WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Якість і технічний рівень вітчизняної сільгосптехніки - Реферат

Якість і технічний рівень вітчизняної сільгосптехніки - Реферат

Технічний рівень ЗК за останнє десятиріччя виріс майже вдвічі. Сучасні ЗК провідних фірм Західної Європи та Північної Америки є конструктивно і технічно найскладнішими й, відповідно, найдорожчими мобільними сільськогосподарськими машинами. Комбайнобудівні фірми невпинно модернізують, вдосконалюють та оновлюють машини. Комбайни оснащують наукоємними й технічно складними системами, вузлами, механізмами з використанням електротехніки, електрогідравліки, гідравліки, електроніки, багатофункціональними бортовими комп'ютерами, навігаційними системами для визначення положення комбайна в полі.

Основні цілі впровадження електроніки: підвищення продуктивності, економічності, надійності й довговічності окремих вузлів і агрегатів, розширення їх функціональних можливостей, поліпшення умов праці та підвищення рівня техніки безпеки, автоматизація контролю технологічних процесів і діагностика технічного стану, підвищення привабливості машини для споживача, зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Під час оцінки технічного рівня насамперед наводиться показник пропускної здатності молотарки в кг/с. Такий показник не набув широкого використання серед спеціалістів як абстрактно-теоретичний. Тому компанії-виробники в технічних характеристиках останнім часом почали наводити показники намолоту за годину роботи (т/год). Проте й до цього показника слід ставитись із певними поправками, оскільки фірми наводять показники, яких інженери-випробувальники досягають на спеціальних дослідних ділянках, в умовах робочої експлуатації їх добитись надто складно чи й взагалі неможливо.

Потрібно враховувати, що в останнє десятиріччя на світовому ринку спостерігається відносне вирівнювання техніко-експлуатаційних показників і характеристик тракторів, ЗК.

За висновками спеціалістів, які підтверджує моніторинг світового ринку, найбільший попит мають ЗК із п'ятиклавішним соломотрясом і потужністю двигунів 220–230 к. с., які, відповідно, найпоширеніші на світовому ринку. До таких належать комбайни "Джон Дір 9500", "Домінатор 408 СЛ", Л-524, МФ-36, МДВ-27, "ДОН 1500Б", КЗС-9 "Славутич" тощо.

Фахівці, впроваджуючи у виробництво нові зразки машин, використовують досить складні методи оцінки техніки, які потребують великої кількості статистичних даних. Джерелами для збору таких даних є протоколи державних випробувань на МВС (машино-випробувальні станції).

Недоліком вказаного методу є те, що випробування проводять упродовж одного сезону. Це не дає можливості прогнозувати ресурс роботи машин і показники надійності.

Під час використання методу "Кортер" збирають дані по групі машин, які визначають світовий рівень даного виробу і з яким порівнюють оцінювану машину. Основна ідея методу — визначення середніх параметрів і ціни виробу. Тобто оцінку технічного рівня використовують за багатьма критеріями. Для оцінюваного виробу, відповідно до його призначення, формується набір характеристик (приватних показників) технічного рівня. В отриманому векторному просторі виділяють еталонні точки, які відповідають передовому технічному рівню. Потім цей простір розбивають на три області, які відповідають різним градаціям технічного рівня. Технічний рівень оцінюють методом подібності. Застосування методу подібності потребує оцінки технічних і економічних параметрів числовими значеннями. Подібність властивостей А і В визначають аналітичними методами.

Оцінка технічного рівня через техніко-економічні порівняння методом "Бісер" — програмна система, що реалізує метод порівняння виробів, в основу якого покладено кореляційний і регресивний аналізи. Для кожного окремого параметра виробу визначають відхилення від світового рівня у вигляді коефіцієнтів, а середня арифметична величина двох рівнів являє собою середню характеристику технічного рівня порівнюваних виробів. Для визначення залежності між кожними двома параметрами будують регресивну криву (за методом найменших квадратів), яка складається з таких формул:

F (x) = Ax+B

F (x) = ехр (Ax+B)

F (x) = А*lnX+B

F (x) = ехр(A* lnX+B)

Як критерій для виробу слугує показник, який показує, за якої із моделей виходить найвищий коефіцієнт кореляції.

