WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Дитяча праця в сучасному світі та Україні - Реферат

Дитяча праця в сучасному світі та Україні - Реферат


Реферат на тему:
Дитяча праця в сучасному світі та Україні
Зміст
1. Дитяча праця в сучасному світі та Україні: природа та масштаби.
2. МОП: спроби правового врегулювання проблеми
3. Альтернативи праці дітей
Висновки:
?
Вступ
"Праця дітей - це не дитяча праця.
Це не корисний трудовий досвід
І не учнівство, поєднане з навчанням,
яке змінює сьогодення дитини
і майбутні перспективи.
Праця дітей у її найгірших формах -
це зловживання владою.
Це дорослі, що експлуатують юних, наївних,
невинних, слабких, уразливих
і незахищених задля власного зиску..."
Хуан само вія
Генеральний Директор
Міжнародного Бюро Праці
Поняття "дитяча праця" це "праця дітей" охоплює як оплачувану, так і неоплачувану роботу та діяльність, що в психологічному, фізичному і соціальному або моральному планах пов'язані з небезпекою чи заподіянням шкоди. Це сама така праця, яка позбавляє дітей можливості навчатися в школі або змушує їх окрім шкільних занять і домашніх обов'язків, завантажувати себе додатковою роботою, що виконується в інших місцях, роботою, котра закріпачує їх і відриває від сім'ї.
Протягом тривалого часу проблема використання праці дітей розглядалась під кутом байдужості та скептичному, однак в останнє десятиріччя ситуація рідко змінилася. Дитяча праця привертає все більшу увагу на національному та міжнародному рівнях, і нині в усьому світі вона визнана як вирішальний фактор, що характеризує експлуатацію та порушення прав дітей. Унаслідок занепокоєння цією проблемою та усвідомлення того, що експлуатація дітей не сприймає сталому й тривкому економічному зростанню, в багатьох країнах вдаються до спроб використати це явище. В 1990 - х ця проблема набула вагомого відображення в національній політиці та спеціальних програмах несподівано значної кількості країн. Тому варто зазначити, що це явище треба розглядати й аналізувати всебічно: під історичним, економічним, світовим, правовим, соціальним та культурним кутами зору. Саме такий підхід зможе найкраще розв'язати проблему використання праці дітей або звести її до мінімуму.
1. Дитяча праця в сучасному світа та України: природа та масивом проблем
Стаття 32 конвекції ООН Про Права Дитини зазначає, що "держави - сторони визнають право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь - якої роботи, яка може являти небезпеку для здоров'я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров'ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку"
[1, с. 19]. Але не дивлячись на те, що її ратифікувала чимала кількість держав - участь ООН (понад 170, Україна зробили це 27 вересня 1991р.) праця дітей в сучасному світі є комплексною проблемою, масштаби якої величезні. Так, одні діти працюють через економічні причини (Азія, Африка, Східна Європа) інші через соціальні причини (Західна Європа, США, країни, що розвиваються), треті - через історичні традиції власної держави, де дитяча праця - це закономірне явище для їхньої країни (мусульманські країни та країни Азії та Африки).
За оцінками міжнародної організації праці (далі М О П, заси. 1919р.) тільки в країнах, що розвиваються, "експлуатується близько 250 мільйонів дітей відьм від 5 до 14 років із низ близько 120 мільйонів працюють повний робочій день" [3, с. 9]. Найбільше використовується дитяча праця в Азії (61% або 153 млн. дітей), Африці (32% або 80 млн. дітей) та Латинській Америці (7% або 17,5 млн. дітей). Дитяча праця існує також і в індустріально розвинених країнах. Серед країни Європи, н6айбільша кількість працюючих дітей в Італії. Чимала кількість дітей працює у Великобританії та США. Так, в ході триденної розвідки представників Міністерства праці США в 1990р. було виявлено понад 11тис. дітей, які працювали нелегально" [6, с.23].
Останнім часом в Центральній та Східній Європі труднощі переходу до ринкових відносин призвели до значного збільшення експлуатації дітей. За оцінками фахівців, у Європі налічується близько 1,5 мільйона дітей, які працюють. Щодо України, то таких дітей нараховується понад 60 тисяч. Хоча на нашу думку, ця кількість є значно більшою, так як роботодавці стараються не афішувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов'язує їх нести юридичну відповідальність за них та "невигідні" фінансові затрати.
