WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Яра пшениця: весняний цикл робіт - Реферат

Яра пшениця: весняний цикл робіт - Реферат

Результати наукових досліджень і практика передових господарств свідчать, що потрібно переходити на сівбу сівалками точного висіву, що сприяє не лише зменшенню норм висіву та економії дорогоцінного насіння, а й забезпечує рівномірну площу живлення кожної рослини, зменшує ураженість хворобами, подовжує роботу фотосинтетичного апарату, поліпшує наливання зерна та підвищує врожайність.

Останніми роками в низці господарств східної частини України високоефективним способом виявився смуговий на основі звуження міжрядь до 9–10 см і розширення зони рядків до 5–6 см. Урожайність за такого способу сівби становить у середньому на 2,7–3,1 ц/га більше, ніж за рядкового. Для впровадження смугового способу серійні сівалки СЗ-3,6 треба оснастити трубчастими сошниками (діаметр — 5–6 см) з овальною лобовою поверхнею і прямим кутом уходження в грунт. Він забезпечує найбільш рівномірне розподілення посівного матеріалу в межах смуги завширшки 5–6 см на практично ідеальному, ретельно вирівняному, з потрібним ущільненням насіннєвому ложі. За рахунок цього рослини краще забезпечуються рістстимулюючими чинниками (волога, світло, поживні речовини), різко зменшується конкуренція за їхнє використання на початкових етапах росту й розвитку, особливо в період укорінення й кущення.

Норми висіву

Яра пшениця має низьку продуктивну кущистість — близько 1,3. Низьке продуктивне кущення потребує серйозної уваги щодо норми висіву, бо вона є основою оптимальної густоти продуктивного стеблостою. Найвищий урожай м'яка пшениця формує за густоти 400–500 продуктивних стебел на 1м2, а тверда — за 450–550. Густота такого стеблостою забезпечується за норми висівання 5,0–5,5 млн/га схожих насінин м'якої пшениці після кращих попередників, а після гірших — 5,5–6,5 млн/га. Для твердої пшениці оптимальна норма висіву після кращих попередників — 5,5–6,0 млн/га, а після гірших — 6,0–6,5 млн/га.

Деякі особливості пересіву та підсіву ярою пшеницею посівів озимої пшениці

Важливо зазначити, що в разі вимерзання посівів озимих культур яру пшеницю потрібно висівати по зяблевій оранці, а площі з-під озимих використати під посів інших ярих, зокрема кукурудзи. Пересів озимини ярою пшеницею можна проводити тоді, коли попередники, забезпеченість поля поживними речовинами, наявність вологи в грунті, строки посіву та інші фактори відповідають вимогам агротехнологій ярої пшениці.

Складним є прийняття рішення щодо підсіву ярою пшеницею зріджених посівів озимої пшениці. Грунтовних досліджень у сучасних умовах та за існуючого сортового складу пшеничних культур в Україні не проводили. Фрагментарний виробничий досвід показує, що є потреба мати скоростиглі та ультраранні сорти ярої пшениці для зближення строків дозрівання з озимою. Але для одержання вищої продуктивності ярої пшениці потрібно знову враховувати ті самі чинники, що й у разі пересівання озимини.

На нашу думку, підсів можна проводити не пізніше початку ІІІ етапу органогенезу в озимої пшениці, а для ранньостиглих озимих сортів — ще раніше. При цьому календарні строки проведення підсіву не повинні бути пізнішими 20-го квітня. Треба також ураховувати висоту рослин, яку можуть сформувати і озимий, і ярий сорти пшениці. Найсприятливіше ситуація складатиметься під час вегетації та дозрівання рослин тоді, коли ці показники в обох культур матимуть наближені характеристики.

Як засвідчують наші спостереження, найбільше уповільнює появу дружних і рівномірних сходів підсіяної ярої пшениці (а отже, — стартовий ріст і розвиток) недостатня кількість вологи в грунті (або її значні втрати під час проведення підсіву чи через посушливі погодні умови), а також несприятлива алелопатична взаємодія з озимою пшеницею. Останній фактор вивчено найменше і, на жаль, його не вивчають на пшениці. Але практичний досвід показує, що в чистому посіві яра пшениця має вищу польову схожість насіння, ніж у разі підсіву її до озимої. Очевидно, що під час проростання насіння озимої пшениці, формування та росту її кореневої системи з відмерлих її рослинних решток виділяються фізіологічно активні речовини, які інгібують швидке й дружне проростання насіння та появу сходів ярої пшениці. Тут має місце алелопатична активність озимої пшениці на сортовому рівні та у взаємодії з іншими як біотичними, так і абіотичними чинниками. Водночас, на нашу думку, є також різна сортова реакція ярої пшениці на рівні алелопатичних відносин. Слід зауважити, що цей чинник майже не помітний у разі підсівання зрідженої озимої пшениці сортами ярого ячменю, а тому такі посіви дають кращі результати.

Зовсім немає досвіду підсіву зріджених посівів озимої пшениці сучасними українськими сортами ярої твердої пшениці.

Хімічний захист посівів

У боротьбі зі шкідниками на ярій пшениці важливе значення мають оптимальні строки сівби, густота посіву й глибина загортання насіння. За появи сходів посіви ярої пшениці ушкоджують смугаста хлібна блішка, шведські мухи і п'явиці. У цей період, за наявності порогів шкодочинності, треба обприскати крайові смуги завширшки до 100 м (шведська муха — 40–50 особин на 100 помахів сачком, смугаста хлібна блішка — 60–100 на 1 м2, п'явиця — 10–15 особин на 1 м2) одним із препаратів: БІ-58 новий, Волатон 500, 50% к.е. (0,8–1,6 л/га); Децис, 2,5 % к.е. (0,25 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15 л/га); Сумітіон, 5% к.е. (0,6–1,0 л/га); Сумі альфа, 50% к.е. (0,2–0,3 л/га).

