WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Шляхи вдосконалення сортового контролю в насінництві кукурудзи - Реферат

Шляхи вдосконалення сортового контролю в насінництві кукурудзи - Реферат

Реферат на тему:

Шляхи вдосконалення сортового контролю в насінництві кукурудзи

У комплексі заходів, спрямованих на підвищення врожайності кукурудзи, важливе значення мають добре адаптовані до умов вирощування високопродуктивні гібриди і високоякісне насіння. За останні роки помітно збільшилася кількість зареєстрованих гібридів. Так, якщо в 1993 році до Реєстру сортів рослин України було внесено всього 58 гібридів, то у 2002-му зареєстровано 263, у тому числі гібридів далекого зарубіжжя — 50%. З огляду на енергетичні можливості господарств, велику увагу було приділено створенню ранньостиглих і середньоранніх гібридів не тільки для зони з коротким безморозним періодом, а й для зони Степу, що дає можливість значно зменшити енерговитрати на збирання і доробку насіння й зерна, раніше звільнити поле і підготувати його для сівби озимих. Нині ранньостиглі та середньоранні гібриди вітчизняної селекції становлять 32%, середньостиглі — 19, середньопізні та пізньостиглі — 14%. Отже, проблема забезпечення потреб усіх грунтово-кліматичних зон необхідним асортиментом гібридів в Україні вирішена повністю. Багато вітчизняних гібридів за рівнем урожайності не поступаються зарубіжним, їхній урожайний потенціал в умовах суходолу коливається від 80 до 100 ц/га. Тому обмежувальним фактором урожайності для всіх грунтово-кліматичних зон є не гібридний склад, а недотримання технологій вирощування та низька якість насіння. Останніми роками з різних причин дещо зменшилася площа посівів на ділянках гібридизації. Так, наприклад, у 1999 році через несприятливі погодні умови, а також низьку культуру землеробства частину посівів довелося зібрати на силос і зелений корм. Для збирання на зерно залишилося близько 50 тис. га ділянок гібридизації. У низці регіонів науково-дослідні установи припинили виробництво насіння батьківських форм гібридів, у недалекому ж минулому вони традиційно забезпечували великий обсяг насінництва. Питання ефективного використання наявних сортових ресурсів і високоякісного насіння набувають сьогодні для органів управління АПК та сільськогосподарських підприємств актуального значення. За даними науково-дослідних установ, добірне гібридне насіння кукурудзи сприяє підвищенню врожайності більш ніж на 25—30%. Поряд із цим аналіз показує, що суттєві недоліки, що ними хибує виробництво насіння на всіх етапах насінницької системи, негативно впливають на якість гібридного насіння. Добре відомо, що виробники насіння самозапилюваних ліній, батьківських форм гібридів, супереліти й еліти сортів зобов'язані здійснювати перевірку якості насіння на грунт-контролі та електрофорезі. На жаль, не всі репродуценти надсилають до Інституту зернового господарства зразки насіння. Так, за 1996—2000 pp. на грунт-контролі було випробувано насіння батьківських форм лише з 43 установ-репродуцентів, тим часом як раніше — більше як з 60. Ігнорування державної перевірки сортових якостей зразків насіння батьківських форм може призвести до зниження його якості. Так, у 2000 році вивчення повноти стерильності на 50 зразках насіння показало, що частина зразків не відповідала встановленим нормам. Слід відмітити також, що репродуценти щороку надсилають стерильних гібридів значно більше, ніж ліній. Водночас виявлення батьківських форм гібридів із заниженою стерильністю має важливе значення для своєчасного прийняття відповідних рішень. Тому доцільно перевірити передусім їх вихідні лінії високих репродукцій. Суттєві недоліки спостерігаються і в сортовій типовості, нерідко допускаються домішки рослин переважно материнської форми, що є наслідком несвоєчасного і неповного видалення фертильних та нетипових рослин на ділянках гібридизації. Непокоїть також той факт, що в багатьох регіонах України спостерігається погіршення сортових якостей насіння ліній батьківських форм гібридів кукурудзи, особливо з числа високих репродукцій стерильних аналогів. Насінництво кукурудзи, на відміну від інших зернових культур, доволі складне. Поліпшення якості та кількості насіння багато в чому залежить від удосконалення системи насінництва, її цілісності та відповідності сортового контролю. Відомо, що нині вирощуванням насіння займається значна кількість як державних, так і приватних підприємств. А система сортового контролю практично не змінилась. Через відсутність єдиного органу управління дещо послаблений зв'язок між ланками сортового контролю. Але найбільшим недоліком чинної системи сортового контролю є відстороненість від нього установи — оригінатора гібрида чи сорту. Система насінництва поставлена таким чином, що, реалізувавши одного разу насіння вихідних батьківських форм гібрида кукурудзи, оригінатор не знає, хто, у якій кількості вирощує насіння цього гібрида, його батьківських форм і якими сортовими якостями він характеризується. На жаль, не мають такої інформації і державні сільськогосподарські органи. Через послаблення сортового контролю з метою здешевлення насіння деякі підприємства допускають значні порушення правил ведення насінництва (використовують батьківські форми з низькими сортовими якостями, спотворюють прийняті формули гібридів), пропонують насіння з низькими посівними якостями. При цьому страждає авторитет оригінатора як постачальника оригінального насіння вихідних форм. Але насамперед страждає покупець, адже невід'ємною умовою одержання високих урожаїв кукурудзи є використання для сівби насіння найкращих гібридів з високими посівними і сортовими якостями. Придбавши насіння, покупець покладається на добропорядність продавця, та навіть наявність акту апробації не завжди гарантує високі сортові якості цього насіння. Отже, існуюча система сортового контролю не виконує покладених на неї функцій і потребує вдосконалення, яке враховувало б реалії сучасного насінництва. Згідно із Законом України "Про охорону прав на сорти рослин", ніхто не має права використовувати сорт чи гібрид без згоди його оригінатора. Його використання іншими установами можливе тільки на підставі укладання ліцензійних договорів. Закон діє вже кілька років, проте значне число підприємств і досі займається насінництвом гібридів державних селекційних установ без укладання ліцензійних договорів з ними. Мета і завдання сортового контролю

