WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення - Реферат

Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення - Реферат

Реферат на тему:

Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення

Технологічні прийоми поліпшення якості шкаралупи Якість шкаралупи, особливо її міцність і наявність різних дефектів, знач-ною мірою залежать від умов годівлі й утримання несучок.

У годівлі найважливішим моментом є оптимізація мінерального живлення, насамперед кальцієвого.

Організацію кальцієвого живлення треба починати з оцінки якості джерела кальцію (на вміст кальцію, різних домішок, фізичної структури) та створення потрібного запасу кальцію в кістках молодок до початку яйцекладки. Спеціалісти селекційних фірм "ЕйчПіБі", "Іза" рекомендують за 10–15 днів до початку яйцекладки перевести молодок на передкладковий раціон. Якщо передкладковий раціон у господарстві не використовують, тоді молодок переводять на раціон несучок із моменту появи першого яйця.

Запас кальцію в кістках повинен бути недоторканним. Він необхідний для регулювання вмісту цього елемента в крові несучок у період яйцекладки і має поповнюватись за рахунок кальцію кормів.

Поява яєць із тонкою шкаралупою на початку яйцекладки свідчить про недостатній запас кальцію в кістках несучок.

Неправильне вирощування молодок і відсутність достатнього запасу кальцію в кістках, як правило, не компенсуються подальшим високим рівнем мінеральної годівлі несучок, тому товщина шкаралупи в таких несучок не досягає нормального рівня.

Для правильного нормування в раціоні кальцію варто враховувати рівень несучості й поїдання корму.

Відомо, що на утворення одного яйця курка-несучка витрачає приблизно 2,2 г кальцію. Крім того, 0,1 г вона витрачає щодня на інші фізіологічні процеси. Таким чином, на утворення одного яйця несучці потрібно 2,3 г кальцію. Якщо врахувати, що кальцій з корму засвоюється тільки на 50%, (а наприкінці яйцекладки — на 35–40), то для того щоб несучка знесла одне яйце, їй слід дати з кормом 4,6 г кальцію, а точніше — треба, щоб вона з'їла цю дозу кальцію. Зі зниженням інтенсивності яйцекладки потреба в кальції знижується.

Зі збільшенням несучості засвоєння несучкою кальцію підвищується, а на-прикінці яйцекладки, в разі значного зниження її інтенсивності, використання кальцію знижується до 35–40%, але в цей час ще збільшується маса яєць. Тому, оскільки у сучасних кросів несучість практично не буває меншою за 75%, норму кальцію в цей період треба підтримувати на рівні 3,8–3,9 г на голову. Залежно від рівня несучості, потреба в кальції змінюється.

Концентрація кальцію в кормосуміші залежить від рівня добового споживання корму. Наприклад: в разі споживання 100 г корму на голову за день і інтенсивності яйцекладки 80% норма кальцію становить 3,7%, а якщо несучка буде споживати 120 г корму на день, то в кормосуміші може бути 3,1–3,2% кальцію.

Як джерело кальцію використовують крейду, черепашку, вапняки, мармурову крихту. Дослідженнями встановлено, що загальна кількість крейди в раціоні не повинна перевищувати 3%, тому що її збільшення погіршує фізичну структуру, смакові якості корму, внаслідок чого знижується його споживання. Найціннішим мінеральним кормом є черепашка. Черепашку й вапняки слід подрібнювати до розміру 3–5 мм. У черепашці часто буває багато піску, а тому її потрібно промивати.

Краще одночасно використовувати кілька джерел кальцію у вигляді порошку та гранул. Рекомендується згодовувати їх у таких співвідношеннях: одна частина крейди + одна частина черепашки + одна частина вапняку, або одна частина крейди + одна частина черепашки з вапняком (рівними частками), або одна частина крейди + одна частина мармурової крихти + одна частина вапняку.

