WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Лісківському об’єкті - Курсова робота

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Лісківському об’єкті - Курсова робота

Для висотної прив'язки використовують ходи геометричного і в окремих випадках тригонометричного нівелювання. Бригаду з прив'язки очолює топограф або старший технік. Кількість робітників приймають у залежності від складності району.

Для проведення дешифрування до початку польових робіт вибирають маршрути при проектуванні планово-висотної прив'язки пізнавальних знаків.

Розрізняють суцільне, маршрутне і камеральне дешифрування в залежності від складності контурів. Суцільне виконується в населених пунктах, на промислових, транспортних, гідротехнічних підприємствах. Маршрутне виконують у межах смуги 0,25 км у лісі, а на відкритій місцевості 0,5-1,0 км. На кожній станції з'являється фото зображення території з місцевістю, вивчається рослинний покрив, форми рельєфу, назви об'єктів, їхні характеристики. Всі назви завіряють у раді народних депутатів.

Камеральне дешифрування виконують на ділянках між маршрутами. Роблять його також топографи, що виконували маршрутне дешифрування. Для цього використовують стереометри, стереоскопи, лупи, лінійки та ін.

При комбінованій зйомці креслення рельєфу і дешифрування роблять безпосередньо в польових умовах. При цій зйомці велике значення має наявність грамотного старшого робітника і гарних речників, оскільки необхідно вибирати характерні точки рельєфу місцевості.

1.2.3 Розрахунок основних даних для аерофотознімання

Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного завдання на виконання аерофотознімання. Вибір масштабу фотографування, фокусної віддалі АФА, типу приладу для обробки, встановлення мінімального повздовжнього та поперечного перекриття знімків здійснюється згідно " Інструкцією "[1] пп. 7.1.6-7.1.8, в залежності від масштабу створюваної карти, характеру рельєфу, забудови території та інше.

У пункті 7.1.6. вказано, що під час розробки робочого проекту слід враховувати характер місцевості (рельєф, контурність) і забудови, якість проведеного аерофотознімання, густоту і розташування пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, оснащеність фотограмметричними приладами і методи, які буде застосовано при проведенні просторової фото-тріангуляції.

Робочий проект розробляють згідно з технічним проектом, відповідно до вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів та даної інструкції.

У пункті 7.1.8. "Інструкції" вказано, що точки планової і висотної основи, в першу чергу використовують пункти державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення.

Отже, вибір масштабу фотографування (типи аерофотоапаратів) для виготовлення фото планів і стерео рисування рельєфу залежить від наявного фотограмметричного і стереофотографічного обладнання, характеру забудови, рельєфу місцевості, а також вимог, які висуваються до точності відображення контурів і рельєфу на топографічних планах.

Приклад розрахунку основних даних для аерофотознімання приведено нижче в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

тут : W-швидкість руху літака, яку можна прирівняти рівною 200 км/год

1.2.4. Проект розміщення планових розпізнавальних знаків

Проект розміщення розпізнавальних знаків виконують на кальці суміщеній з картою, на яку попередньо наносять:

- чорним кольором границі обєкту знімання;

  • номенклатурну розграфку планів-синім кольором;

  • всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним кольором;

  • напрям осей запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором;

  • перший маршрут суміщають з північною або південною границею обєкта або трохи на північ чи на південь від цієї границі;

  • наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за східною і західною границями обєкту на віддалі 1-2 базисів фотографування;

  • згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів, зафарбовують їх жовтим кольором;

Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту вниз, а від нижнього маршруту вверх відкладати відрізок L', який рівний:

L'=L*,

де

m - масштаб фотографування;

M – масштаб карти;

L – розмір знімка (18 см).

L'= 1.2

L'=18*

Розпізнавальний знак (РЗ)- це точка, яка чітко розпізнана як на фотознімку так і на місцевості, після чого закріплена на місцевості одним з найпростіших центрів( кілок, штир, кований цвях, цвях у пні тощо).

