WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Колективні форми організації праці - Дипломна робота

Колективні форми організації праці - Дипломна робота

певні права та обов'язки.
Стати суб'єктом трудових відносин може не будь-який громадянин, а тільки той що має правосуб'єктність. Як правило це пов'язано з досягненням певого віку (16 чи у деяких випадках - 15 років ; у деяких випадках у вільний від вчення час школяри можуть працювати з 14-річного віку).
Певні обмеження можуть бути пов'язані як з дієздатністя так й з полом, віком, станом здоров'я. Для зайняття певних посад потрібна наявність спеціальної освіти.
Органи, що репрезентують інтереси робітників, можуть бути суб'єктами права (та відповідно сторонами відносин) тільки у випадках строго визначених законодавством та локальними нормативними актами.
Раніш існуюча у нашій країні практика укладання трудових договорів передбачала стадії переговорів перед підписанням договору.
Роботодавці, органивиконавчої влади та господарського управління зобов'язані вести переговори по трудовим та соціально-економічним питанням, що пропонуються для розгляду профспілками, іншими уповноваженими робітниками представницькими органами. При цьому перші не мають права відмовитися від ведення таких переговорів.
Ініціатором колективних переговорів по розробці, укладанню та зміненю колективного договору, угоди можуть виступати обидві сторони. Як правило ця ініціатива оформлюється у вигляді письмового повідомлення вільної форми.
Потягом 3 місяців до закінчення сроку дії попереднього трудового договору, угоди чи у сроки, визначені цими документами будь-яка сторона має право направити іншій стороні письмове повідомлення про начало переговорів по укладанню нового колективного договора, угоди.
Якщо раніш виключне право представаляти інтереси працівників мали лише профспілки (навіть стосовно робітників, що не були членами цієї суспільної організації), то зараз право на ведення колективних переговорів мають профспілки у вигляді їх відповідних органів, а також інші уповноважені робітниками представницькі органи.
При наявності на галузевому рівні, на підприємстві декількох профспілок, інших, уповноважених робітниками представницьких органів кожному з них надається право на ведення переговорів від об'єднуваних ним членів чи репрезентуємих робітників.
Для ведення колективних переговорів та підготовки проекту колективного договору, угоди сторони на рівних правах створюють комісію з маючих необхідні повноваження представників. Такі комісію мають створюватися на рівноправній основі, тому що це виходить з принципів укладання договорів та угод. Склад комісії, строки, місце проведення та порядок денний визначаються рішенням сторін.
Сторонам, що приймаюь участь у переговорах надається повна свобода у виборі та обговоренні питань, що складають зміст колективного договора, угоди.
Органи виконавчої влади, роботодавці та їх об'єднання повинні надавати уповноваженими робітниками представницьким органам інформацію, що вони мають, необхідну для колективних переговорів. Учасники переговорів, інші пов'язані з ними особи не повинні розголошувати отримані ними дані, якщо вони є державною таємницею чи комерційною таємницею. Особи, що розголошують ці відомості притягаються до встановленої законодавством відповідальності.
Якщо протягом переговорів сторони не дійшли згоди по причинам що від них не залежать, складається протокол розбіжностей, до якого відносяться кінцеві пропозиції сторін про заходи, необхідні для усунення таких причин та про строк поновлення переговорів.
До підтримки своїх вимог при веденні переговорів по розробці, укладанню чи зміні колективного договору, угоди прфспілки, інші уповноважені робітниками представницькі органи мають право проводити збори у неробочий час та без порушення діяльності підприємства.
Крім представників сторін у переговорах можуть приймати участь й запрошені ними спеціалісти та експерти, що мають спеціальні права.
Всі витрати, пов'язані з участю у переговорах компенсуються у порядку, передбаченому законодавством про працю, колективним договором, угодою.
Недоліки діючого стану регулювання колективних переговорів складається з того, що вони передбачені тільки для укладання чи зміни колективного договору, але не для вирішення колективних спорів. Крім того нормативні акти як правило не встановлюють конкретної процедури, а визначають тільки загальні принципи на основі яких відбувається процес колективних переговорів. Це створює можливість "недоброякісної" (нечесної, несправедливої) практики (infair labor practice) (75).
Всі дії сторін при переговорах так чи інакше спрямовані на укладання колективного договору - основного локального акту, що регулює цілий комплекс відносин (трудових, соціально-економічних та професіональних), що виникають між роботодавцями та робітниками. У ньому можуть бути визначені й інші аспекти взаємовідносин між адміністрацією та представниками робітників. Умови колективних договорів, угод. Що укладені згідно з законодавством, є обов'язковими для підприємств на які воно розповсюджуються.
Умови колективних договорів, угод що погіршують порівняно з законодавством стан робітників, недійсні. В той самий час забороняється включати й до індівідуальних трудових договорів (контрактів) умови, що погіршують стан робітників порівняно з законодавством, колективними договорами та угодами.
Колективні договора та угоди повинні засновуватися на принципах :
виконання норм законодавства ;
повноважність представників сторін ;
рівноправність сторін ;
свобода вибору та обговорення питань,що складають зміст колективних договорів та угод ;
добровільність прийняття забов'язань ;
реальність забеспечення зобов'язань, що приймаються ;
систематичність контролю та невідворотність відповідальності.
Заборонено будь-яке втручання, що може обмежити права робітників та їх представників чи створення перепон для їх виконання з боку органів виконавчої влади та господарського управління, політичних партій чи інших суспільних об'єднань, роботодавців при укладанні, перегляді та виконанні колективних договорів та угод.
Реалізуванню принципу повноважності представників сторін та їх рівноправності допомагає заборона на ведення переговорів та укладання колективних договорів та угод від імені робітників, організаціями чи органами, що створені чи фінансуються роботодавцями, органами виконавчої влади тагосподарського управління, політичними партіями, за виключенням випадків фінансування, що передбачені законодавством.
Право на прийняття рішення про необхідність укладання колективного договору з роботодавцем мають профспілка через свій уповноважений орган, інший уповноважений робітниками представницький орган чи беспосередньо на загальні збори (конференцію) трудового колективу.
Колективний договір укладається, з одного боку, робітника у вигляді однієї чи декільких профспілкових, чи інших уповноважених робітниками представницьких органів, з іншого, роботодавцем беспосередньо чи уповноваженим ним
Loading...

 
 

Цікаве