WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Підготування до збирання озимого ріпаку - Реферат

Підготування до збирання озимого ріпаку - Реферат

Реферат на тему:

Підготування до збирання озимого ріпаку

На стан посівів ріпаку до збирання істотно впливають як абіотичні, так і біотичні чинники. До перших належать погодні умови (опади, вітер, температура повітря). До других — вплив живих об'єктів (хвороби, шкідники, бур'яни, птахи тощо).

Минула зима, а з нею — й загроза вимерзання ріпаку. Є перспектива одержати добрий урожай. Пора збирання — це підбиття підсумків всієї копіткої роботи господаря за рік. Але вже з осені треба дбайливо підходити до посівів озимого ріпаку, щоб не було проблем під час збирання.

Якщо вчасно не вжити належних заходів із догляду за посівами, на період збирання можна мати істотні проблеми із забур'яненням, ураженням хворобами та шкідниками, осипанням насіння, підвищеною вологістю, додатковими витратами на пальне, амортизацією тощо.

Бур'яни. На стан посівів ріпаку перед збиранням відчутно впливають бур'яни. Крім основної негативної дії як конкурента за світло, живлення, вологу, вони можуть значно вплинути на процеси збирання через засмічення посівів та підвищену вологість. Найпроблемнішими бур'янами на ріпаку є: підмаренник чіпкий, ромашка, осоти та інші зимуючі види. Цей рік особливо показовий: нехтування осіннім захистом від бур'янів породжує значні проблеми навесні. Холоди та дощ навесні не дали можливості вчасно застосувати страхові гербіциди, а більшість зимуючих дводольних бур'янів переросла та стала менш чутливою до основних зареєстрованих гербіцидів проти дводольних: Галери 334 (0,35 л/га) та Лонтрелу Гранд (0,12–0,2 л/га). Значно простіше захищати посіви, застосовуючи на них обробку досходовими гербіцидами з осені, які в чистому вигляді або в бакових сумішах дуже добре контролюють групу основних, у т. ч. зимуючих, видів. За теплої та вологої осені брак належного контролю за бур'янами призводить до погіршення освітлення, що сприяє витягуванню ріпаку та погіршенню зимостійкості. Загальновідомо, що ромашка в посівах ріпаку спричиняє гіркоту олії, роблячи її непридатною для переробки. Підмаренник чіпкий значно погіршує умови збирання та збільшує навантаження на комбайн; його насіння важко відокремлюється від ріпакового. Економічний поріг шкодочинності підмаренника становить 0,1 шт/м2 (на фото посіви ріпаку, засмічені підмаренником). Найефективнішим засобом контролю бур'янів є осіннє внесення (ще до сходів) гербіцидів: Бутизан 400 (1,75–2,5 л/га), Бутизан Стар — очікується реєстрація — (1,75–2,5 л/га), Комманд (0,2 л/га), Дуал Голд (1,6 л/га), Трефлан 240 (2,4 л/га або їхніх бакових сумішей: Бутизан 400 + Комманд (1,75–2,0 л/га+0,15 л/га), Дуал Голд + Комманд (1,2–1,5 л/га+0,15 л/га) та інших. Проти падалиці зернових і злакових бур'янів добре діє ціла низка зареєстрованих грамініцидів.

Отримання дружних сходів теж може впливати на підготовку до збирання. У разі пересушування верхнього шару грунту, відсутності насіннєвого ложа та за інших технологічних порушень може спостерігатися значна неоднорідність сходів та відставання рослин у розвитку, що позначається на істотній диференціації процесів достигання.

У разі неодночасного достигання ріпаку (ускладнення, спричиненого значним забур'яненням площ, уповільненими темпами віддачі вологи через низьку температуру повітря) доведеться застосовувати десикацію посівів. Серед зареєстрованих виокремлюються три групи десикантів. Найпоширеніший і швидкодіючий на основі диквату Реглон Супер (3–4 л/га). Його можна застосовувати за п'ять-сім днів до збирання. Велика група десикантів представлена продуктами на основі гліфосатів. Застосовувати гліфосати слід за 14 днів до збирання. Перевагою цієї групи десикантів є можливість додатково знищити багаторічні бур'яни, особливо складні для контролю в посівах: осот, пирій, берізку. До гліфосатів, зареєстрованих на ріпаку, належать Раундап, Раундап Макс, Ураган Форте, Космік, Домінатор, Райдон та інші продукти. Найвживаніша норма їхнього використання — 2–3 л/га. Окрема група — десиканти на основі глюфосинату амонію, представлені Бастою в нормі 2,0–2,5 л/га. Цей десикант застосовують за 10–14 днів до збирання. Завдяки особливостям його м'якої дії, він стимулює притік поживних речовин до насіння, впливаючи на збільшення його олійності.

