WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Використання іноземної робочої сили в Україні - Реферат

Використання іноземної робочої сили в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Використання іноземної робочої сили в Україні
Теорія міграції є необхідним елементом пізнання самої проблеми міграції, тому що вивчення її є необхідним підґрунтям для вирішення проблеми на практиці. Тому вважаю за необхідне висвітлення загального поняття робочої міграції.
Найбільш поширеними термінами, що висвітлюють поняття міграції є міграція, еміграція і імміграція. Ці визначення є економічними, але вони необхідні для висвітлення даного питання. Міграція - це поняття, яке поєднує в собі і імміграцію і еміграцію, міграція - це переміщення громадян із однієї держави в другу, а тому як моя праця пов'язана з міграцією робочої сили, то я буду розглядати це питання в даному ракурсі.
Еміграція робочої сили - це переміщення громадян із однієї держави в іншу з метою працевлаштування; імміграція робочої сили - в'їзд в державу громадян інших країн з метою працевлаштування згідно діючим міжнародним угодам.
Також, щоб більш суттєво уявити процес міграції я звернувся до відповідної літератури і коротко спробую висвітлити хід міжнародної міграції робочої сили, а також виділити найважливіші причини та її напрямки.
Масова міграція населення стала одним з характерних явищ життя світового суспільства в другій половині двадцятого сторіччя. Міграція населення це пересування людей через кордони визначених територій зі зміною постійного місця проживання чи повернення до нього.
Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудова, сімейна, рекреаційна, туристична. Згідно теми моєї роботи нижче мною буде викладено саме проблему трудової міграції. Міжнародний ринок робочої сили охоплює потоки трудових ресурсів, які в пошуках нової роботи перетинають міжнародні кордони. Міжнародний ринок праці об'єднує національні та регіональні ринки робочої сили. Міжнародний ринок праці існує в формі трудової міграції. Він існує поряд з іншими світовими ринками, такими як товарів та послуг, капіталу. Робоча сила, пересуваючись з одної країни до іншої, пропонує себе в якості товару, здійснюючи міжнародну трудову міграцію.
Причинами міграції робочої сили є фактори як економічного, так і не економічного характеру. До причин не економічного характеру я вважаю слід віднести такі як: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні. Щодо причин економічного характеру то вони закладені в економічному рівні розвитку різних держав. Робоча сила переміщується із держав з низьким рівнем життя в держави з більш високим рівнем. І це є закономірністю, наприклад якщо порівняти середньомісячний заробіток в нашій державі (він складає приблизно 40-60 американських доларів на місяць), та заробіток в такий розвиненій європейській державі, як Німеччина (де середньомісячний заробіток приблизно 1500 доларів) ми бачимо, що він перевищує середньомісячний заробіток в Україні приблизно в 25 разів, а характер виконуваної роботи - однаковий. Це і є однією з важливих причин сучасної міграції не тільки в нашій державі, але і в світі.
Імміграція - процес не однозначний, він має як позитивні моменти, так і негативні наслідки. Це залежить від конкретних історичних та соціально - економічних умов розвитку країни. В світі існують цілі держави, які сформулювалися виключно за рахунок іммігрантів - США, Канада, країни Латинської Америки. На певному етапі свого розвитку вони максимально стимулювали імміграцію, тому що наплив людей сприяв розвитку держави в усіх напрямках. Але нині ці держави підходять до цієї проблеми дуже обережно. З одного боку вони заохочують в'їзд в країну певної категорії мігрантів, так званої інтелектуальної еліти: науковців, менеджерів, висококваліфікованих робітників, а також певної кількості некваліфікованої робочої сили , яка виконує непрестижну для корінного населення роботу, про це я вже зазначав. З іншого боку в таких державах всіляко обмежується в'їзд в країну іммігрантів , які з погляду внутрішньої економічної ситуації вважаються небажаними.
