WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Саджання картоплі - Реферат

Саджання картоплі - Реферат

Висаджуючи картоплю, слід дотримуватися просторової ізоляції сортів з різним ступенем стійкості проти фітофторозу й різного призначення (насіннєва й продовольча) — не менше 100 м. Виконання цієї вимоги дає можливість запобігти масовому перенесенню збудника фітофторозу з ранніх сортів на середньо- і пізньостиглі, що вирізняються підвищеною стійкістю проти хвороби.

Віруси — одні з найшкідливіших патогенів, які уражують картоплю, — поширюються сисними комахами, попелицями, клопами, цикадами. Тому насіннєві посадки, найперше розсадники розмноження, рекомендується розміщувати якнайдалі від місць зимівлі й весняного розмноження тлі: теплиць, парників, садів, городів, а також від товарних посадок картоплі.

Найменший інфекційний фон вірусів спостерігається на ділянках, розміщених в оточенні зернових культур, кукурудзи, люцерни.

Вибір попередника

Кращими попередниками для картоплі є зернобобові, зернові, сидеральні культури, оборот пласту багаторічних трав, однорічні трави. Ці культури створюють оптимальні умови для забезпечення картоплі елементами живлення, покращують водно-повітряний режим грунту, знижують у ньому запас інфекції і кількість шкідливих комах.

Найбільшу фунгіцидну дію на патогени має ріпак, олійна редька, люпин і горох. Вони знижують кількість збудників парші звичайної, ризоктоніозу та гнилей. Їхній очищаючий ефект можна порівняти із застосуванням для цих цілей протруєння насіннєвого матеріалу.

За наявності в грунті збудника стеблової нематоди як попередники рекомендуються вико-вівсяна суміш, озимі зернові, а для насіннєвих посадок — чорний пар. У боротьбі з паршею звичайною картоплю доцільно висаджувати після озимого жита, люпину, зернобобових культур, а також після сидератів (люпин, озиме жито, олійна редька, ріпак тощо).

Недоцільно висаджувати картоплю після гречки, кукурудзи, конюшини, овочевих культур, бо вони сприяють накопиченню в грунті стеблової нематоди. Рекомендується уникати таких попередників, як буряки, морква і капуста — вони підсилюють ураження бульб паршею звичайною й ризоктоніозом.

Для зниження чисельності й шкодочинності золотистої картопляної нематоди доцільно вирощувати нематодостійкі сорти в спеціальних сівозмінах із додаванням у них багаторічних злакових і бобових трав, зернобобових культур.

Внесення добрив

На формування 10,0 т картоплі потрібно 40–60 кг д. р. азоту, 15–20 — фосфору, 70–90 — калію, 20–40 — сірки, 10–25 — магнію, 25–50 кг д. р. кальцію й низки мікроелементів.

На дерново-підзолистих суглинистих і супіщаних грунтах треба вносити 50–60 т/га органічних добрив з осені або під попередню культуру. Весняне внесення органічних добрив, особливо на суглинистих грунтах, затримує терміни проведення польових робіт і спричинює значне переущільнення грунту, а отже, й погіршує якість і врожайність картоплі.

Кращими формами органічних добрив під картоплю є солом'яний гній, що добре перепрів, і торфогноєві компости, які сприяють збільшенню запасів гумусу в грунті. Якщо немає гною, тоді доцільно використовувати сидерати. Обов'язкові вимоги під час внесення будь-яких видів органічних добрив — рівномірність їхнього розподілу на поверхні поля й швидке загортання в грунт після розкидання.

Заорювання сидеральних культур (редьки олійної, ріпаку, озимого жита, люпину) з врожайністю біомаси понад 20 т/га еквівалентне внесенню 30 т/га органічних добрив.