Хвороби. У технології вирощування ріпаку захист від хвороб відіграє важливу роль. Такі небезпечні хвороби, як фомоз, альтернарія, склеротинія, можуть сильно впливати на рівень врожайності та якості насіння. За відсутності контролю та лікувально-профілактичних заходів альтернарія на третину може зменшити урожай, вагу 1000 шт. насінин (з 5–6 г до 1–2), олійність; спричинити осипання насіння через розтріскування стручків. Цілий комплекс фунгіцидів азольної групи, серед яких найвідоміші Фолікур (д.р. — тебуконазол) 0,5–1 л/га, Карамба (д.р. — метконазол) 0,7–1,25 л/га, Тілт (д.р. — пропіконазол) 0,5 л/га, Піктор (д.р. — боскалід+дімоксістробін) 0,5 л/га, може ефективно захищати культуру від основних захворювань та забезпечити здорові рослини для збирання.

Шкідники. Підвищення суми ефективних температур, яке спостерігається останніми роками, призвело до збільшення кількості шкідників на посівах ріпаку, деякі з них можуть завдати значних втрат насіння. Це капустяний насіннєвий прихованохоботник і капустяний стручковий комарик, обидва уражують стручки й насіння. Останній, до того ж, призводить до розтріскування стручків. Завдяки новим ефективним інсектицидам Каліпсо (0,1–0,15 л/га), Біскайя (0,25–0,4 л/га) та вже давно відомому Моспілану (0,075–0,12 л/га), які абсолютно безпечні для запилювачів, можна надійно захистити посіви ріпаку від шкідників стручків. Обробку слід проводити під час цвітіння, коли відбувається яйцекладка у шкідників (на фото стручки, уражені стручковим комариком).

Як видно, серед перерахованих вище біотичних чинників впливу на стан підготовки посівів до збирання існує чимало можливостей контролювати їх.

Абіотичні, або природні чинники, піддаються значно меншому контролю на рівні можливостей захисту рослин від їхньої негативної дії.

У 2007 р. складні погодні умови були практично на всій території України в ріпаковій зоні на час його збирання. Природно, вони внесли свої корективи в очікуваний рівень урожайності, який виявився значно меншим. Найбільше зашкодили посівам вітер та град. Опади, особливо нічна роса, теж завдали чималої шкоди, передусім на півдні, спричинюючи різкі перепади вологості посівів, найперше стручків, від чого вони розтріскувалися. До абіотичних чинників додалася дія збиральної техніки, а саме: мотовило та різальні елементи комбайна спричинюють вагомі втрати насіння.

Найвідоміший та найпростіший спосіб зменшити дію вітру — врожай збирати в дві фази. З огляду на те, що найнегативніша дія вітру пов'язана з тим, що ріпакові стручки б'ються один об один, рослини, покладені у валок за два-три тижні до збирання, менше тріпає вітер, а отже, вони менше осипаються.

На сьогодні широке використання "ріпакових столів" — високопродуктивних комбайнів із широкозахватною жаткою — все ж робить пряме однофазне збирання привабливішим для виробника.

Тому контроль абіотичних чинників потребує додаткового вивчення.

Цікавим буде розуміння, чому ріпак під час достигання стає чутливим до осипання. Стручок ріпаку є основним органом, де накопичується урожай насіння (на фото — стручок у розрізі). Він відіграє важливу роль у формуванні врожаю ще й тому, що після опадання листя виконує функцію фотосинтетичної поверхні, подібно до прапорцевого листка в зернових. Стручок складається з двох стулок, між якими розміщена перетинка. По боках увесь стручок на з'єднанні стулок вкритий спеціальним шаром клітин у чотири-п'ять рядів, які називаються "зоною розкриття стручка". Під час достигання насіння починає інтенсивно виділяти "гормон достигання" — етилен. Під його дією клітинні зв'язки "зони розкриття" на основі пектину послаблюються і розриваються, роблячи стручки чутливими до розтріскування.