Поліпшення становища в насінництві кукурудзи можливо досягнути лише на основі комплексу заходів. Наявну систему насінництва кукурудзи необхідно вдосконалити таким чином, щоб забезпечити виробництво насіння з високими якостями на основі ефективного сортового контролю та відшкодування фінансових витрат на створення, реєстрацію та рекламу нових гібридів. Для досягнення поставленої мети слід розробити систему взаємовідносин оригінатора з підприємствами, які ведуть насінництво його гібридів, на основі ліцензійних договорів. Умови ліцензійних договорів мають забезпечувати можливість контролю оригінатора за кількістю та сортовими властивостями насіння гібридів та їх батьківських форм. Запропонована система сортового контролю передбачає надання оригінаторові виключного права визначати сортові якості насіння своїх гібридів. Відповідно до цього акти апробації насінницьких посівів кукурудзи затверджуються оригінатором. Без затверджених ним апробаційних документів насіння не може мати назву даного гібрида і оригінатор не несе відповідальності за сортові властивості такого насіння. Державна насіннєва інспекція не повинна видавати результати аналізу посівних якостей насіння без наявності такого акта. Питання про те, хто повинен організувати проведення апробації та підготовку апробаторів, — не просте. До цього часу апробацію організовували управління сільського господарства та насіннєва інспекція, а навчання апробаторів проводили місцеві спеціалісти наукових і навчальних закладів. У минулому, коли кількість районованих гібридів в одній зоні була обмежена, апробатори справлялись із завданням сортового контролю. Але через значне розширення переліку зареєстрованих гібридів, поширення гібридів із закритим родоводом, у тому числі й зарубіжної селекції, апробація звелась, у кращому разі, до контролю за просторовою ізоляцією, стерильністю та якістю обривання волотей. Повноцінний сортовий контроль може проводити тільки спеціаліст, що пройшов навчання в оригінатора і відповідальний перед ним. Здійснюючи сортовий контроль насінницьких посівів своїх гібридів, оригінатор зможе на договірній основі домогтися реальної фінансової участі насінницьких підприємств, що ведуть насінництво його гібридів та забезпечують витрати на створення нових. Споживач насіння за такої системи контролю зможе вимагати акт апробації, затверджений оригінатором, який є свідоцтвом високих сортових якостей насіння. Почне працювати контроль з боку покупця. Селекційні заклади затверджують акти апробації тим підприємствам, що уклали ліцензійний договір і виконують встановлені угодою умови. Вони можуть бути такими:

