WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Визначення виробничого циклу складного процесу - Реферат

Визначення виробничого циклу складного процесу - Реферат

за кожною операцією (tin) розраховується за формулою:
tin = t · nн + Тп-зі : 60.
Для складальної одиниці АВ1
tin = 7 · 100 + 20 / 60 = 12 год.
Розрахунки записуються в гр. 7 табл. 7.2.
3. Тривалість операційного циклу партії виробів за складальними одиницями визначається за формулою:
де к - кількість операцій, що входить у складальну одиницю.
Для складальної одиниці АБ
Аналогічно здійснюються розрахунки і за іншими складальними одиницями, результати яких записуються в гр. 8 табл. 7.4.
4. Необхідну кількість робочих місць для складання виробу розраховують так
РМпр = tі.шт / Тзм · S · Rпр.
У нашому прикладі РМпр = 192 / 8 · 2 · 3 = 4 робочих місця.
5. Кількість робітників визначається за формулою:
Чр.ск = РМпр · Кзм · Ксп,
де Кзм - коефіцієнт змінності;
Ксп - коефіцієнт, що враховує спискову чисельність (можна прийняти Ксп = 1,1).
У даному прикладі:
Чр.ск = 4 · 2 · 1,1 = 9 осіб.
Побудова циклового графіка складання виробу "А" (рис. 7.4) здійснюється на основі складальної схеми (рис. 7.3), тривалості циклів виготовлення та складання кожної складальної одиниці (гр. 7, 8 табл. 7.2) без урахування завантаження робочих місць. Графік формується у зворотному порядку ходу технологічного процесу, враховуючи час завершення операцій, з яких здійснюється поставка оброблених деталей або складальних одиниць.
Наступним кроком є побудова стандарт-плану складання виробу "А", який має назву циклового графіка з урахуванням завантаження робочих місць. У стандарт-плані цикли окремих операцій проекціюються на відповідні робочі місця (рис. 7.4, б).
Складальна одиниця Тск.од, год Випередження, год Ритм (дні, зміни)
Rпр = 3 дні Rпр = 3 дні Rпр = 3 дні
випуску запуску 1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2
а
А
48 0 48 9 10 11
АА 40 48 88 7 8
АБ 56 29 85 4 5 6
АВ 6 16 24 3
АВ2 28 24 52 2
АВ1 12 24 3 1
Тц.ск = 88 год
б

операції №
робочого місця
А 48 9, 10, 11 4 9
6
7 10
8 11
АА,
АБ 48 6, 7, 8 3 7 8 4 5
АБ 48 4, 5 2 4 5
АВ, АВ1, АВ2 48 1, 2, 3 1 1 2 3 1 2
в Тц.ск = 96 год

операції №
робочого місця
А
48 0 48 D6 D4 7 D1
D2 8 9 10 11
АА 40 48 88 D12 D11 D5 7 8
АБ 56 40 96 4 5 6 3
АВ 8 16 24 D8 D7 2
АВ2 28 24 52 D9 1
АВ1 12 52 64 D13
Рис. 7.4. Цикловий графік складання виробу "А"
Принцип пропорційності полягає в рівномірному завантаженні робочих місць і робітників. Для його дотримання здійснюється розподіл обсягу робіт по робочих місцях таким чином, щоб тривалість операційного циклу кожної з них не перевищувала їх пропускну спроможність протягом прийнятого періоду чергування партій (табл. 7.3).
Таблиця 7.3
РОЗРАХУНКОВІ ПАРАМЕТРИ ЦИКЛУ

робочого місця №
операції, що закріплена
за робочим
місцем Умовне
позначення складальної одиниці Сумарна
тривалість операційного циклу, год Пропускна спроможність
робочого місця за
Rпр = 48 год Коефіцієнт завантаження
робочого
місця
4 9, 10, 11 А 48 48 1
3 6, 7, 8 АА, АБ 48 48 1
2 4, 5 АБ 48 48 1
1 1, 2, 3 АВ, АВ1, АВ2 48 48 1
Зміщення початку виконання робіт зазвичай пов'язане з заван-таженістю робочих місць. Так, зсув початку здійснення операцій 4, 5, 6, 1 (рис. 7.4, б) збільшив тривалість виробничого циклу, спричинивши пролежування складальних одиниць. Завдання полягає в організації виробництва другої, третьої та наступної партій виробів за термінами таким чином, щоб повністю заповнити період чергування цих партій. Після цього графік називатиметься стандарт-планом. У ньому показані стандартні повторювальні терміни проведення окремих операцій складання кожним робітником.
Побудова уточненого циклового графіка складання виробу (рис. 7.4, в) дає змогу визначити фактичну тривалість виробничого циклу, яка звичайно більша мінімальної тому, що виконання окремих операцій зсунуто на більш ранні терміни. Як показано на рис. 7.4, фактична тривалість виробничого циклу складання виробу збільшилася до 96 год. Хвильова лінія показує зміщення запуску відповідних складальних одиниць АБ та АВ1.
Для планування й організації виробництва важливим кален-
дарно-плановим нормативом є випередження запуску-випуску складальних одиниць виробів. У нашому випадку його розрахунок здійснюється безпосередньо на самих графіках (рис. 7.4, а, в). Зсув запуску складальних одиниць АБ та АВ1 на раніші терміни (рис. 7.4, в) змінив випередження їх запуску-випуску. При цьому тривалість виробничого циклу стала на 8 год більшою, ніж на початковому графіку.
Для визначення повного виробничого циклу виготовлення готового виробу до циклового графіка складання додають графіки заготівельних та обробних процесів виготовлення деталей (рис. 7.5).
Рис. 7.5. Циклограма виготовлення складного виробу
Виробничий цикл складного виробу дорівнює найтривалішому ланцюжку взаємопов'язаних робіт, що послідовно виконуються (тривалості виготовлення найбільш трудомісткої деталі з урахуванням партіонності, складання найбільш трудомісткого вузла і тривалості загального складання виробу).
Іншими словами, виробничий цикл складного виробу визначається найбільшою сумою циклів послідовно пов'язаних простих процесів і міжциклових перерв:
де - кількість послідовно пов'язаних між собою процесів виготовлення деталей і складальних процесів;
- тривалість циклу виготовлення деталей або виконання складальних процесів;
- тривалість міжциклових перерв.
Цикловий графік дає можливість визначити термін запуску деталей у виробництво. При цьому запускаються деталі не всі одночасно, а виходячи з термінів подачі їх на складання й тривалості виробничого циклу та термінів випередження запуску порівняно з випуском.
При виготовленні складної продукції застосовуються сітьові методи планування, і тривалість виробничого циклу визначається довжиною критичного шляху.
Література
1. Нормування праці: Підручник / За ред. В. М. Данюка і В. М. Абра-мова. - К.: 1995. - 208 с.
2. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. - М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. - 928 с.
3. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища шк., 1995. - 265 с.
4. Гупалов В. К. Управление рабочим временем. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 240 с.
5. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 200 с.
6. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 1999. - 328 с.
7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
8. Казанцев А. К., Подлесных В. И., Серова Л. С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1998 - 367 с.
9. Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. - Минск: Экоперспектива, 1998. - 334 с.
10. Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2001 - 216 с.
Loading...

 
 

Цікаве