Об'єктивна оцінка техніки за наведеними методами — надто складне, економічне й технічне завдання, оскільки якість як економічна категорія не зводиться до сукупності технічних і споживчих властивостей, навіть кількісно виміряних, і потребує високої кваліфікації виконавців. У поняття якості вводять показники суспільної оцінки тих показників і властивостей, завдяки яким можна визначити міру задоволення суспільної потреби зазначеною споживчою властивістю. Практика свідчить, що технічні показники та споживчі властивості реалізуються не на короткому проміжку часу, а за період жнив (300 мотогодин) і за строк експлуатації машини до списання. Наприклад, яким показником оцінити ємності паливного бака на 500 л, кондиціонера інших споживчих вдосконалень? Для оцінки техніки в умовах експлуатації потрібні простіші та доступніші методи, які б спеціалісти могли використати, вибираючи ту чи іншу машину.

Нині комплекс параметрів, що визначають технічний рівень тракторів, розподіляють на дві групи: показники, які використовують для технічної оцінки тракторів; показники, які використовують для оцінки споживчих властивостей тракторів.

Для технічної оцінки тракторів наводять такі основні параметри: маса трактора; експлуатаційна потужність двигуна; діапазон швидкостей руху переднього й заднього ходу; тип трансмісії; питомий тиск на грунт; наявність систем автоматичного контролю та управління.

Здебільшого фірми порівнюють за технічними параметрами на базі коротких випробувань. Такі випробування фірми проводять зазвичай самостійно або з участю вірних і надійних споживачів їхньої техніки. За кермом випробувальних машин сидять інженери-випробувальники, які досягають граничних значень технічних характеристик, яких в умовах реальної експлуатації домогтися неможливо через різні причини. Під час цих випробувань не перевіряють показники надійності та показники трудомісткості технічного обслуговування, питому витрату палива, витрату оливи двигуном у відсотках до витрат палива (вигорання оливи) тощо.

Для оцінки споживчих властивостей наводять такі показники: зручність транспортування; наявність модульного компонування; зручність проведення операцій технічного обслуговування, виконання монтажно-демонтажних робіт; комфортність роботи операторів (оглядовість, розміщення важелів керування, рівень шуму, вібрації тощо); ресурс вузлів трактора; універсальність трактора.

При цьому фірми вкрай рідко оцінюють споживчі властивості, приділяючи основну увагу їх якісній оцінці коефіцієнтами їх вагомості.

Практично ні в рекламних матеріалах, ані в технічній документації не вказують такі важливі показники, як ремонтопридатність, довговічність, збереженість та потрібний рівень кваліфікації інженерів і механізаторів.

Досвід проведення експертизи ТУ тракторів свідчить: особливу складність викликає обгрунтування вибору базового зразка, номенклатури показників і коефіцієнта вагомості. За висновком дослідників, причина цього — відсутність чітких логічних правил або формалізованих методів виконання вказаних етапів оцінки. Вибір базового зразка має дві особливості: його виконують експертними методами; оцінка його ТУ незмінна та завжди дорівнює одиниці, якщо ТУ базових зразків, які вибирають у різні строки, неоднаковий.

На першому етапі в практичному плані для формування групи тракторів-аналогів виділено сукупність класифікаційних ознак, потрібних і достатніх для встановлення подібності оцінюваного трактора з аналогами: 1 — призначення трактора; 2 — суха конструктивна маса за ГОСТ 26817–86 (один тяговий клас); 3 — експлуатаційна потужність двигуна (не повинна різнитися більш як на 15%); 4 — тип рушія; 5 — рік випуску і тривалість випуску тракторів; 6 — стійкість попиту на ринках провідних країн.

Працездатність викладених методологічних принципів показана стосовно сільгосптракторів. Для них встановлено номенклатуру найважливіших показників ТУ і визначено коефіцієнти вагомості.

Розглянемо на конкретному прикладі наукові підходи до розв'язання проблем підвищення надійності вітчизняних тракторів.

В умовах реальної експлуатації має місце зниження експлуатаційної потужності двигунів у гарантійний період як наслідок невиконання повноти операцій технічного обслуговування.

Із схематичного зображення зниження і відновлення потужності в період експлуатації можна зробити хибний висновок, що загальне опрацювання деталей циліндро-поршневої групи та газорозподільного механізму на зниження потужності не впливає, що суперечить природі спрацювання.

Loading...

 
 

Цікаве