Мінеральні добрива під картоплю традиційно вносять до висаджування — розкидаючи, або локально — під час посадки саджалками. Норми мінеральних добрив визначають із урахуванням родючості грунту, кількості й форм органічних добрив, які вносять, запланованої врожайності. Дози органічних і мінеральних добрив на дерново-підзолистих грунтах за бажаної врожайності на насінницьких посадках 15–30 т/га становлять 40 т/га органічних, 50–60 кг/га д.р. азотних та відповідно до вмісту в грунті фосфору (низький — Р60–110 та високий — Р20–50) та калію (К70–120 та К30-60). Для посадок на продовольчі й технічні цілі при запланованій урожайності 15–40 т/га становлять 50–60 т/га органічних, 50–120 кг/га азотних та відповідно до вмісту в грунті фосфору (Р60–140 та Р15–20) й калію (К70–160 та К15–20).

Повну дозу азотних добрив на дерново-підзолистих середньосуглинистих грунтах застосовують під культивацію або нарізання гребенів в один прийом, на супіщаних — у два. За потреби проведення підживлення (особливо на легких грунтах) вносять до 30–40 кг/га д. р. за висоти рослин 10–15 сантиметрів.

Кращі форми азотних добрив для підживлення — калієва й аміачна селітри, або КАС. Фосфорні добрива на середньо- і важкосуглинистих грунтах вносять восени, на легкосуглинистих — під передпосівну культивацію. В разі використання саджалок із туковисівальними апаратами їх вносять у рядки з нормою 20–30 кг/га діючої речовини.

Калійні хлорвмісні добрива рекомендується застосовувати восени під основний обробіток грунту; на супіщаних і піщаних грунтах можливе весняне внесення.

Під час вирощування картоплі використовують такі форми добрив: азотні — сульфат амонію, карбамід, калієва селітра, КАС; фосфорні — амофос, суперфосфат, амонізований суперфосфат; калійні — калій хлористий гранульований, калій хлористий дрібний, калій хлористий грубозернистий, сіль калійна змішана; комплексні повільнодіючі — азотно-фосфорно-калійні: нітрофоска, нітроамофоска.

У боротьбі з паршею звичайною частину мінеральних добрив доцільно замінювати на фізіологічно кислі форми (суперфосфат, сульфат амонію). На полях, де особливо сильно поширена парша звичайна, можна підживити картоплю під час масового зав'язування бульб сірчанокислим марганцем або сірчанокислим амонієм — 60 кг на гектар.

Під картоплю додатково до основних добрив доцільно вносити до посадки 30–50 кг/га магнію і 30–60 кг/га сірки (по д. р.) або в період вегетації — мікродобривами методом позакореневого підживлення.

На торф'яних та інших грунтах, де рослини картоплі відчувають нестачу міді, треба застосовувати разом з іншими мінеральними добривами сірчанокислу мідь з розрахунку 4 кг/га діючої речовини.

Садіння картоплі

Оптимальний термін посадки картоплі — коли грунт на глибині садіння прогріється до 6...8°С. Кожний сорт картоплі потрібно висаджувати на одному полі в найкоротші терміни (не більше 7–8 днів), бо інакше обробіток картопляного поля фунгіцидами буде недостатньо ефективним.

Бульби для вирощування картоплі на продовольчі цілі висаджують:

- розміром 25–35 мм — за норми витрати насіннєвого матеріалу 1,5–2,0 т/га;

- розміром 35–60 мм — за норми витрати насіннєвого матеріалу — 2,0–3,5 т/га.

Глибина садіння бульб (щодо вершини гребеня): на суглинистих грунтах — 5–8 см; на супіщаних і піщаних — 8–10; на торф'яних — до 12–14 сантиметрів.

За використання для садіння бульб розміром 25–35 мм глибина загортання має бути на 2–3 см меншою, ніж насіннєвих бульб великих фракцій.

Густота садіння залежить від цілей вирощування картоплі й особливостей сорту:

- на продовольчі цілі — не менше 35 тис. бульб — 150–200 тис. продуктивних стебел на гектар;

- на технічні цілі — не менше 40 тис. бульб — 180–250 тис. продуктивних стебел на гектар.

Loading...

 
 

Цікаве