Розвиток в таких країнах імміграції був обумовлений історією, тобто я хочу сказати те, що ці держави і виникли заздалегідь мігрантам і міграційні служби в цих країнах вже існували багато років тому. Тому на сучасному етапі ці міграційні служби працюють на високому рівні, а держави мають відповідну правову базу, яка чітко регулює міграційні процеси. Державна політика базується на тих засадах , щоб спочатку забезпечити своїх громадян всіма благами, а якщо такі ще залишаються, то вони приймають громадян інших держав. На цьому прикладі я хочу пояснити вищевикладене: при наявності вільних робочих місць або при неможливості виконувати цю роботу в такі держави заволікається іноземна робоча сила, і встановлюються відповідні квоти на в'їзд іноземців.
Що ж стосується нашої держави , то її геополітичне становище робить її об'єктом домагання мігрантів. Їх потік - це не тимчасове явище, а закономірний розвиток суспільних відносин. Тому треба виробляти свою власну вдосконалену систему регулювання робочої міграції. А виробити таку політику за короткий період неможливо, тому низка практичних питань, пов'язаних з регулюванням імміграційних процесів в Україну залишається не вирішеною. Як слід кожен день в нашу державу прибувають громадяни інших держав з різними цілями: на навчання, працю, просити притулку. Особливо гостро постає проблема регулювання перебування цих осіб на законних підставах в Україні. Звідси і випливає таке поняття як нелегальна міграція.
На сучасному етапі розвинені країни приділяють дуже велику увагу нелегальній міграції. Саме нелегальна міграція сприяє розвитку бандитизму, розповсюдженню наркотиків та зброї, є причино спалаху різноманітних інфекцій (малярії, СНІДу та ін.). Україна таким чином поступово стає державою накопичувачем нелегальних іммігрантів. А який орган держави повинен слідкувати за цим? Чому маса потенційних мігрантів не проходить реєстрацію? Хто повинен відповідати за порушення нормативних документів, встановлюючих регламент прийняття на навчання? Важко відповісти. Як засвідчує кореспондент Правди України : "Компетентными органами во время проверок установлено что 60% иностранцев, которым отечественными учебными заведениями выданы приглашения на учёбу, в них не прибыли, и местонахождение их не известно. Свыше же 50% слушателей - иностранцев, утративших связь с учебными заведениями, в розыск не поданы". Як бачимо виникає більше запитань ніж відповідей, а держава не приймає ніяких дій для вирішення цієї надто важливої проблеми, яка прямо впливає на безпеку в державі.
Іншою категорією іммігрантів в Україну є - біженці. Єдиний існуючий документ, який регулює становище цієї категорії є закон "Про біженців", Але як слід цього єдиного документу надто мало, щоб врегулювати це питання. Але біженці складають лише не великий відсоток від загальної кількості іммігрантів.
У зв'язку з прибуттям в країну іноземців та біженців виникає питання про їх працевлаштування. Стаття 1 Закону "Про правовий статус іноземців" визначає правовий статус іноземних громадян, якіпроживають чи тимчасово перебувають в Україні. Відповідно до ст. 3 цього закону, іноземці мають такий статус перебування в Україні, як такі, що перебувають тимчасово (відрядження); іммігранті, тобто такі, що перебувають в Україні з метою постійного проживання, або тимчасового працевлаштування; крім того відповідно до Закону "Про біженців", встановлюється ще й статус біженця, як я вже зазначав. Як слід із закону випливає дві категорії легальних мігрантів: особи, які іммігрують в Україну на постійне проживання та особи, які іммігрують в Україну для працевлаштування на визначений термін.
Порядок в'їзду в Україну, виїзду з неї, транзитного проїзду через її територію іноземних громадян, оформлення документів на право перебування в Україні, пересування по її території тощо регламентується Правилами в'їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію.
Якщо ж особа саме приїздить в Україну з метою працевлаштування то щодо таких осіб Закон "Про правовий статус іноземців", закріплює, що іноземцями визнаються особи, які належать до громадянства іншої держави і не є громадянами України. Трудова діяльність іноземних громадян допускається на підставі трудового договору або контракту. Стаття 8 того ж закону передбачає наступні основні положення щодо трудової діяльності.
Перше проголошує, що іноземці
Loading...

 
 

Цікаве