WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Шляхи підвищення якості курячих яєць - Реферат

Шляхи підвищення якості курячих яєць - Реферат

Реферат на тему:

Шляхи підвищення якості курячих яєць

Яйце містить усі необхідні для життя людини поживні й біологічно активні речовини, що легко засвоюються організмом людини в оптимальному співвідношенні. Доброякісне куряче яйце є високоцінним дієтичним продуктом харчування (засвоюється 96–98%). Одне яйце за поживністю дорівнює приблизно 40 г м'яса і 120–150 г молока. Воно на 4–5% забезпечує добову потребу дорослої людини в білках, жирах і мінеральних речовинах і на 10–30% — в основних вітамінах. У яйці є всі речовини, потрібні для росту й розвитку птиці в ембріональний період. Куряче яйце містить у середньому 66% води і 34% сухих речовин, до складу яких входять протеїни, жири, вуглеводи, пігменти, макро- і мікроелементи. Протеїн яйця має всі незамінні амінокислоти. Білок містить також лізоцим, що має бактерицидні властивості. У жовтку курячого яйця, як відзначають німецькі вчені (Хартман і ін., 2001), є низка біологічно активних речовин, які використовують у фармацевтичній промисловості. Це ліпіди, ліпопротеїни, фосвітин, сіалова кислота, антиген IgY. У разі використання цього антигену кури менш чутливі до хвороб, ніж із IgG.

Останнім часом підвищення якості яєць стало актуальною проблемою. Це обумовлено тим, що донедавна першочерговим завданням у яєчному птахівництві було підвищення несучості, особливо в гібридних несучок, і мало приділялось уваги підвищенню якості яєць. Як наслідок, значне збільшення несучості призвело до скорочення терміну формування яйця, підвищило однобічне фізіологічне навантаження на організм несучки, що позначилося, головним чином, на якості шкаралупи.

Крім того, в умовах кліткового утримання несучок, механічного збирання, сортування яєць вони стали піддаватися більшому механічному впливу, внаслідок чого збільшився бій яєць. Через підвищений відсоток бою птахівницькі підприємства зазнають великих збитків.

Низька якість інкубаційних яєць породжує значні втрати під час відбору яєць для інкубації і в її процесі.

Це й спонукало нас запропонувати читачам серію оглядових статей про те, як зберегти на оптимальному рівні або, в разі потреби, поліпшити окремі найважливіші показники якості яєць: шкаралупи, маси, форми, внутрішнього вмісту.

Існує помилкова думка, що якість яєць — суб'єктивне поняття. Разом з тим у всьому світі є стандарти на яйця харчові й інкубаційні для кожного виду птиці (кури, індички, качки, гуси, цесарки), яких у процесі виробництва того або іншого виду продукції варто дотримуватись.

Наразі в Україні діють старі стандарти, затверджені ще 1982–88 років. У 2004 році Інститут птахівництва УААН, на замовлення Міністерства аграрної політики України, розробив нові стандарти на харчові й інкубаційні яйця, вони нині чекають затвердження в Держстандарті України. Передбачається, що до кінця 2005 року нові стандарти наберуть чинності.

Крім того, діє ще й комерційна тактика: кожен виробник яєць хоче одержати якомога більшу вигоду від виробничого процесу.

Щоб краще уявити, якими чинниками й коли можна впливати на одержан-ня якісних яєць, спочатку коротко пояснимо процес утворення яйця в організмі несучки.

Утворення яйця

Яйце утворюється в яєчнику (жовток) і яйцепроводі (білок і шкаралупа) несучки. Зачатки майбутніх яєць закладаються ще в ембріональний період. До середини інкубації курячий ембріон уже має повний набір мікроскопічних за розміром яйцеклітин (приблизно від 600 до 3600 шт.), зосереджених у яєчнику. Це означає, що теоретично від однієї курки можна одержати таку саму кількість яєць. Але практично ніколи всі яйцеклітини не можуть бути перетворені в яйце, хоча потенційні можливості для підвищення яєчної продуктивності курей великі.

Після виплоджування курчати в нього починають розвиватися органи яйцеутворення: навколо кожної яйцеклітини утворюється оболонка — фолікул, що виробляє жовткову масу. В процесі росту яйцеклітини до тритижневого віку курчати досягають діаметра приблизно 0,05 мм, а до початку статевого дозрівання збільшуються до 1 мм. Перед яйцекладкою частина яйцеклітин вступає у фазу бурхливого росту. За 5–6 днів до моменту випадання жовтка в лійку яйцепроводу (овуляції) він збільшується в діаметрі приблизно з 6 до 35 мм, а його маса — з 1 до 18 г.

У яєчнику курки, що несеться, можна побачити 4–6 досить великих, різної величини, жовтків, що мають яскраву пігментацію. У птиці, яка не несеться, яє-чник має дрібні невизрілі яйцеклітини білуватого кольору, а маса його в 10–15 разів менша, ніж у курки, що несеться.

