WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Дисциплінарні звільнення - Реферат

Дисциплінарні звільнення - Реферат

належного оформлення навчальної відпустки та ін.
Звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП, зокрема, може бути проведене за:
o залишення без поважної причини роботи особою, яка уклала трудовий договір на невизначений строк, без попередження про розірвання трудового договору, а також до закінчення двотижневого строку попередження (при звільненні за ст. 38 КЗпП);
o залишення без поважної причини роботи особою, яка уклала трудовий договір на строк, до закінчення строку договору (ст. 39 КЗпП);
o перебування працівника без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня поза територією підприємства, установи, організації або поза територією об'єкта, де він відповідно до трудових обов'язків повинен виконувати доручену роботу.
Законодавство про працю допускає звільнення працівника за одноразовий прогул без поважних причин, якщо до працівника раніше не застосовувалися дисциплінарні стягнення.
Датою звільнення з роботи є останній день роботи працівника.
Звільнення у зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП). Згідно зі ст. 46 КЗпП, у разі появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння роботодавець має відсторонити його від роботи.
На цих підставах можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, були вони відсторонені від роботи чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Не має значення і місце перебування працівника на території організації у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Судовою практикою визнано, що для працівника з ненормованим робочим днем час перебування на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим.
Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку1. Наприклад, показаннями свідків.
Зауважимо, що згідно зі ст. 12 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15 лютого 1999 р. передбачено, що встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз "наркоманія" встановлюється лікарсько-консультаційною комісією.
Факт незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин встановлюється на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп'яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Медичний огляд проводиться за направленням працівників органів Міністерства внутрішніх справ України, а медичне обстеження - за направленням лікаря-нарколога. Особа, яка ухиляється від медичного огляду чи медичного обстеження, підлягає приводу до наркологічного закладу органом внутрішніх справ.
Порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження визначається нормативними актами Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України і Верховного Суду України.
Особа, стосовно якої до органів Міністерства охорони здоров'я України або Міністерства внутрішніх справ України надійшла інформація від установ, підприємств, організацій, засобів масової інформації чи окремих громадян про те, що вона незаконно вживає наркотичні засоби або психотропні речовини чи перебуває у стані наркотичного сп'яніння, підлягає медичному огляду.
Звільнення на цих підставах може бути і тоді, коли працівник у робочий час перебував в такому стані не на своєму робочому місці, але на території організації або об'єкта, де він має виконувати трудові функції.
Звільнення за вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (п. 8 ст. 40 КЗпП). На цій підставі роботодавець має право розірвати трудовий договір за вчинення працівником за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу, незалежно від того, чи застосовувалися до працівника заходи дисциплінарного або громадського стягнення раніше, в робочий чи неробочий час вчинено розкрадання. Наприклад, не є підставою для звільнення працівника акт органів охорони, яким зафіксовано розкрадання майна роботодавця чи показання свідків.
Посилання на акти компетентних органів повинні бути зроблені в обов'язковому порядку в наказі (розпорядженні) про звільнення працівника на цій підставі.
За змістом п. 8 ст. 40 КЗпП до зазначених у цій нормі випадків вчинення розкрадання майна належить розкрадання його як в організації, з якою працівник перебуває в трудових відносинах, так і в тій організації, де він виконує роботу згідно з цими трудовими відносинами.
Відповідно до ст. 148 КЗпП трудовий договір може бути розірваний із зазначених підстав не пізніше одного місяця з дня набрання законної сили вироком суду чи дня прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за вчинення крадіжки, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи через тимчасову непрацездатність або перебування його у відпустці.
Списоквикористаної літератури
1. Бойко М. Д. Трудове право України. Навч. посіб. - К.: Олан, 2002.
2. Венедиктов В. С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособ. для высш. учеб. заведений. - Харьков: Консум, 1998.
3. Гирич О. Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юрид. вузів та факультетів. - К.: Вілбор, 1999.
4. Житецъкий В. П., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці. - 5-те вид., доп. - Підручник. - Львів: Афіша, 2001.
5. Людина і праця: Довідник з правових питань / Уклад. І. П. Козинцев, Л. А. Савченко. - К.: Юрінком Інтер, 1997.
6. Прокопенко В. I. Практикум з трудового права України: Навч. посіб. - Харків: Консум, 1999.
7. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. - Харків: Консум, 1998.
8. Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. - К.: Т-во "Знання"; КОО, 2000.
9. Трудовое право России: Учеб. для вузов / Отв. ред. Р. 3. Лифшиц, Ю. П. Орловский. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998.
10. Трудовое право Украины: Учеб.-справ, пособие / Отв. ред. Г. И. Чанышева, Н. Б. Болотина. - Харьков: Одисей, 1999.
11. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины: Учеб. пособие. - Харьков: Консум, 1998.
12. Вороніна Л. Сфера і порядок застосування контракту як особливої форми трудового договору // Право України. - 1994. - №11-12. - С.32-34.
13. Голощапов С. А. Понятие, виды, причины, подведомственность трудовых споров. - М.: ВЮЗИ , 1984. - Ч. I.
14. Жернаков В. Правове регулювання праці: співвідношення трудового і цивільного права // Право України. - 2000. - № 7.
15. Жернаков В. В. Сфера дії трудового права: історичні та методологічні аспекти. Правова держава. - К.: ІнЮре, 1998. - Вип. 9.
16. Заржщъкий О., Смирнов Д. Перспективи розвитку трудового права у Конституції України // Право України. - 1997. - № 9. - С 39-41.
17. Клюев А. А., МавринА. В. Трудовые споры. - М.: Профиздат, 1978.
18. Коссак С. Особливості участі третіх осіб у трудових справах // Право України. - 1997. - № 11.
19. Лазор Л. Підвідомчість трудових спорів, що виникають за результатами атестації // Рад. право. - 1982. - № 8.
20. Лазор В. Про соціальну значимість трудового договору в ринкових відносинах // Право України. - 2000. - № 7.
Loading...

 
 

Цікаве