Визначення планових координат Х та У розпізнавального знаку будь-яким з відомих методів називають плановою підготовкою аерознімків, визначення висоти Н розпізнавального знаку будь-яким з відомих методів називають висотною підготовкою аерознімків.

Розпізнавальний знак, для якого визначають планові координати Х, У, називають плановим розпізнавальним знаком (ПРЗ), а для якого визначені висоти Н – висотним розпізнавальним знаком (ВРЗ). Розпізнавальний знак, для якого визначають і планові координати Х, У і висоти Н називають планово-висотним розпізнавальним знаком.

Планова підготовка розпізнавальних знаків буває суцільною та розрідженою. З метою скорочення обсягів польових робіт, як правило, застосовують розріджену планову підготовку аерознімків. В цьому випадку планові розпізнавальні точки проектують посередині смуг поперечного перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.3

Віддалі між плановими розпізнавальними точками в зонах поперечного перекриття повинні бути в одному ряду через 80-100 см в масштабі створюваного плану (1,6 – 2 км для масштабу 1:2000), а в наступному через 160-200см в масштабі створюваного плану (3,2 – 4 км для масштабу 1:2000). При цьому початок і кінець кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними точками розміщеними за границями ділянки знімання. На північній та південній границях об'єкту планові розпізнавальні знаки розміщують в 2 рази густіше, тобто через 0,8 – 1 км. Планові розпізнавальні знаки на схемі позначають червоними кружечками діаметром 3 мм.

Приклад проекту розміщення планових розпізнавальних знаків на об'єкті приведено на рис. 1.4.

Рис.1.4.

1.2.5. Проект розміщення висотних розпізнавальних знаків

Висотна підготовка аерознімків може бути суцільною або розрідженою. З метою скорочення обсягів польових робіт, як правило, застосовують розріджену підготовку, крім крайнього північного і крайнього південного маршрутів, для яких здійснюється суцільна висотна підготовка.

Проект розміщення висотних розпізнавальних знаків виконують на тій же кальці, де здійснено проектування планових розпізнавальних знаків. Висотні розпізнавальні точки суміщають з плановими розпізнавальними точками, а в маршрутах, де планові розпізнавальні точки розміщені рідше ніж через 2 – 2,5 км, посередині між ними проектують додатковий розпізнавальний знак.

На першому і останньому маршрутах проектують суцільну висотну підготовку, яка передбачає розміщення повздовжнього перекриття кожної пари знімків чотири основних і один контрольний розпізнавальний знак (рис. 1.5)

Рис.1.5

Всі запроектовані висотні розпізнавальні точки наносять на кальку червоними суцільними кружками діаметром 1.5 мм.

Приклад проекту розміщення висотних розпізнавальних точок на об'єкті приведений на рис. 1.6.

Після завершення проектування складається таблиця 1.5.

Характеристика мережі розпізнавальних точок

Таблиця 1.5

Вид розпізнавальної точки

Кількість, шт

Підлягає маркуванню

Метод маркування, розміри маркувального знака

Планово-висотна

30

8

Методом окопки в комплексі з закладкою центрів

Висотна

20

5

розміром 3.4*3.4 м

Всього:

50

13

Як правило, планують маркування приблизно 25% від усієї кількості розпізнавальних знаків. Кількість розпізнавальних знаків визначають безпосередньо з проектів розміщення розпізнавальних точок. При цьому треба додати висотних розпізнавальних точок на двох граничних маршрутах у кількості, що приблизно дорівнює К= 3 знаки  2 маршрути  кількість знімків у маршруті.

2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

2.1.Підрахунок обсягів робіт

Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад, транспорту, приладів, складання календарних графіків робіт та інше. Встановлені обсяги робіт є вихідними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт. Підрахунки обсягів польових і камеральних робіт виконують у відомості, форма якої приводиться нижче в таблиці 2.1. Згідно з чинним нормативним документом "Збірник укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи", затвердженим Міністерством екології та природних ресурсів України( наказ №29/м від 19.02.2003 р.). Таблиця заповнюється в такій послідовності:

Loading...

 
 

Цікаве