У контролі абіотичних чинників є актуальна розробка, що передбачає застосування стикерів, — речовин, які утворюють на стручках ріпаку плівку з важливими властивостями дифузії повітря та вологи. Сутність дії стикерів, або запобіжників розтріскування, побудована на знанні особливостей достигання ріпаку. Із наближенням періоду достигання стулки стручків поступово втрачають свою еластичність і набувають гігроскопічності. З потраплянням вологи на стулки гігроскопічний стручок її швидко вбирає, а в разі висихання він легко коробиться (викручується, міняє форму). В такому стані ріпак набуває чутливості до розтріскування, легко розкривається від найменшого дотику. Від розтріскування можна втратити від 5% або й повністю весь урожай. Щоб запобігти розтріскуванню, стикер наносять на стручок до початку послаблення клітинних зв'язків "зони розкриття". Зовні цей час відповідає зміні кольору стручків із темно-зеленого на світло-зелений. З утворенням плівки на стручку вона виконує водопротекторні властивості, перешкоджаючи намоканню стулок. Крім того, плівка утримує клітинний шар у "зоні розкриття" від розривання, забезпечуючи його цілісність, міцність і протидію механічному впливу (ударам граду, рослин об рослину, робочих частин комбайна).

Водопротекторні властивості стикера теж забезпечують зниження передзбиральної вологості насіння на час збирання (до кондиційних 7–8%).

Є три основні групи стикерів для ріпаку. Найпоширеніші — продукти на основі піноліну, який має натуральне походження.

Стикери на основі піноліну. До них належить Нью Філм 17 (вміст піноліну — 96%) у нормі 0,7–1,0 л/га та Споднам (вміст піноліну — 55,5%) у нормі 0,75–1,2 л/га. Найбільшою перевагою продуктів на основі піноліну є їхня висока ефективність завдяки властивостям утворення на поверхні стручків міцної полімерної плівки, що не перешкоджає вільному диханню та фотосинтезу. Продукти цієї групи добре знижують передзбиральну вологість насіння, завдяки чому інколи можна обійтися без його досушування. Попередні наукові спостереження дають підстави сподіватися, що застосування стикерів на основі піноліну може зменшувати ураження рослин хворобами та шкідниками. Завдяки властивостям ПАР, ці продукти можна ефективно використовувати як з допомогою наземного обприскування, так і авіаобприскуванням в один слід. При цьому норма рідини залежатиме від температури повітря на час обробки, робочого тиску та товщини шару рослин.

Стикери на основі синтетичного латексу. До другої групи належать продукти на основі синтетичного латексу, представлені Еластиком (вміст синтетичного латексу — 450 г/л), який застосовують у нормі 0,8–1,0 л/га.

Стикери на основі мікробних поліцукридів. До третьої групи належать продукти на основі поліцукридів мікробного походження, які представлено Ліпосамом у нормі 1–2 л/га. За використання стикерів може виникати потреба в проведенні десикації посівів. У зв'язку з тим, що ефективність роботи стикерів вища за раннього застосування (за три-п'ять тижнів до збирання), десикацію краще проводити окремо відповідно до рекомендацій. У разі потреби спільного застосування норму десиканту краще зменшити.

Модернізація наземних обприскувачів для обробки високорослих посівів

З огляду на те, що обприскування посівів відіграє важливу роль у підготовці посівів ріпаку до збирання (інсектицидні та фунгіцидні обробки, десикація, обробка стикером), виникають труднощі з проведенням обробок із використанням звичайних наземних обприскувачів. На жаль, для багатьох господарств обприскувач із високим кліренсом залишається нездійсненною мрією. Авіаобприскування не завжди доступне, а інколи й неможливе. Вітчизняний досвід свідчить: вирішити проблему легко, якщо дообладнати звичайний причіпний обприскувач і трактор захисними пристроями у вигляді профілю з оцинкованого заліза або автомобільного тенту (як показано на рис.). Такий засіб дає змогу, не завдаючи шкоди високорослим посівам ріпаку, заходити в поле із звичайним набором техніки (як показано на фото).

Отже, підготовка до збирання ріпаку потребує багатовекторного підходу та врахування всіх чинників, які можуть вплинути на стан посівів перед збиранням.

Loading...

 
 

Цікаве