Тож бачимо, що проблема дитячою праці набула світових масштабів, через економічні, соціальні та історичні причини.
2. МОП: спроби правового врегулювання проблеми
З початку свого існування МОП спрямувала кормотворну діяльність на викоренення дитячої праці, яка на порозі ери індустріалізації стала однією з найтяжчих хвороб суспільства. Вже у 1919р., через кілька місяців після заснування МОП, було прийнято Конвенцію про заборону використання праці дітей віком до 14 років на промислових підприємствах. Згодом було прийнято інші подібні конвенції.
Однією з віх розвитку міжнародного законодавства цій проблемі можна вважати Конвенцію 1973р. про мінімальний вік зарахування на роботу, якій було встановлено в межах 15 років. Конвенція спрямована проти всіх форм праці, що пов'язані з експлуатацією дітей і становлять небезпеку для фізичного та психологічного розвитку, перешкоджають навчанню в школі або набутті професійних навичок. Ратифікуючи Конвенцію 1973р., кожна країна зобов'язується здійснювати політику, спрямовану на використання такої праці "[5, с. 6]". Нині понад 100 країн - членів МОП (станом на 2000р. - 175 членів) ратифікували цю конвенцію в тому числі і Україна.
Програма в викоренення експлуатацій дітей (ІПЄК) була створена МОП в 1992 році, щоб надати технічну підтримку країнам - учасницям. Значний внесок у створення цієї програми зробила Німеччина.
Діяльність УПЄК покликана підтримати ініціативи на національному рівні, забезпечувати різним країнам можливість неухильно прямувати до повного припинення використовування праці дітей. Саме тому в трудовому законодавстві України враховані особливості праці неповнолітніх (мінімальний вік прийому на роботу з 15 р., але із згодою одного із батьків, скорочений робочій тиждень, заборона працювати вночі та позаурочний час тощо), які з часом можуть звести до мінімуму праці дітей. Водночас УПЄК підтримує всесвітній рух боротьби з цим явищем. Суть руху полягає в намаганні привернути увагу свого світу до цієї проблеми. Основними передумовами цього мають бути усвідомлення проблеми та готовність до рішучих дій з боку його учасників. У багатьох країнах праця дітей є прямим наслідком бідності або ж закорінена в традиції. Очевидно що, боротьба проти вказаного явища має бути відображена в культурі, такі як ЮНУСЄФ, але перед усім партнери на місцях (уряди країн, громадські організації тощо). З цієї причини УПЄК здійснює свої програми з неурядовими організмами, які добре орієнтуються в місцевих умовах. УПЄК зосереджує свої зусилля на трьох цільових групах неповнолітніх:
" Діти, зайняти на примусових роботах, або ті, що перебувають у борговій залежності;
" Діти, які виконують небезпечні види робіт;
" Дуже маленькі діти, які виконують будь - які види робіт.
З цією метою у червні 1999 року МОП одноголосно прийняли нову Конвенцію та рекомендацію щодо найгірших фор праці дітей. Стаття 3 дає визначення тим формам праці дітей, негайна заборона яких має стати першочерговим завданням країн, що ратифікували цю Конвенцію. До них належать:
a) Усіх фор рабства або практики, подібної до нього.....;
b) Використання, поставлення або пропонування дітей до проституції, порнографії продукції...;
c) Використання, поставлення або пропонування дітей для незаконної діяльності....;
d) Робота, що за своєю природою чи умовами в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров'ю, безпеці чі моральності дітей [2, с. 141 - 142].
Аналізуючи нормотворчу діяльність МОП у галузі дитячої праці, можна з упевненістю стверджувати, що в центрі її уваги був захист прав дитини від економічної експлуатації. На захисті цього права стоять конвенції МОП. Одні з них покликані гарантувати захист від примусової праці, встановити мінімальний вік для працюючих дітей, встановити її розумну тривалість тощо. Україна, як член МОП з 1954р. ратифікувала 54 Конвенції МОП, у тому числи 11 - за роки незалежності. Це означає, що наша держава стоїть на засадах не примушеної щодо використання дитячої праці.
3. Альтернативи праці дітей
протягом останніх років з метою припинення експлуатації підлітків, виведення їх зі сфери виробництва і створення умов, за яких вини та інші батьки отримали б реальні можливості, альтернативні праці дітей, в світі та Україні реалізовано чимало експерементабельних програм
Loading...

 
 

Цікаве