Овуляція в курей відбувається, як правило, в першій половині дня. Найчастіше це трапляється через півгодини після того, як курка знесла яйце. Вона може затримуватися під впливом різних стресів (у разі недостатньої освітленості, високої температури в приміщенні тощо). Тобто яйце не утвориться, а отже, зірветься яйцекладка. Оскільки жовток формується за 5–6 днів до овуляції, його якість (величина, пігментація, хімічний склад) значною мірою визначається умовами годівлі й утримання, протягом приблизно тижня до знесення яйця. Це варто мати на увазі, контролюючи якість яєць.

Після овуляції жовток попадає в яйцепровід, який в активному стані схожий на довгу (в курей — зазвичай понад 60 см) звивисту трубку різного діаметра. У період спокою (у птиці, яка не несеться) довжина яйцепроводу зменшується в 2–4 рази, а його маса — в 12–20 разів. За ступенем розвитку яйцепроводу визначають готовність несучки до яйцекладки.

Яйцепровід (рис. 1) складається з 5 відділів, кожний із яких бере участь в утворенні певних частин яйця.

Лійка яйцепроводу (вона розміщена біля яєчника) приймає в себе зрілий жовток після овуляції. Тут відбувається запліднення яйцеклітини, а потім навколо жовтка утвориться густий волокнистий шар білка, частина якого надалі під час гвинтоподібного руху жовтка скручується у вигляді спіральних напівпрозорих утворень, їх називають халазами, або градинками. У лійці жовток затримується близько 20 хвилин, а потім через вузьку її частину (шийку) надходить у найдовший білковий відділ, де протягом приблизно трьох годин утворюється основна частина білка. У перешийку яйцепроводу виділяється клейка ниткоподібна речовина, що, переплітаючись пучками, утворить підшкаралупну оболонку. Яйце перебуває в перешийку не більше години. У такий спосіб білок із підшкаралупною оболонкою утворюється протягом 5 годин.

Перешийок без чітко вираженої межі переходить у найширшу частину яйцепроводу — матку, де формується шкаралупа. Спочатку на поверхні підшкара-лупної оболонки виникає протеїновий каркас, на який осідають великі зернятка солей кальцію. Збільшуючись, вони перетворюються на сосочки, що утворять внутрішній сосочковий шар шкаралупи. Загострені внутрішні кінці сосочків проникають між волокнами підшкаралупної оболонки і зростаються з нею. Потім сосочковий шар покривається протеїном у вигляді колагенових ниток, між якими закладаються кристали солей, утворюючи зовнішній губчастий шар шкаралупи. Він дуже міцний і, як правило, вдвічі товщий за сосочковий. Він має тонкі пори, що пронизують усю товщу шкаралупи. Через них здійснюється вентиляція яйця.

У матці яйце перебуває протягом 18–19 годин. У перші години підшкара-лупні оболонки легко пропускають у яйце воду з розчиненими в ній солями, а потім вони ущільнюються. Через 3–4 години після початку утворення шкаралупи вона стає схожою на тонку, тендітну оболонку. У цей час (у курей він припадає приблизно на 16 годину дня) не можна турбувати несучок, тому що на шкаралупі можуть з'явитися внутрішні тріщини, які після знесення яйця перетворяться у відкриті.

У міру утворення шкаралупи — від стадії ранньої кальцифікації до остаточ-ного її формування — кількість води в білку курячого яйця збільшується більше ніж у півтора раза, і на стільки ж зменшується вміст у ньому сухої речови-ни (з 19–20 до 12–13%). Водночас уміст калію в білку збільшується майже втри-чі. В недостатньо сформованих, рано знесених яйцях, як правило, дуже щільний білок, низька концентрація мінеральних солей і тонка шкаралупа. При перетримуванні яйця в матці білок трохи розріджується, а шкаралупа товщає.

В останні години формування яйця в матці шкаралупа фарбується за рахунок пігменту перероблених печінкою еритроцитів і покривається надшкаралупною плівкою, або кутикулою, що складається з тонкого шару слизу. Якщо з будь-яких причин цей процес порушується, то серед коричневих яєць з'являються яйця зі світлою або начебто посипаною крейдою шкаралупою. Освітлення шкаралупи може статися і в разі захворювання птиці на інфекційний бронхіт, мікоплазмоз або хвороби Ньюкастла.

В індичок, що несуть крапчасті яйця, пігмент виділяє матка разом із надшкаралупною плівкою. Незалежно від наявності пігменту, кутикула свіжознесеного яйця містить порфірин, що в ультрафіолетовому світлі дає яскраву флюоресценцію.

Сформоване яйце через останній відділ яйцепроводу — піхву — виштовху-ється назовні. При цьому матка сильно випинається, перекриваючи отвір клоа-ки, завдяки чому яйце в процесі знесення не забруднюється. Але якщо птицю утримують на брудній підстилці, тоді яйця забруднюються після знесення.

Для утворення шкаралупи в основному використовується кальцій, що над-ходить в організм птиці з кормом. Отже, важливо систематично забезпечувати несучок кальцієм у повній мірі, особливо в пообідній і вечірній час, тобто на початку інтенсивної побудови шкаралупи. В разі обмеженої доставки кальцію до матки шкаралупа тоншає і навіть можлива затримка овуляції або її припинення, а отже, й зниження несучості.

Потрібно також враховувати, що білок формується за короткий період (4 години), тому слід чітко дотримувати режиму годівлі несучок.

Loading...

 
 

Цікаве