WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Яра пшениця: весняний цикл робіт - Реферат

Яра пшениця: весняний цикл робіт - Реферат

Реферат на тему:

Яра пшениця: весняний цикл робіт

Як свідчить виробнича практика, пошкоджені морозами посіви озимої пшениці "ремонтують" або пересівають, зазвичай, ячменем, що призводить до зменшення зборів продовольчого зерна. Компенсувати цей недобір можна за рахунок упровадження й розширення посівів ярої пшениці.

Попередники

Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні та однорічні бобові трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, картопля, баштанні культури. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих зернових, соняшнику, цукрових буряків у посушливі роки та інших попередників, які дуже висушують грунт.

У більшості господарств Лісостепу яру пшеницю слід розміщувати переважно після цукрових буряків (крім надто посушливих років). Переваги цього попередника в тому, що, як водиться, добре удобрені та доглянуті поля цукрових буряків забезпечують сприятливі умови для ярої пшениці: післядія органічних і мінеральних добрив, чисті від бур'янів поля, мінімальні витрати на основний обробіток грунту тощо.

Обробіток грунту

Основний обробіток грунту потрібно проводити під час літньо-осіннього циклу польових робіт, тому викладені тут рекомендації є запізнілими. Однак агрономам варто з ними ознайомитися, щоб знати, яка ділянка підготовленої ріллі найбільше відповідає технології вирощування саме ярої пшениці.

Отже, після цукрових буряків та інших коренеплодів, як правило, проводять тільки основний безполицевий обробіток грунту. Після збирання кукурудзи відразу треба провести дискування в два сліди на глибину 6–8 см важкими дисковими боронами з подальшим проведенням основного обробітку грунту. Після озимих і зернобобових культур виконують лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або протиерозійними культиваторами КПУ-3,8 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3 на глибину 6–8 см. За підвищеної забур'яненості коренепаростковими бур'янами кращим заходом для боротьби з ними є додаткове безполицеве розпушування на глибину 12–14 см після відростання в них розеток. Для цього використовують широкозахватні агрегати КПШ-5, КПШ-9 або культиватори КПУ-3,8. Основний обробіток грунту проводять після повторного відростання розеток багаторічних коренепаросткових бур'янів.

Спосіб та глибину основного обробітку грунту слід обирати залежно від стану поля та біологічних особливостей попередньої культури. Зважаючи на еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку грунту. Глибоке чизелювання здатне замінити навіть глибоке плоскорізне розпушування, яке потребує значних енерговитрат, та й проводять його на грунтах з вологістю не вище 20%.

Перевагу має застосування безполицевого обробітку знаряддями чизельного типу ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, а на грунтах з легким гранулометричним складом — плугів зі стояками ПРН-31000. Безполицевий обробіток цими знаряддями дає можливість зменшити витрати пального на проведення основного обробітку грунту на 35–40% порівняно з оранкою.

На полях з надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур'яненості проводять оранку на глибину 25–27 см.

Система передпосівного обробітку грунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості грунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо в день сівби на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-0,2, "Європак" та ін. За достатньої вирівняності поверхні грунту або застосування для основного обробітку комбінованих агрегатів можна обмежитись лише передпосівною культивацією в день сівби, застосувавши пружинні борони БП-8, які за оптимальної фізичної стиглості грунту забезпечують передпосівне розпушування на глибину 7–9 см і проведення посіву на глибину 4–6 см. Дальше ущільнення грунту котками ККШ-6 забезпечить розміщення посівного матеріалу на глибині близько 3–4 см, що відповідатиме біологічно зумовленим вимогам.

Передпосівне внесення: добрива загортають буряковим культиватором УСМК-5,4 з ротаційними боронами чи комбінованими агрегатами типу "Європак" (КАПП-6, АГ-6, КШП-8, АМО-7,2) на глибину 5 см.

Основне удобрення

На опідзолених грунтах (сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені) доцільно застосовувати всі три (N, P і К) основні елементи живлення. На грунтах із підвищеним та високим вмістом обмінного калію (чорноземи типові, чорноземи звичайні) можна вносити тільки азотно-фосфорні добрива.

Порівнюючи вплив родючості грунту на врожайність м'якої й твердої пшениць, варто зазначити, що тверда пшениця потребує кращого фосфорно-калійного живлення.

Мінеральні добрива за енерговитратами займають в агротехнологіях одне з чільних місць. Тому їх доцільно застосовувати разом (на фоні) з органічними добривами (зокрема — соломою, бобовими й хрестоцвітими сидератами). Гній вносять під попередник ярої пшениці.

Встановлено, що продуктивність ярої м'якої пшениці на рівні 40 ц/га формується за наявності в грунті 175–180 мг/кг легкогідролізованого азоту; 110–120 мг/кг рухомого фосфору та 155–165 мг/кг обмінного калію. З такими агрохімічними параметрами родючості грунту вміст клейковини в борошні відповідає І–ІІ класам. Для твердої пшениці значення цих показників становлять, відповідно, 175–185; 150–160 та 180–190 мг/кг.

За відсутності даних агрномічного аналізу дозу добрив розраховують так: уносять у 1,5 раза більше, ніж їх виноситься із зерном і соломою. За даними лабораторії рослинництва ІР ім. В. Я. Юр'єва, для сучасних сортів ярої пшениці нормативні витрати виносу поживних елелементів на формування 1 ц зерна (з урахуванням побічної продукції), в середньому, становлять: для м'якої — азоту — 3,17, фосфору — 1,21 і калію — 2,59 кг; для твердої, відповідно, — 3,46; 1,33 і 2,40 кг. Оптимальною дозою повного мінерального добрива (NPK) за основного внесення є 40 кг д. р. на 1 га.