Для боротьби з однорічними та деякими багаторічними двосім'ядольними бур'янами в період кущення ярої пшениці до початку трубкування потрібно провести обприскування посівів одним із гербіцидів: Агритокс, 50% в.р. (1,0–1,5 л/га); Гранстар, 75% в.г. (20–25 г/га); Гроділ Ультра, 75% в.г. (100–150 г/га) та інші. Для боротьби з однорічними злаковими бур'янами слід застосовувати гербіцид Пума Супер, 75% в.м.е. (1,0 л/га). За наявності в посівах односім'ядольних та двосім'ядольних бур'янів доцільно застосовувати суміш гербіцидів Гроділ Ультра і Пума Супер.

Слід зауважити, що препарати, які містять діючу речовину у формі диметиламінної солі (2,4-Д амінна сіль, Агрітокс, Діален, Дезормон, Дікопур Ф, Естерон 60), за нашими спостереженнями, водночас із гербіцидною дією справляють на ярій пшениці ефект регулятора росту. Цей ефект слабкої дії проявляється в разі висівання ярої пшениці в ранні календарні строки, коли є достатньо часу для проходження ІІ–ІІІ етапів органогенезу. Саме в цей час застосування препаратів цієї групи стримує в ярої пшениці ріст рослин і сприяє кращій диференціації конуса наростання, що в кінцевому результаті позитивно позначається на стійкості стебла до вилягання.

У фазі колосіння — початок цвітіння за високої вологості (>95%) і температури повітря 15...20°С можуть завдати шкоди посівам ярої пшениці збудники борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та фузаріозу колоса. Для захисту посівів у фазі колосіння слід провести обприскування одним із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС к.е. (0,4–0,5 л/га); Імпакт, 25% к.е. (0,5 л/га ); Бампер, 25% к.е. (0,5 л/га); Тілт, 250 ЕС к.е. (0,5 л/га); Фалькон, 46% к.е. (0,6 л/га); Фолікур БТ, 22,5% к.е. (1,0 л/га); Топсін-М, 70% з.п. (1,0 кг/га). Посівам ярої пшениці, особливо твердої, значної шкоди може завдавати фузаріоз колосу. Час зараження припадає на початок колосіння за відносної вологості повітря вище 71%, помірних температур та дощів під час цвітіння.

У період цвітіння та наливання зерна великої шкоди посівам ярої пшениці можуть завдавати злакові попелиці, хлібні жуки, клоп шкідлива черепашка. Тому в період колосіння — початок цвітіння рослин ярої пшениці треба провести обприскування посівів одним із інсектицидів: БІ-58 новий, 40; к.е. (1,5 л/га); Волатон 500, 50% к.е. (1,6–2,0 л/га); Децис, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Золон, 35% к.е. (1,5–2,0 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15–0,2 л/га); Сумі-Альфа, 5% к.е. (0,2–0,25 л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,6–1,0 л/га) та інші.

Підживлення

Азотні добрива вносять роздрібно — 1–2 рази відповідно до стану рослин та етапу їхнього розвитку в кількості N30-90. Зрозуміло, що наведені норми добрив даються з урахуванням використання (післяукісного, післяжнивного) зеленого добрива чи після угноєних попередників. За достатньої забезпеченості грунту вологою для покращання процесів кущення й стеблування ефективним є прикореневе підживлення азотними добривами в дозі 30 кг д. р. на 1 га. Слід зазначити, що в ярої пшениці перехід від ІІ до ІІІ е. о. є найбільш відповідальним із позицій достатнього забезпечення азотом.

Для покращання якості зерна під час вирощування ярої пшениці дуже важливе позакореневе підживлення посівів 20%-ним розчином сечовини (карбамід) на VІІ е. о. (колосіння). Такий агрозахід, за певних умов, сприяє також підвищенню врожайності, що пов'язано з кращим формуванням і наливанням зерна. Але в разі його використання варто врахувати такі моменти:

  • розпилення потрібно проводити за розміру крапель 50–100 мк (надто малі або надто великі погіршують ефективність обробки);

  • краще для цього використовувати розчин сечовини, оскільки при контакті вона не викликає некрозу листя;

  • найкращі результати — після обробки у хмарну погоду;

  • проникнення азоту в листя відбувається при періодичних росах.

Дозу внесення карбаміду визначають на підставі листкової діагностики. Якщо валовий вміст азоту в листках у межах 2,2–2,7% (середня забезпеченість другого й третього верхніх листків), доцільно внести 30 кг/га д. р., а за низького рівня забезпеченості (1,7–2,1%) — 40 кг/га д. р.

Позитивним моментом за такої обробки є можливість у бакових сумішах поєднати його з інсектицидами для захисту посівів від шкідників у період формування — наливання зерна в разі перевищення економічного порогу шкодочинності.

У західному регіоні України високоефективним засобом підвищення врожайності та якості зерна ярої пшениці є позакореневі підживлення карбамідо-аміачними сумішами (КАС) разом із препаратами захисту рослин та стимуляторами росту. Так, навіть одноразове застосування КАС у фазі кущення зумовлює підвищення врожайності зерна на 2,5–3,0 ц/га, а вмісту клейковини — на 3,5–4,3%.

Loading...

 
 

Цікаве