Для кращого засвоєння кальцію потрібно:

щоб він довше затримувався в шлунку, рівномірно надходив у кров (звідки потім кальцій "вибирається" для утворення шкаралупи);

час годівлі повинен бути таким, щоб мінімум 60% корму птиця споживала в другій половині дня або вночі, коли утворюється шкаралупа. При цьому 60–70% кальцію треба згодовувати у вигляді гранул 2–4 мм;

якщо корм роздають двічі на день, треба 1/3 його добової норми роздати ранком, а 2/3 — за 5–6 годин до вимикання світла; якщо тричі — то 1/3 роздати відразу після вимкнення світла, 1/3 — за 5–6 годин до цього і 1/3 — за 2–3 години до вимикання світла.

Для збільшення споживання корму, особливо в жарку пору року, і забезпечення рівномірного надходження кальцію в організм несучки в період утво-рення шкаралупи рекомендується застосовувати опівнічну годівлю. Схеми та-кої годівлі залежать від тривалості світлового дня і наведені на рисунку 3.

У разі 15-годинної світлової програми може бути два варіанти нічної годівлі: після вимикання світла 3,5 години темряви, потім на 2 години вмикають світло і знову 3,5 години темряви або 4 години темряви, 1 година світла і знову 4 години темряви. За тривалості світлового дня 16 годин можливий тільки один варіант: 4Т-1С-4Т. Якщо світла більше 16 годин, годівлю вночі не застосовують. Коли збільшувати споживання корму небажано, опівнічну годівлю можна комбінувати з темним періодом серед дня.

Вмикаючи світло вночі, одночасно слід вмикати кормороздачу, щоб розбудити птицю й вона почала їсти корми.

Оптимізація мінерального харчування для підвищення якості шкаралупи передбачає обов'язкову стабільність доставки кальцію. Часто причиною погіршення якості шкаралупи є недогодовування або перегодовування несучок кальцієм, хоча в середньому його рівень зберігається нормальним. У разі різких перепадів вмісту кальцію в кормі порушується стереотип його засвоєння, а через те, що несучка дуже швидко реагує на умови мінерального живлення, якість шкаралупи погіршується. Різке зниження рівня кальцію до 1,5–2,0% на тривалий час (кілька днів), зазвичай, призводить до зменшення несучості, хоча товщина шкаралупи може трохи збільшитись.

Засвоюванню кальцію в кишківнику сприяє наявність у кормі достатньої кількості таких амінокислот, як лізин і аргінін. Важливе значення для одер-жання якісної шкаралупи і високої продуктивності мають незамінні амінокис-лоти: метіонін і цистин. Незначна нестача протеїну в раціоні менш негативно впливає на якість шкаралупи, як дефіцит незамінних амінокислот, вміст яких у раціоні треба ретельно контролювати. Якщо в кормах не набирається амінокислот у достатній кількості, слід до норми додавати синтетичні.

Для оптимізації мінерального харчування і поліпшення якості шкаралупи потрібно також здійснювати контроль за рівнем доступного фосфору в раціоні.

Встановлено, що в зернових кормах фосфор міститься у фітатній формі й засвоюється дорослою птицею на 50%, а молодняком на 30. Це слід враховувати, складаючи раціони для птиці різного віку, і проводити розрахунки не на за-гальний фосфор, а на доступний. Останнім часом з'явились нормативи щодо потреби птиці в доступному фосфорі і його вмісту в інгредієнтах кормосуміші.

Потреба несучок у фосфорі невисока. З одним яйцем з організму курки виноситься не більш 0,1 г фосфору, в тому числі зі шкаралупою — менш 0,01 г. Уважають, що 0,4 г загального фосфору на добу на одну курку-несучку достатньо. Тим більше достатня для будь-якої несучості курей норма фосфору 0,7%, яку рекомендують у довідкових матеріалах. Передозування фосфору призводить до зменшення використання кальцію на формування шкаралупи.

