WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Шкідники й хвороби — загроза незахищеним рослинам - Реферат

Шкідники й хвороби — загроза незахищеним рослинам - Реферат

Реферат на тему:

Шкідники й хвороби — загроза незахищеним рослинам

Захист сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів став обов'язковим елементом технологій інтенсивного землеробства. Раціональне використання засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів зменшує (подекуди на 15–30% і більше) втрати врожаю, підвищує його якість.

Заходи захисту рослин планують на підставі прогнозів поширення та економічного значення шкідливих комах, хвороб, бур'янів. Так, у поточному році в Україні передбачено захистити 31,6 млн га посівів сільськогосподарських культур, із них біологічним методом — 1,3 млн га. Для цього сільгоспвиробники планують закупити хімічних засобів 23–25 тис. т проти 22 тис., використаних торік для захисту 28,6 тис. гектарів.

Основні принципи й технологічні процеси захисту рослин започатковано програмою "Захист рослин 2008–2015 рр.", яку розробила Головна державна інспекція захисту рослин і затвердило Мінагрополітики України. Під час організації робіт, вибору строків і обсягів їхнього проведення виходять із прогнозів розвитку конкретних найшкодочинніших видів. Вирішального значення при цьому надають чинникам середовища, що визначають умови життя, серед яких важливими є кормові ресурси й погодні умови, що впливають на фазову мінливість, а також темпи розвитку й загальний стан популяцій шкідливих організмів. За сприятливого збігу цих чинників спостерігаються інтенсивне розмноження шкідників і розвиток патогенів, а також висока їхня живучість. З'ясуванням зазначеного якраз і займаються спеціалісти державних інспекцій захисту рослин, здійснюючи фітосанітарний моніторинг шкідливих організмів в агроценозах.

Беручи до уваги ці дослідження, фітосанітарну ситуацію торішньої вегетації можна характеризувати як помірно напружену. Надзвичайний стан, пов'язаний зі спалахами масового розмноження шкідників і епіфітотіями хвороб, на великих площах не виникав. Однак деякі з понад 400 ентомологічних і фітопатологічних об'єктів, за якими ведуть фітосанітарний нагляд спеціалісти нашої служби, завдали неабияких клопотів сільгоспвиробникам, і вони мусили вкладати додаткові кошти для збереження врожаїв.

Передусім, це багатоїдні шкідливі комахи, накопичення яких у надпороговій кількості спостерігається в природі за тривалого нераціонального використання землі (порушення сівозміни, спрощені технології підготовки грунту, висока забур'яненість, незбалансованість удобрення грунтів тощо), виведення з обігу значної частки земель і потепління клімату.

Більшість із цих фітофагів слабо піддаються регулюванню чисельності через наявні, часом недосконалі методи та засоби захисту посівів. Це підгризаючі совки, стебловий і лучний метелики, грунтові шкідники (личинки чорнишів і коваликів, травневих і червневих жуків). Усі вони цьогорічної вегетації повсюди розвиватимуться та поширюватимуться в посівах більшості сільськогосподарських культур, яким осередково завдаватимуть значних пошкоджень у разі невчасного або неякісного реагування господарників.

Підгризаючі совки (озима, оклична, іпсилон) розповсюджені в усіх зонах на просапних, овочевих та озимих культурах (зернових колосових і ріпаку). Збільшується чисельність цих шкідників у Вінницькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Сумській, Харківській, Хмельницькій областях, де зафіксовано осередки значних пошкоджень посівів і збільшення щільності зимуючого запасу шкідників. Загибель значної частки зимуючих гусениць за їхнього доброго фізіологічного стану та теплої цьогорічної зими малоймовірна.

Посівам кукурудзи, площі під якою в країні планують збільшити до 2,3 млн га, окрім совок, повсюди загрозою буде стебловий (кукурудзяний) метелик, який, до того ж, пошкоджуватиме просо, сорго, соняшник, хміль, суданку тощо. Цей фітофаг уразить кукурудзу, насамперед у Лісостепу (Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська, Черкаська обл.), в Степу (Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська обл.), подекуди на Поліссі (Івано-Франківська, Сумська, Чернігівська області).