- сівба проводиться насінням, сортові якості якого засвідчені оригінатором;

- підприємство виконує технологічні та насінницькі умови;

- апробація виконується апробатором, який пройшов навчання в ригінатора і внесений до реєстру апробаторів оригінатора;

- підприємство забезпечує можливість перевірки посівів та відповідних документів;

- при вирощуванні насіння батьківських форм підприємство передає оригінатору зразок насіння для визначення сортової чистоти методами грунт-контролю та електрофорезу;

- підприємство зобов'язується пред'являти покупцям насіння акт апробації, засвідчений оригінатором;

- покупець насіння зобов'язується відшкодовувати частину витрат на створення та впровадження гібридів (виплачувати роялті). Оригінатор також має певні зобов'язання:

- сприяти підприємству у придбанні насіння. Насіння можна купувати як в оригінатора, так і в ліцензованих підприємств, які несуть відповідальність за сортові та посівні якості насіння і мають затверджений оригінатором акт апробації;

- надавати консультації з технології вирощування, видавати технологічний паспорт. Нагляд за проведенням оригінаторами сортового контролю та остаточне визначення якості насіння проводяться органами державного регулювання та контролю в насінництві згідно із Законом України "Про насіння". Впроваджуючи пропоновану систему, слід скоординувати відповідні інструкції щодо сортового контролю. Оригінатор повинен суттєво поліпшити роботу в первинних ланках насінництва. Необхідно зміцнити кадрами насінницькі підрозділи оригінаторів. Для проведення апробації насінницьких посівів кукурудзи слід розробити нові форми актів апробації, бо ті, що існують, не відповідають сучасним вимогам. Позитивно вплине на поліпшення сортового контролю оцінка оригінатором сортових якостей насіння батьківських форм своїх гібридів методами грунт-контролю та електрофорезу. Якщо оригінатор такої можливості не має, він повинен укласти угоду про проведення таких робіт з іншими установами. Висока організація сортового контролю — визначення якості насіння

Для проведення сортового контролю насіння своїх гібридів оригінатор організовує навчання апробаторів і здійснює їх реєстрацію. Апробаторами можуть бути спеціалісти управлінь сільського господарства, державних насіннєвих інспекцій, працівники наукових установ. Для обліку актів апробації оригінатор веде журнал. Оригінатор повинен розробити всі юридичні та економічні аспекти ліцензійних договорів. Типи ліцензійних договорів можуть бути такі:

1. Договір на право вирощування і реалізації насіння гібридів першого покоління.

2. Договір на право вирощування і реалізації насіння батьківських форм.

3. Договір на передачу права укладати ліцензійні угоди (субліцензування). Вважаємо, що іншим науковим установам можна передавати право ліцензувати вирощування та право реалізації гібридів першого покоління. Після проведення підготовчих робіт установа-оригінатор доводить до відома сільськогосподарських виробників інформацію про ліцензування й умови укладання договорів. У випадку вирощування насіння без укладання ліцензійних договорів оригінатор може, відповідно до закону, вжити санкції до підприємств, що допустили порушення встановлених вимог. Наукові заклади-оригінатори і насінницькі господарства мають усі необхідні можливості, щоб реалізувати запропоновану систему сортового контролю. Впровадження цієї системи не потребує значних фінансових витрат, вона спрямована на поліпшення фінансування селекційних та насінницьких програм, прискорення впровадження нових гібридів, буде сприяти підвищенню сортових якостей насіння кукурудзи, а також покращить контроль за об'єктами виробництва та реалізації насіння.

Loading...

 
 

Цікаве