WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Шкідники й хвороби — загроза незахищеним рослинам - Реферат

Шкідники й хвороби — загроза незахищеним рослинам - Реферат

Повсюди, найбільше в Лісостепу й Поліссі, в ріпаку розвиватимуться хвороби. В озимому ріпаку зазначених зон навесні, на початку вегетації, виявлено пероноспороз, альтернаріоз, снігову плісняву, бактеріоз коренів, які уразили 4–20% рослин на 50–100% площ культури. Надалі ріпак осередково хворітиме на фомоз, білу й сіру гнилі, циліндроспоріоз, вертицильозне в'янення, слизовий бактеріоз, плямистості залежно від агрокліматичних умов вегетації. Розвиток хвороб підсилюватиметься за недотримання технології вирощування культури та чергування спекотної погоди з частими опадами. Хімічні засоби захисту будуть ефективними за цілеспрямованого використання їх у разі показників наявності шкідників і хвороб понад економічні пороги шкодочинності.

Плантації картоплі, скрізь розміщені переважно в приватному секторі, уражатимуться насамперед колорадським жуком та фітофторозом, а бульби хворітимуть на паршу, гнилі, фомоз, фітофтороз. Використання неякісного, виродженого насіннєвого матеріалу, невчасні сортозаміна та захисні заходи за сприятливих для розвитку хвороб умов збільшуватимуть загрозу їхнього поширення, а невчасне знешкодження колорадського жука — втрати врожаю.

Заходи захисту картоплі від шкідників і хвороб розробили науковці Інституту картоплярства УААН. Ми передбачили хімічний захист картоплі проти колорадського жука. Цей шкідник комфортно почувається на присадибних ділянках монокультури за масової появи личинок першого-другого віків чисельністю 10–20 екз. на кожному з 8–10% кущів картоплі. Оздоровлення картоплі від фітофторозу, який теж став постійним супутником цієї культури, рекомендовано у фазі бутонізації-цвітіння за допомогою профілактичних обробок фунгіцидами системно-контактної дії, а надалі лише контактної.

Дуже делікатного ставлення під час хімічних заходів захисту потребують овочеві (капуста, цибуля, томати, огірки, баклажани) та баштанні (кавуни, дині тощо) культури, які заселяються комплексом шкідників-фітофагів і патогенів, що пошкоджують усі органи цих культур в усіх регіонах, насамперед у приватному секторі господарювання. Використання в їжу багатьох овочевих культур подекуди в сирому вигляді передбачає суворе дотримання встановлених строків від останньої обробки хімічними засобами захисту рослин до збирання врожаю.

Високий зимуючий запас численних шкідників і збудників хвороб плодових культур свідчить, що в садах будуть масово поширені садові довгоносики (яблуневий квіткоїд, сірий бруньковий, букарка, казарка), розанова та інші листовійки, яблунева горностаєва та мінуючі молі, несправжньощитівки, яблуневі плодожерка та пильщик, вишнева муха. А в занедбаних садах, окрім зазначених, оселяться ще й білан жилкуватий, кільчастий і непарний шовкопряди.

До цього слід додати шкідливу дію різноманітних хвороб (парша, борошниста роса, плодова гниль, кокомікоз вишні й черешні, полістигмоз, кучерявість листків персика тощо), які за сприятливих для їхнього розвитку умов вегетації істотно стримуватимуть природний розвиток плодових культур, пригнічуватимуть і перешкоджатимуть утворенню повноцінного високотоварного врожаю яблук, груш, слив, вишні, черешні тощо.

Усі ці шкідники й хвороби в разі несвоєчасного здійснення захисних обприскувань можуть звести нанівець зусилля господарників щодо одержання врожаю товарної продукції плодових культур. Щоб цього не сталося, науковці Інституту садівництва УААН розробили систему комплексного захисту плодових насаджень. Вона передбачає шести- семиразове обприскування зерняткових і кісточкових промислових садів сумішами інсектоакарицидів із фунгіцидами, які забезпечують захист і оздоровлення плодових культур.

