WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Підстави виникнення трудових правовідносин - Курсова робота

Підстави виникнення трудових правовідносин - Курсова робота

зайнятості.
Третю підгрупу головних суб`єктів трудових правовідносини можна назвати факультативними, тому що їхня участь у трудових правовідносинах хоч і важлива, але не завжди обов`язкова та не є постійною. До таких суб`єктів належать профспілкові або інші органи, уповноважені представляти найманих працівників у трудових правовідносинах.
Другорядними суб`єктами трудових правовідносин можуть бути такі учасники, які беруть участь у трудових правовідносинах тільки якщо виникає потреба або ж їхня участь є тимчасовою, після чого вони припиняють своє існування. До цієї групи входять постійно існуючі суб`єкти: комісії по трудових спорах, Національна рада соціального партнерства, профспілкові об`єднання, а також суб`єкти, що можуть з`являтися епізодично: робочі комісії для ведення колективних переговорів, органи, які розглядають колективні трудові спори (конфлікти), страйкові комітети, кваліфікаційні й атестаційні комісії та ін.
У теорії права з цього приводу зазначається, що у правових відносинах беруть участь люди та їх об`єднання, держава та її органи, підприємства, установи, громадські та релігійні організації. Але для того. щоб стати учасниками правовідносин, люди і організації повинні бути наділені певними властивостями, передбаченими законом. Сукупність цих властивостей утворює поняття суб`єкта права чи правосуб`єктність особи (організації). Отже суб`єктами права є особи чи організації, за якими закон визначає особливу юридичну властивість (якість) правосуб`єктності, яка дає можливість брати участь у правовідносинах.
Правосуб`єктність визначається переважно як поєднання трьох компонентів - правоздатність, дієздатність та правового статусу, які і є тими властивостями, що ними має володіти кожен з учасників, у тому числі і трудових правовідносин.
У певних випадках на реалізацію громадянами правосуб`єктності має вплив судимість. Але це тільки в тому разі, коли вона настала внаслідок кримінального покарання за корисливі злочини і коли особа претендує на заняття посад, пов`язаних з матеріальною відповідальністю. Якщо ж за рішенням суду за вчинення адміністративного проступку особі призначено покарання у вигляді позбавлення спеціального права (керування транспортними засобами чи полювання) або за вироком суду, при вчиненні злочину, заборонено займати певні посади або займатися певною діяльністю, то можна вважати, що йдеться про часткове обмеження названої дієздатності громадян на певний строк. Дана перешкода автоматично зникає із закінченням строку, на який призначено покарання, за винятком випадків, коли може братися до уваги судимість за вчинений раніше злочин .
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) від 3 березня 1998 року найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі й організації, в їх об`єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.
Чинним трудовим законодавством передбачено гарантії здійснення працівником своїх прав і відповідальність за виконання трудових обов`язків. Гарантії трудових прав встановлені при прийоми на роботу, зміні трудового договору, його припинення, а також забороняється необґрунтовану відмову в прийнятті на роботу, надає громадянам право його оскарження в судовому порядку, передбачає можливість переведення працівника на іншу роботу тільки за згодою працівника, обмежує звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, передбачає необхідність отримання власником попередньої згоди профспілкового органу, крім деяких випадків.
Статус працівника громадяни набувають з факту укладення трудового договору. Громадянство є категорією іншої галузі права й визначає постійний правовий зв`язок особи з державою, застосування цього терміна цілком правомірне й у трудовому праві. Йдеться насамперед про випадки, коли суб`єктами трудових правовідносин є громадяни інших держав чи особи без громадянства.
Право займатися трудовою діяльністю згідно із Законом України "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 року мають також іноземці. Згідно із ст. 8 Закону іноземці мають рівні з громадянами України права та обов`язки у трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України і міжнародними договорами України.
Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на певний термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до отриманого у встановленому порядку дозволу на працевлаштування .
Особливо регулюється працевлаштування іноземців в Україні відповідно до деяких міжнародних договорів Україні. Так, порядок працевлаштування громадян Російської Федерації в Україні передбачено Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які перебувають за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 р. Для них встановлено спрощену процедуру працевлаштування. Трудова діяльність працівника оформляється трудовим договором (контрактом), укладеним з роботодавцем згідно з трудовим законодавством сторони працевлаштування. Роботодавець реєструє укладені трудові договори (контракти) в установах, визначених уповноваженими органами.
Окремий інститут трудового права "Праця жінок" за сферою дії поширюється тільки на працівників-жінок. Законодавець забороняє застосування їх праці на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. "Жодна особа жіночої статі будь-якого віку не може бути використанв на підземних роботах у шахтах" (ст. 2 Конвенції МПО № 45 "Про використання праці жінок на підземних роботах в шахтах будь-якого виду").
Законодавством України затверджено спеціальні переліки важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей, які заборонено виконувати жінкам. Існують також норми, що забороняють залучення жінок у нічний час, за винятком тих галузей господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід .
Одним із основних суб`єктів трудових правовідносин вважається роботодавець. На відміну від працівника він є більш універсальнимсуб`єктом трудового права, оскільки бере участь не тільки і власне трудових відносинах (індивідуальних), а й у колективно-трудових та інших правовідносинах, що тісно пов`язані з трудовими. Це правовідносини з органами працевлаштування, з органами, що виконують нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства, з органами, які розглядають індивідуальні та колективні трудові спори, та ін.
У чинному законодавстві, так чи інакше регламентує застосування найманої праці, відомі найрізноманітніші підходи до визначення суб`єктів, що можуть виступати як роботодавці.
Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. у ст. 5 "використання праці громадян при здійсненні права власності", що "власник має право на договірній основі використовувати працю громадян". Це означає, що будь-який власник вважається потенційним
Loading...

 
 

Цікаве