WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Поняття, загальні підстави та умови матеріальної відповідальності - Реферат

Поняття, загальні підстави та умови матеріальної відповідальності - Реферат


Реферат на тему:
Поняття, загальні підстави та умови матеріальної відповідальності
Матеріальна відповідальність - інститут трудового права та один з видів відповідальності за трудовим правом, а також вид юридичної відповідальності сторін трудового договору. Сторона трудового договору зобов'язана відшкодувати заподіяну іншій стороні трудового договору шкоду відповідно до законодавства.
Матеріальна відповідальність - це обов'язок сторони трудового договору відшкодувати іншій стороні заподіяну шкоду в установленому законом порядку та розмірі.
Матеріальна відповідальність має такі ознаки:
o властиві всім видам юридичної відповідальності;
o властиві тільки видам відповідальності, що мають характер відшкодування шкоди;
o властиві тільки виду юридичної відповідальності за трудовим законодавством.
Матеріальна відповідальність сторін трудового договору відрізняється од передбаченої нормами цивільного права майнової відповідальності:
1) матеріальна відповідальність передбачається за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків працівника;
2) встановлено відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду (неотримані доходи або упущена вигода, на відміну від цивільного права, відшкодуванню не підлягають);
3) межі матеріальної відповідальності та порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, встановлені законодавством;
4) допускається добровільне покриття шкоди повністю або частково;
5) роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи й забезпечення повного збереження дорученого їм майна;
6) суб'єктами матеріальної відповідальності є працівник і роботодавець;
7) матеріальна відповідальність працівника може застосовуватися разом з іншими видами юридичної відповідальності або самостійно.
Матеріальна відповідальність (на відміну від дисциплінарної) має двосторонній, взаємний характер, оскільки відповідальність несуть не тільки працівники перед роботодавцем, а й роботодавець несе відповідальність перед працівником за заподіяння йому шкоди.
o Працівники зобов'язані дбайливо, бережливо ставитися до майна роботодавця і вживати заходів для запобігання шкоді (ст. 131, 139 КЗпП). Працівники, які внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків заподіяли шкоду роботодавцеві, несуть матеріальну відповідальність (ст. 130 КЗпП).
o Своєю чергою, роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження дорученого їм майна, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці (ст. 131, 153 КЗпП) і нести відповідальність перед працівниками за заподіяну їм шкоду: зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків (ст. 173 КЗпП).
Отже, порушення покладених на сторони трудового договору обов'язків, якщо внаслідок цього заподіяно шкоду, викликає трудове майнове правопорушення.
Колективний договір і трудовий договір (контракт) можуть конкретизувати матеріальну відповідальність працівника та роботодавця, але слід врахувати, що договірна відповідальність роботодавця не повинна бути нижчою, а працівника - вищою, ніж це передбачено чинним трудовим законодавством України.
Залежно від того, хто заподіяв шкоду, розрізняють два види мате-ріальної відповідальності (рис. 14.1).
Кожний із зазначених видів матеріальної відповідальності відрізняється один від одного нормативними актами, що їх регулюють, межею матеріальної відповідальності та порядком покриття шкоди.
Матеріальна відповідальність полягає у встановленому законом обов'язку однієї із сторін трудового договору (працівника або робото-давця) покрити (відшкодувати) у встановлених законом межах і по-рядкові шкоду, заподіяну другій стороні внаслідок винного, протиправ-ного порушення покладених на них обов'язків.
Матеріальна відповідальність працівників є самостійним видом юридичної відповідальності, яка може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 130 КЗпП).
Цей вид відповідальності врегульований главою IX КЗпП "Га-рантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації", іншими нормами КЗпП, а також іншими нормативно-правовими актами.
Важливе значення для практики застосування чинного законодав-ства про матеріальну відповідальність працівників мають постанови Пленуму Верховного Суду України1.
Чинне трудове законодавство при покладанні матеріальної відпо-відальності на працівників має на меті:
o забезпечити права й законні інтереси працівників, встановивши гарантії при покладанні на працівника матеріальної відпові-дальності за шкоду, заподіяну організації;
o відшкодувати повністю або частково шкоду, заподіяну майну роботодавця;
o виховати у працівника бережливе, дбайливого ставлення до майна роботодавця.
Отже, інтереси охорони майна роботодавця поєднуються з охороною прав і законних інтересів працівника, а матеріальна відповідальність працівників має відшкодовуючу, гарантійну та превентивну мету.
Особливості матеріальної відповідальності працівників за трудовим правом зумовлюються певними факторами і відображені на рис. 14.2.
Суб'єктами відповідальності у трудовому праві можуть бути:
o працівники, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем і заподіяли його майну шкоду внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків;
o роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, майну якого шкоду заподіяв працівник, або з вини якого шкоду заподіяно працівникові.
Суб'єктом майнової відповідальності за цивільним правом є гро-мадянин чи юридична особа, що заподіяла шкоду.
Неповнолітні, що уклали трудовий договір, теж несуть матеріальну відповідальність за нормами трудового права (ст. 187 КЗпП).
У ст. 130 КЗпП визначено загальні підстави й умови матеріальної відповідальності працівників (рис. 14.3).
Підставами матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну майну роботодавця, є проступки працівників - порушення покладених на них трудових обов'язків (дисциплінарне правопорушення), внаслідок чого завдано прямої шкоди (трудове майнове правопорушення).
Обов'язки працівників щодо збереження майна роботодавця визначені у ст. 131 КЗпП. Так, працівники повинні дбайливо ставитися до майна роботодавця, а роботодавець, своєю чергою, - створити працівникам умови, які забезпечують повне збереження дорученого їм майна. Порушення покладених на працівників обов'язків, якщо внаслідок цього заподіяно шкоду майну, й утворює трудове майнове правопорушення, що є також підставою для матеріальної відповідальності працівників.
Матеріальна відповідальність працівників - це відповідальність за трудове майнове правопорушення - заподіянняпрямої дійсної шкоди майну роботодавця внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Підстави матеріальної відповідальності подано на рис. 14.4.
Непритягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не свідчить про відсутність порушення покладених на працівника трудових обов'язків і підстав для матеріальної відповідальності.
Не є порушенням покладених на працівників трудових обов'язків дії, які схожі на порушення покладених на працівників трудових обо-в'язком щодо збереження майна, але не визнаються такими внаслідок обставин, за яких були вчинені.
На працівників не може покладатися матеріальна відповідальність у випадках, зазначених на рис 14.5.
Матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності прямої дійсної шкоди - елементу,
Loading...

 
 

Цікаве