦІС за рахунок норми запасу, яка відповідає точці замовлення. Тому вона дістала назву - система"максимум-мінімум", сутність якої полягає в періодичному поданні замовлень на виготовлення або придбання оснащення (рис. 8.3).
Рис. 8.3. Регулювання запасів інструментуза системою "максимум-мінімум"
Мінімальна норма запасу (Іmin) - це страховий запас, який створюється за фактичними даними залежно від величини витрат інструменту на випадок затримок виконання замовлення на виготовлення інструменту або перевитрат його цехами.
де Nд - середньодобова витрата інструменту за період між черговими надходженнями;
Тс.п - тривалість періоду термінового постачання (виготовлення) чергової партії оснащення, діб.
Максимальна норма запасу (Іmax) запобігає створенню надлишкових запасів інструменту на складі і досягається в момент надходження замовлення:
,
де Tц - час між двома надходженнями партій інструменту на склад (тривалість циклу), діб.
Максимальний перехідний (поточний) запас (Іпт) дорівнює розміру партії:
або .
Величина Іпт змінюється від максимального запасу з початку періоду між поставками до нуля наприкінці періоду.
Норма запасу відповідає точці Іт.з, при досягненні якої видається замовлення на виготовлення або придбання чергової партії інструменту.
де Тп - період часу між моментом видачі замовлення і отриманням партії інструменту в ЦІС, дн.
Графічне відображення зміни запасів у ЦІС за системою "максимум-мінімум" показує, що в разі їх зниження до точки замовлення в інструментальний відділ подається замовлення. Поповнення запасів за такою схемою здійснюється в основному для універсального та спеціального оснащення, що витрачається у великій кількості. В інших випадках для поповнення запасів інструменту використовується система планування на пряме замовлення.
На підставі розрахованої потреби підприємства в інструменті розробляється програма виготовлення його в інструментальному цеху і складаються замовлення на придбання зі сторони.
На підприємствах створюються централізовані спеціальні дільниці заточення інструменту, які розташовуються безпосередньо поблизу ІРК цеху, що полегшує і спрощує передавання інструменту в переточування і наступне його приймання.
Інструмент підлягає ремонту в разі економічної доцільності. Ефективним засобом продовження терміну експлуатації інструменту є його відновлення з використанням більш тривких матеріалів.
Використання великої кількості типорозмірів інструменту на машинобудівних підприємствах зумовлює розмаїтість і трудомісткість планової й облікової роботи інструментального господарства. Тому сучасні підприємства постійно переоснащуються новими поколіннями ПЕОМ із стандартними програмами і розробленими силами спеціалістів.
Підсистема "Інструмент" АСУ підприємства використовує комбінований засіб автоматизації планових і облікових робіт на основі створених пакетів прикладних програм.
Ця система за допомогою стандартних, реалізованих в АСУ програмних засобів формує оптимальне для певної виробничої ситуації управлінське рішення. Вона автоматично настроюється на задані користувачем параметри й автоматично оцінює рішення, пропонує користувачу певний варіант або продовжує пошук оптимального варіанта.
Шляхи вдосконалювання інструментального господарства. На промислових підприємствах з метою підвищення якості продукції та зниження витрат на її виготовлення здійснюються заходи щодо: централізації і спеціалізації виробництва інструменту та стандартного технологічного оснащення; збільшення виробничих потужностей інструментального виробництва; стандартизації та уніфікації спеціального оснащення; розширення використання пристроїв: універсально-збірних (УЗП), універ-сально-налагоджувальних (УНП), збірних-розбірних (ЗРП), агрегованих переналагоджувальних (АПП) і под.; упровадження прогресивних систем забезпечення робочих місць інструментом; розширення централізованого відновлення та ремонту інструменту й оснащення; автоматизації складських операцій ЦІС і ІРК на основі створення спеціалізованих складів інструменту та технологічного оснащення; удосконалення систем оперативно-виробничого планування та обліку інструментального господарства; розвитку форм контролю та технічного нагляду за станом інструменту й оснащення, дотриманням правил їх експлуатації.
Література
1. Нормування праці: Підручник / За ред. В. М. Данюка і В. М. Абра-мова. - К.: 1995. - 208 с.
2. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. - М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. - 928 с.
3. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища шк., 1995. - 265 с.
4. Гупалов В. К. Управление рабочим временем. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 240 с.
5. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 200 с.
6. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 1999. - 328 с.
7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
8. Казанцев А. К., Подлесных В. И., Серова Л. С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1998 - 367 с.
9. Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. - Минск: Экоперспектива, 1998. - 334 с.
10. Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2001 - 216 с.
Loading...

 
 

Цікаве