Виведення значних площ із обігу, споживацьке, часто хижацьке ставлення до землі створюють прецедент масового розмноження не тільки комах-фітофагів і фітопатогенів, а й деяких видів ссавців, зокрема мишоподібних гризунів. Серед них найпоширеніші полівки — сіра та гуртова і миші — польова та хатня.

Ці гризуни розмножуються і завдають шкоди протягом року, заселяючи посіви культурних рослин, передусім багаторічних трав. Постійними їхніми резерваціями є пасовища, лісосмуги, узбіччя полів, доріг, неорані землі, де вони живляться бур'янами й звідки мігрують у посіви.

Вирішальними чинниками масових розмножень гризунів є багата кормова база, яка створюється не стільки високим урожаєм, скільки втратами його та забур'яненням занедбаних незораних полів, і сприятливі кліматичні умови.

Торік узимку повсюди через затоплення талими водами (20–50%), а місцями у Волинській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській областях (70–97%) загинула значна кількість полівок. Однак протягом вегетації популяція гризунів поповниться і на всій території істотно загрожуватиме посівам зернових, ріпаку, багаторічних трав, просапних, овочевих, інших культур. Тому моніторинг розвитку, поведінки, шкодочинності гризунів і профілактичні заходи: знищення бур'янів, вчасне і без втрат збирання врожаю, рання глибока оранка, знищення гризунів у місцях резервацій — є важливими складовими регулювання їхньої чисельності. За надпорогової кількості (3–5 колоній на 1 га) потрібно використовувати отруєні принади: Роденфос, Бродисан, Бактороденцид тощо.

Пропонуючи свій прогноз розвитку й поширення численних шкідливих комах і хвороб, ми не мали на меті налякати сільгоспвиробників різноманітністю природних ворогів основних сільськогосподарських культур. Ми просто хочемо застерегти їх і допомогти максимально зберегти передбачувані врожаї з допомогою регулювання чисельності шкідливих організмів до господарсько невідчутних рівнів.

Домогтися цього можна завдяки жорсткому контролю за використанням усіх технологічних заходів вирощування культур, які передбачають фітосанітарний моніторинг, вибір ефективних засобів захисту, норми їхнього внесення на кожному полі тощо. До послуг сільгоспвиробників спеціалісти Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України разом із науковцями інститутів і дослідних установ УААН, НАНУ, НАУ щороку розробляють збірник "Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин". У цьому збірнику наведено компоненти систем захисту понад 20 основних сільськогосподарських культур, вирощуваних у країні, з переліком дозволених до використання хімічних засобів захисту рослин. Аналогічні прогнози в усіх областях розробляють і надають господарствам з урахуванням зональних особливостей агрокліматичних умов та найпоширеніших шкідливих організмів.

У країні діє ринок пестицидів, який за асортиментом та обсягами може повною мірою задовольнити виробників рослинницької продукції. Фірми-постачальники пропонують свою продукцію, супроводжуючи її відповідними схемами поетапного використання пестицидів, які вони прагнуть реалізувати.

Звичайно, не кожен агроном володіє належними знаннями із захисту рослин. Розібратися в цих питаннях допоможуть насамперед спеціалісти обласних та районних державних служб захисту рослин. Вони мають і знання, й досвід, і фахову літературу, й матеріально-технічне обладнання для визначення шкідливих об'єктів, і надані державою, згідно із Законом України "Про захист рослин", права у сфері захисту рослин.

Отже, консультації з питань захисту посівів і відповідні рекомендації заздалегідь можна одержати у спеціалістів державних інспекцій захисту рослин, які працюють в обласних і районних центрах країни. Ми також надаємо інформаційні повідомлення щодо розвитку та загрози найшкідливіших організмів у конкретному регіоні з відповідними рекомендаціями щодо захисту посівів. У разі потреби кваліфіковані спеціалісти захисту рослин проведуть обстеження посівів, облік шкідників, хвороб і бур'янів, визначать потребу в захисті культур. А вчасно проведені захисні заходи убезпечать посіви сільськогосподарських рослин від пошкодження й захворювання, і ви матимете бажаний успіх.

Loading...

 
 

Цікаве