У зазначених вище областях останнім часом спостерігається ріст популяції і підвищена шкодочинність кукурудзяного метелика, зокрема в повторних посівах товстостеблових культур і за безполицевого обробітку грунту.

Лучний метелик, місцева популяція якого перебуває в депресивному стані, а загальний ступінь загрози характеризується як слабкий (Кз =0,01), може створити істотну загрозу багаторічним травам і деяким просапним культурам (кукурудза, соняшник) в осередках Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської та інших областей Степу й деяких Лісостепу (Харківська, Черкаська обл. тощо), де йому слід приділити особливу увагу.

Скрізь у посівах слід очікувати масового розвитку та шкодочинності листогризучих совок, насамперед капустяної, совки-гамма, С-чорне — у Лісостепу та Поліссі, бавовникової, помідорної (карадрина), городньої — у Степу. Цьому сприяють добра перезимівля численного запасу фітофагів, тепла помірно волога погода вегетації та квітуча рослинність, яку в період льоту метелики знаходять у необмеженійкількості на незораних полях.

Для захисту посівів від зазначених вище комах (совки, метелики) передбачається використання комплексу заходів, серед яких резонансного значення набуває біологічний. Зокрема, використання корисної комахи-трихограми, яке розроблено в 66 спеціальних державних та держрозрахункових біологічних лабораторіях, що спроможні за потреби виробити цього біологічного агента на площу 4,7 млн га. Цей напрям діяльності започатковано в проекті державної "Програми біологізації землеробства на період до 2012 р.", якою передбачено заходи щодо виведення України на прогнозований середньоєвропейський рівень розвитку біологізації землеробства через щорічне виробництво 11–13 млн гектаронорм ентомологічних і мікробіологічних засобів захисту рослин.

У степових і деяких лісостепових областях поширюватиметься сарана. Зокрема, із стадних видів — італійський прус (передусім, в АР Крим), із нестадних — види кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала тощо). У популяції саранових, за даними щодо чисельності живих особин та зимуючого запасу, останні два роки окреслилася динаміка збільшення чисельності в ареалі шкідників через суху спекотну погоду під час вегетації. Це сталося найперше в степових і деяких лісостепових областях, насамперед, в АР Крим, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях. Потрібний систематичний контроль динаміки та регулювання чисельності зазначених вище шкідників і перелітної сарани місцевих популяцій та можливого прильоту із сусідніх східних країн, зокрема в наші південно-східні регіони.

Вирощуванню зерна в країні надають пріоритетного значення. Отже, збереження посівів і врожаю на величезних площах зернових культур значною мірою забезпечуватиме виконання поставлених завдань. Зерновими колосовими культурами зайнято понад 12 млн га, із них озимою та ярою пшеницею — 7 млн гектарів.

Окрім згаданих вище багатоїдних, посіви зернових населятимуть специфічні шкідники, весь розвиток яких тісно пов'язаний саме з цими культурами. Найшкодочиннішими з-поміж них є клоп шкідлива черепашка. Зростання чисельності та шкодочинності його зафіксували, насамперед, у Степу, зокрема, в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях та АР Крим. Зростає кількість клопа і в прилеглих до центральної частини Степу Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, де розмноженню фітофага сприяли кліматичні умови останніх років, зокрема, спека навесні — влітку, через що його шкодочинність у цих регіонах набуває загрозливого характеру.

Пошкодженість зерна клопами у більшості цих областей коливалася торік від 3–5 до 5–10%, а в партіях з незахищених посівів до 20–30%, що спричинило зниження якості зерна та втрат кондиції сильної і цінної пшениць, яке уможливлюється вже за 2–3% пошкодженого зерна.

Вчасне регулювання чисельності клопа завдяки обприскуванню інсектицидами забезпечує збереження кількісного складу та якості зерна. При цьому ефективно знешкоджуються й супутні шкідливі комахи, зокрема хлібні жуки, жужелиця, злакові попелиці, пшеничний трипс та інші, розмноження яких може бути масовим в осередках більшості зерносійних областей Степу, Лісостепу, подекуди Полісся.

Loading...

 
 

Цікаве