За оптимального водного режиму впродовж вегетації високі врожаї зерна забезпечує почасткове внесення азоту в період весняно-літньої вегетації — на ІІ і ІV етапах органогенезу. Однак у районах із недостатньою кількістю опадів та їхнім дефіцитом у весняний період азотні добрива разом із фосфорними і калійними вносять повністю під зяблеву оранку або передпосівну культивацію. Проведені в Центральному Лісостепу дослідження на типовому чорноземі показали агрономічну, економічну й екологічну доцільність одночасного внесення повного мінерального удобрення в дозі N60P60K60 до сівби ярої пшениці.

Підготовка насіння до сівби

Найвідповідальнішим заходом у підготовці насіння є його очищення й сортування в одному потоці зі збиранням. Щоб довести насіннєвий матеріал до високих посівних кондицій, дуже часто господарства по кілька разів пропускають насіння через сортувальні машини. Це призводить до значного його пошкодження (одне пропускання зерна через навантажувач травмує насіння від 2 до 9%, ОВП-20 і ОВС-25 — 3–8%, через ОС-4,5 М і СМ-4 — від 2 до 7%) і підвищення собівартості. Аби уникнути цього, рекомендується диференційований підхід до післязбиральної обробки посівного матеріалу, який передбачає: сортування, сушіння, протруєння та інші заходи.

Після проходу насіння через ворохоочищувальну машину ОВС-25 відбирають середній зразок масою 1 кг. Після цього на лабораторних решетах або пневматичному класифікаторі пробу розділяють на фракції, і для кожної з них визначають посівні якості (масу 1000 насінин, відсоток фракції від середнього зразка, активність накльовування, енергію проростання, травмування). Зробивши такий аналіз, підбирають найраціональніший спосіб підготовки посівного матеріалу на різних типах сортувальних машин.

Первинним очищенням і сортуванням треба довести вирівнювання насіння та збільшення його маси. Маса 1000 насінин для всіх сортів ярої пшениці повинна бути не меншою за 35 г. Значне зниження цього показника нерідко є однією з причин зменшення врожайності.

Протруєння насіння ярої пшениці є обов'язковим елементом технології захисту культури від інфекцій. У дослідах кращими препаратами проти кореневих гнилей були: Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с. (1,0 л/т); Максим 025 FS, т.к.с. (1,5 л/т); Сумі-8 ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т); Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (3,0 л/т); Лоспел, 12,5% в.м.е. (1,2 л/т).

Проти видів сажок високоефективні такі препарати: Байтан Універсал, 19,5% з.п. (2,0 кг/т); Раксіл, 6% т.к.с. (0,4 л/т); Дерозал, 50% к.с. (1,5 л/т); Реал 200 FS, т.к.с. (0,2 л/т); Сумі-8 ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т); Сумі-8, 2% з.п. (1,5 кг/т); Вітавакс 200 ФФ 34% в.с.к. (3,0 л/т); Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с. (1,0 л/т); Вінцит, 5% к.с. (2,0 л/т); Лоспел, 12,5% в.м.е. (1, 2 л/т).

Для боротьби з комплексом хвороб треба застосувати системні препарати: Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (3,0 л/т); Байтан Універсал, 19,5% з.п. (2 кг/т); Дерозал, 50% к.с. (1,5 л/т); Вінцит, 5% к.с. (2,0 л/т); Сумі-8 ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т); Раксіл, 6% т.к.с. (0,4 л/т); Лоспел, 12,%% в.м.е. (1,2 л/т).

Протруювання дає можливість захистити посіви ярої пшениці від фази проростання насіння до колосіння рослин.

Слід пам'ятати, що ціла низка системних протруйників (Байтан Універсал, Раксіл, Вінцит, Сумі-8 та інші) вкорочують довжину колеоптиле. Тож це потрібно враховувати, програмуючи глибину загортання насіння. Не можна висівати насіння ярої пшениці, оброблене такими препаратами, на глибину понад 3–4 см.

Строки сівби

Яру пшеницю, як культуру раннього строку посіву, висівають у перші дні весняних польових робіт. При цьому оптимальні запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0–10 см мають становити 10 мм, у 0–20 — 25–30, а в 0–100 см — 160–180 мм.

Найголовніше у підготовці й висіванні ярої пшениці — зберегти грунтову вологу, значні втрати якої уповільнюють появу дружних і рівномірних сходів, а отже, — стартовий ріст і розвиток, що в подальшому призводить до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі строком сівби тверда пшениця. В разі затримки з сівбою на один день втрати врожаю зерна становлять у середньому 0,5–1,0 ц/га, а на 10 днів — урожай знижується на 30–40% і більше.

Одразу після передпосівної культивації, щоб не допустити пересихання верхнього шару грунту, в один день проводять сівбу та прикочування посіву котками.

Способи сівби

Серед способів сівби зернових культур, як відомо, найпоширенішим є звичайний рядковий з міжряддям 15 см. Обов'язковим прийомом під час сівби озимих зернових культур в умовах Лісостепу України повинно бути залишення технологічної колії для проходів агрегатів з догляду за посівами. Технологічну колію утворюють, закриваючи 6–7 та 18–19 сошники сівалки. Разовість проходів сівалки із закритими та відкритими сошниками визначають шириною захвата обприскувачів, які є в господарстві. Ефективним способом сівби, особливо в Лісостепу, є й вузькорядний з міжряддям 7,5 см, при цьому сівалки укомплектовують анкерними та наральниковими сошниками.

Loading...

 
 

Цікаве