За даними закордонних досліджень, підвищення дози фосфору в кормосу-міші для яєчних курей із 0,43 до 0,93% знизило щільність яєць із 1,080–1,084 до 1,074–1,076 г/см3. Зниження рівня фосфору з 0,41 до 0,31% у м'ясних курей дещо зменшило їхню несучість за збереження якості шкаралупи, а збільшення його до 1,42% зменшило несучість і значно знизило якість шкаралупи. Але навіть якщо в кормосуміші 1,2% фосфору, шкаралупа може стати дуже тонкою при нормальному рівні кальцію.

У міру збільшення несучості відношення Са:Р в кормі повинно підвищува-тися з 3,5 до 5 і більше.

Зайвий фосфор виводиться з організму птиці через нирки у вигляді фосфорно-кальцієвого з'єднання навіть тоді, коли в організмі дефіцит кальцію.

Щоб забезпечити норму натрію без збільшення хлору, рекомендується частину необхідного вмісту кухонної солі замінювати питною содою. Добавка в раціон 0,25% соди і зниження солі до 0,2% сприяє зменшенню шорсткості шкаралупи, особливо в кінці періоду яйцекладки.

У разі задовільного рівня кальцію і фосфору в раціоні несучок зниження товщини і міцності шкаралупи можливе через дефіцит мікроелементів. Висока доза кальцію гнітить засвоєння цинку, марганцю, магнію, йоду.

У жарку пору року на поліпшення якості шкаралупи позитивно впливає добавка в корм аскорбінової кислоти в кількості 100 г/т. Якщо в раціоні не ви-стачає мінеральних речовин, така добавка не ефективна.

Зведені дані про вплив окремих хімічних елементів, амінокислот і вітамі-нів на якість шкаралупи яєць та продуктивність несучок наведено в таблиці 7.

Наявність у кормах мікотоксинів дуже знижує якість шкаралупи.

Для профілактики мікотоксикозів та послаблення дії токсинів, що є в кор-мах, у деяких господарствах птиці згодовують сухе молоко, молочну сироватку, аскорбінову кислоту, проводять дріжджування кормів. Останніми роками для боротьби з мікотоксинами на ринку України з'явився натуральний препарат-абсорбент "Мікосорб", виготовлений із дріжджів. Він здатний абсорбувати кормові токсини і попереджувати всмоктування їх із шлунково-кишкового тракту.

Це єдиний запатентований органічний абсорбент. Додають його 0,5–1 кг на 1 т корму. Розповсюджує цей препарат фірма "Оллтек Україна" (Київ).

Для лікування захворювання слизової оболонки зоба від дії афлатоксину спеціалісти фірми "Хаббард-Іза" пропонують випоювати птицю розчином марганцівки 1:3000, 5% розчином питної соди або 0,5% розчином молочної кислоти.

У разі захворювання птиці такими інфекційними хворобами, як інфекційний бронхіт, Ньюкастла, СЗН, мікоплазмоз:

знижується міцність шкаралупи;

з'являються різні дефекти шкаралупи, вона стає горбистою, з'являються яйця без шкаралупи;

знижується інтенсивність забарвлення шкаралупи коричневих яєць: вони стають нібито вкриті крейдою, без блиску;

знижується щільність білка, він стає водянистим.

Якість шкаралупи й кількість бою яєць теж значною мірою залежить від мікроклімату в приміщенні для птиці, якості обладнання, умов транспортуван-ня й маніпуляцій із яйцями.

Підсумовуючи сказане вище, можна зазначити, що якість шкаралупи знижують такі чинники:

пізнє переведення молодок на раціон несучок;

різкі перепади в згодовуванні несучкам кальцію;

недостача або надлишок кальцію;

неякісне джерело кальцію (крупні фракції чи пилоподібна форма, низький вміст елемента — нижче 30%);

надлишок фосфору — понад 0,8%;

підвищене енерго-протеїнове співвідношення;

зайвий жир у раціоні;

неякісні корми (підвищена кислотність, наявність мікотоксинів).

Loading...

 
 

Цікаве