WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Профспілки як суб’єкти трудового права - Курсова робота

Профспілки як суб’єкти трудового права - Курсова робота

традиційно виступають профспілки. Проте переважна більшість громадян у демократичних країнах висловили недовіру їх організаціям. Так, у Швеції 60% опитаних заявили, що не довіряють останнім. Така ж ситуація у Великобританії, її громадяни висловились, що профспілки - найбільша загроза волі індивіда5. Як вважає французький політолог М.Доган, причина нинішнього послаблення профспілок, які на початку століття були впливовою силою, у тому що олігархічні тенденції продовжують зміцнюватися відповідно до формулювання "залізного закону" олігархії, даного Р.Міхельсоном.
Таким чином, зменшилася суспільна роль робітничого руху, підтримка профспілок, особливо їхніх наступальних дій. Як вважають автори постіндустріальних теорій Дж.К.Гелбрейт і Д.Белл, до зниження впливу профспілок призводить і посилення ролі уряду. Проте, на думку багатьох дослідників, говорити про зникнення профспілок як інституту соціального партнерства передчасно. Зокрема, підкреслюється потенційна небезпека конфлікту між працею і капіталом у разі значного зменшення економічної і політичної сили профспілок. І слід врахувати ще одну обставину. Незважаючи на сильну критику, якій піддаються останні з боку громадян, значна їх частина все ще продовжує перебувати у лавах профспілок.
Деякі вчені вважають, що в майбутньому виникне нова модель розвитку профспілок, орієнтована не на колективні договори, а на надання взаємної допомоги і послуг. У зв'язку з цим пропонується запровадити у профспілках асоційоване членство, що сприятиме більшій гнучкості організацій трудящих і розширенню їхньої соціальної бази. Так, у США вже існує профспілкова організація нового типу - Національна асоціація освіти.
У нашій країні ситуація дещо інша. Федерація фахових спілок України об'єднує 68 членських організацій, у тому числі 42 всеукраїнські (національні) галузеві профспілки і 26 міжспілкових (регіональних) профоб'єднань. Проте українські профспілки не мають політичної ваги. Це пов'язано з тим, що, по-перше, у свідомості громадян вони асоціюються з радянськими, чия роль зводилася до формального представлення інтересів працівників і які завжди стояли на угодівських позиціях щодо керівних органів. По-друге, профспілки України ще не проявили свій потенціал і можливості у боротьбі за інтереси працівників. Так, за даними Інституту соціології НАН України традиційним профспілкам у 1997 р. не довіряли 53,5% опитаних, що на 6,2% більше, ніж у 1994 p., новим профспілкам у 1997 р. не довіряли 51,8%8. По-третє, якщо політичні партії, що спираються на профспілки, хочуть домогтися успіху на виборах, то вони повинні виражати інтереси не тільки певної частини електорату, як це було традиційно, а всього суспільства. Вплив профспілок буде зростати в міру того, як їм вдасться справитися з функцією захисту прав і свобод громадян. На мій погляд, саме дані чинники стали причиною невдачі Всеукраїнської партії трудящих, створеної профспілками. Результат - всього 0,8% голосів виборців, при цьому в жодному з регіонів не вдалося одержати навіть 2%. Виборчий блок "Трудова Україна", у який увійшли профспілки працівників вугільної промисловості, одержав 3,1% голосів завдяки підтримці вугільних регіонів (Донецької, Луганської і Кіровоградської областей), виборці яких віддали "Трудовій Україні" 4% своїх голосів.
Зазначені фактори значною мірою послабляють позиції профспілок як суб'єкта соціального партнерства в Україні.
Як вважають деякі дослідники, в умовах демократії і плюралізму важливо недопущення монополізації профспілками права бути представниками інтересів працівників, тому що вони (при всій їхній важливості) є лише посередниками, а основна відповідальність за виконання умов колективного договору повинна бути покладена на трудовий колектив як головного виконавця10. Таке розуміння функцій профспілок уявляється дещо спрощеним. Адже названий договір замислювався як інститут соціального захисту працівників на підприємстві від сваволі роботодавця, а не як механізм контролю за діяльністю працівника. А інтереси і права останніх можуть найкраще захищати саме профспілкові організації, звичайно, у тому разі, якщо вони мають самостійність і користуються достатнім авторитетом. У розглянутому контексті повинно йтися, швидше, про протилежний аспект - посилення ролі Федерації профспілок України як інституту, покликаного захищати працівників найманої праці [4, с. 22-24].
На мій погляд, новий Закон України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності значно підсилює позиції профспілок як повноважних представників працівників і захисників їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів. Важливим є законодавче закріплення незалежності профспілок від органів державної влади і органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій.
Незалежність профспілок розширює їх можливості впливати на соціальну політику. Так, відповідно до Закону профспілки, їх об'єднання беруть участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробленні соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини та її соціальний захист [3, ст. 23].
Ряд норм нового Закону підвищує роль профспілок як соціального партнера
Таким чином, оцінюючи законодавство України про профспілки, можна твердити, що його основною метою є підвищення авторитету профспілок як інституту соціального і правового захисту працівників у нових соціально-економічних і політичних умовах.
Висновки
Отже, після вище проаналізованого мною матеріалу, я б хотів зробити короткі висновки по даній темі курсової роботи.
По-перше, викликаєтривогу той факт, що більшості наших співгромадян невідомі тонкості економічної політики, конституційних перетворень і т.д. Але зате на багатьох заводах і фабриках, у будь якому місті і на селі запитують, чому місяцями не платять зарплату, чому підприємство, яке випускає потрібну людям продукцію, зупиняється, чому держава не може захистити не тільки приватну власність, не тільки державну власність, що залишилася, але і саме життя громадян.
По-друге, на мою думку, на цьому явно несприятливому для роботи профспілок економічному і соціальному просторі особливо гостро стоїть питання про шляхи подальшого розвитку профспілкового руху в Україні, як одного з найбільших осередків працівників найманої праці в СНД.
Налагодження і зміцнення на новій основі міжнародних економічних зв'язків України робить необхідним установлення міцних зв'язків українських профспілок із профцентрами промислово розвинутих держав, розвитком контактів з Європейської конфедерацією профспілок, Міжнародною конфедерацією вільних профсоюзів, іншими міжнародними профспілковими організаціями. Кінцевим результатом такої взаємодії могло б стати повне членство в цих організаціях в інтересах єдності і міжнародної солідарності.
Професійні спілки беруть активну участь у роботі Міжнародної Організації праці.
Отже досить важливим є створення на базі закордонного досвіду
єдиного банку даних по
Loading...

 
 

Цікаве