WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Підстави виникнення трудових правовідносин - Курсова робота

Підстави виникнення трудових правовідносин - Курсова робота

роботи,
- додержання режиму робочого дня,
- додержання правил техніки безпеки, технологічного режиму.
Обов'язок виконання певної трудової функції означає, що працівник у трудових правовідносинах зобов'язаний не до виконання певного трудового завдання, по закінченні якого трудові правовідносини припиняються, а до періодичного виконання певної роботи, що визначається спеціальністю, кваліфікацією або посадою, переважно без визначеного строку.
Як загальне правило, переважно власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, необумовленої трудовим договором. У виняткових випадках, таких як виробнича потреба, необхідність тичасової заміни працівника, в разі простою, власник або уповноважений ним орган може переводити працівників на необумовлену трудовим договором роботу. Але таке переведення можливе тільки на певний визначений законом строк.
Виконання певної трудової функції нормується або кількістю продукції, що має бути виготовлена протягом періоду або часом, протягом якого повинна виконуватись робота. Встановлені норми виробітку, норми часу і норми обслуговування є обов'язковою мірою продуктивності праці.
Працівник вважається таким, що справляється із виконанням своїх обов'язків, якщо вони протягом встановленого часу виконує необхідну для даної роботи норму виробітку. Але від працівника вимагається не тільки вимагання певної роботи у визначеній кількості, а й забезпечення належної якості роботу. Продукція, що виробляється, повинна бути якісною. [9]
Для кожного працюючого правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлений режим використання робочого часу. До нього відносяться початок робочого дня, перерви в роботі, раціональне використання часу роботи. Працівник повинен розподілити свою роботу на тривалість усього робочого дня, пристосуватись до загального трудового режиму. Додержання режиму робочого дня дозволяє правильно організувати відпочинок працівників, забезпечеє їм можливість використовувати вільний від роботи час за своїм розсудом. При забезпеченні кількісних і якісних показників своєї праці працівник зобов'язаний дбайливо, економно, ефективно використовувати засоби виробництва, дотримуватись правил техніки безпеки, технологічного технічного режимів. Будь-який відступ від правил технічної експлуатації і технологічного режиму з певним виробничим ризиком. Працівник не має права здійснювати такі дії, які прямо заборонені правилами, проводити будь-які експерименти, хоча б і в інтересах виробництва, якщо проведення їх пов'язане із загрозою для самого працівника і осіб, що його оточують.
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган збов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, яких ще не усунено, та можливі наслідки їх вплмву на здоров'я, його права та пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечувати його необхідними для роботи засобами, проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Важливим обов'язком власника або уповноваженого ним органу є своєчасна виплатавинагороди за працю, проведення інших виплат, що належать працівниу в зв'язку з виконанням роботи. Системи заробітньої плати працюючих грунтуються на їх зацікавленості в результатах особистої праці. Суб'єктивні права і обов'язки учасників трудових правовідносин реалізуються в трудовому процесі. Вони тісно пов'язані між собою. Окремі з цих прав і обов'язків, що кореспондуються (тобто праву працівника відповідає певний обов'язок власника або уповноваженого ним органу), створює елементи трудових правовідносин різного характеру. Всі особи не можуть існувати без єдиного складного трудового правовідношення.
Чітка регламентація прав і обов'язків учасників трудових правовідносин є основним завданням національного законодавства в ринкових умовах. Основною метою кодифікаційного процесу в трудовому праві постає розроблення нових кардинальних підходів до вдосконалення трудового законодавства. Ці підходи повинні проявлятись у тому, щоб були визначені основні засади регулювання трудових відносин, що мають відтворювати міжнародні правові акти, або відповідати їм. Повинно бути визначене місце правових рішень і керівних роз'яснень ВСУ, як третьої влади, відображеніособливості правового регулювання праці окремих категорій працівників. [9]
РОЗДІЛ ІІ. ЗМІНА ТА ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН:
2.1. Припинення трудових правовідносин з неповнолітніми.
Неповнолітні займають особливе місце в суспільних відносинах, у виробництві матеріальних і духовних благ. Проте їх становище у суспільстві, рівень і ступінь діяльності як в особистих, так і у суспільних інтересах прямо залежить від держави, від того, які умови для соціалізації неповнолітніх вони створюють.
На сьогодні неповнолітні в Україні перебувають не тільки у складних матеріальних умовах; у державі за останнє десятиріччя відбулися кардинальні зміни, у тому числі й у механізмі вирішення різних проблем молоді, які існували раніше.
Тому нині актуальним є вдосконалення правового регулювання трудової діяльності неповнолітніх в Україні, зокрема питання припинення трудових правовідносин з ними. Стаття 43 Конституції України і ст. 187 КЗпП проголосили, що у трудових правовідносинах неповнолітні працівники прирівнюються у правах до повнолітніх. Виходячи з наведеного, на неповнолітніх поширюються ті ж норми (які регулюють підстави припинення трудових відносин), що й на повнолітніх працівників. [1]
Так, підставами припинення трудового договору з неповнолітніми є: угода сторін; закінчення строку, встановленого п. 2 (визначений строк, встановлений за погодженням сторін) і п. З (укладений на час виконання певної роботи) ст. 23 КЗпП, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення; призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу чи на вимогу профспілкового або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу; переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; підстави, встановлені контрактом, тощо.
Зміна підпорядкованості підприємства не припиняє дії трудового договору.
При розірванні договору з неповнолітніми працівниками повинен дотримуватися загальний порядок звільнення працюючих, встановлений КЗпП. Підлітки, як і дорослі працівники, можуть припиняти трудові відносини з власної ініціативи, і, у свою чергу, власник або уповноважений ним орган (далі - власник, роботодавець) вправі звільнити неповнолітнього з підстав, наведених у законі.
При цьому звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи роботодавця допускається, крім дотримання загального порядку, тільки за згодою служби у справах
Loading...

 
 

Цікаве