WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Хвороби перцю - Реферат

Хвороби перцю - Реферат

Реферат на тему:

Хвороби перцю

Популярність солодкого перцю повсякчас зростає. А пояснюється це тим, що в його плодах містяться глюкоза, білки, вітаміни С, Е, Р1, В1, В3, провітамін А, каротин, мінеральні солі. За вмістом вітаміну С перець посідає перше місце серед овочевих культур. Солодкий перець використовують для салатів, різноманітних страв, соління, маринування тощо.

Крім солодкого (овочевого), вирощують гіркий, або пряний перець. Останній поділяють на гострий і напівгострий. У 100 г сирої маси солодкого перцю міститься близько 270 мг% вітамину С, 12% — сухої речовини, зокрема, — майже 4% цукру. В такій самій масі гострого перцю, відповідно, — 380 мг%, 20 і 8%. Наявність у гіркому перці капсицину надає плодам приємного гострого смаку. Використовують його як приправу для борщу, м'ясних страв, для консервування інших овочів; у медицині — як спосіб для збудження апетиту, під час застуди для розтирання чи перцевого пластиру.

Перець під час вирощування може бути уражений різними грибними, бактеріальними, а також вірусними та мікоплазмовими хворобами. На рослинах трапляються й неінфекційні захворювання.

Грибні хвороби

Чорна ніжка. Проявляється на розсаді. Коренева шийка розм'якшується, темніє й утворюється перетяжка, що спричиняє в'янення й загибель рослин. Особливо сильно хвороба розвивається в непровітрюваних парниках та в разі утворення кірки на поверхні грунту. Висаджена з парників розсада з ознаками розвитку чорної ніжки швидко гине.

Збудниками хвороби можуть бути гриби Pythium debaryanum Hesse, Rhizoctonia solani Kuchn. та ін., а також бактерії Егwiniа сагоtоvога рv. сооtоtоvога Dуе., які можуть перебувати на насінні та в грунті.

Для боротьби проти цієї хвороби важливе значення має протруювання насіння, дезінфекція парників, правильний догляд за розсадою в парниках.

Суха плямистість, або альтернаріоз. Хвороба поширена в більшості районів вирощування томата. Її розвитку сприяє спекотна погода з дощами, які випадають періодично. Крім томата, уражує перець, баклажани, картоплю та інші пасльонові культури.

Спочатку на листках нижнього, а згодом і верхнього ярусів утворюються великі, темно-бурі, округлі, часто концентричні плями. За сильного ураження вони вкривають значну частину листкової поверхні, внаслідок чого листки відмирають. На плодах хвороба проявляється у вигляді великих чорних удавлених плям — переважно біля плодоніжки або в місцях розтріскування плодів. На стеблах теж утворюються довгасті плями з чітко вираженою зональністю. За вологої погоди плями на листках, стеблах і плодах вкриваються чорним оксамитовим нальотом.

Збудник хвороби (патоген) — недосконалий гриб Alternaria solani (Ell. et Mart.) Sor. (синонім Macrosporium solani Ell. et Mart.) із порядку Hyphomycetales. Оптимальна температура для його розвитку — 13...16°С. Інкубаційний період — три-чотири дні.

Уражуються розсада й дорослі рослини. Патоген зберігається на післязбиральних рештках і насінні. Під час вегетації рослин конідії поширюються вітром, дощем і поливною водою.

Проти сухої плямистості важливо дотримуватися сівозміни, повертаючи томат та інші пасльонові культури на попереднє місце не раніше ніж через три-чотири роки. Насіння треба обов'язково протруювати, а в період вегетації — обробляти рослини хімічними препаратами.

Біла плямистість, або септоріоз. Уражуються томат, перець та інші пасльонові культури в закритому й відкритому грунті. У відкритому грунті хвороба поширена в районах із достатнім зволоженням. Уражуються переважно листки, інколи стебла й плоди. Проявляється хвороба у вигляді бруднувато-білих плям діаметром 2–3 мм з темною облямівкою і численними темними крапками. За сильного ураження плями зливаються й покривають усю поверхню листка. Листки жовтіють і всихають.

Збудник хвороби — Septoria lycopersici Speg. — належить до недосконалих грибів порядку Sphaeropsidales.

Внаслідок хвороби, особливо за раннього її прояву, врожай плодів може знизитися на 30–40%. Патоген зберігається на уражених рослинних рештках у вигляді пікнід, а протягом вегетації рослин поширюється пікноспорами. Для розвитку гриба потрібна вологість повітря 77–94% і температура 15...27°С. Інкубаційний період хвороби — вісім-чотирнадцять днів.

З білою плямистістю слід боротися тими самими заходами, що і з сухою.

В'янення пасльонових. На томаті, баклажані, перці й інших пасльонових культурах відомо фузаріозне та вертицильозне в'янення.

Фузаріозне в'янення поширене на півдні України та Росії. Уражуються рослини в усіх фазах розвитку, але хвороба найшкодочинніша у фазі утворення плодів. На розсаді її ознакою є пожовтіння та в'янення листків. На дорослих рослинах поступово, починаючи з нижніх, жовтіють і відмирають листки, й самі рослини швидко в'януть. Інколи уражені рослини не гинуть до кінця вегетації, але відстають у рості, утворюють невелику кількість дрібних плодів. На поперечному зрізі стебла хворої рослини спостерігається потемніння судинної системи.

Збудник хвороби — недосконалий гриб Fusarium oxysporum f. lycopersici Sacc. — належить до порядку Hyphomycetales. Може тривалий час зберігатися в грунті на рослинних рештках, а в рослину проникає через корені, уражуючи судинну систему. Рослини в'януть унаслідок отруєння токсинами й закупорювання судин грибницею.

Головним джерелом інфекції є заражені рослинні рештки, грунт, насіння. Поширюється патоген розсадою, знаряддям обробітку грунту, поливною водою й дощами.

Вертицильозне в'янення поширене в зонах із помірним кліматом. Уражуються томат, баклажани, перець, картопля та інші культури.

Проявляється хвороба, зазвичай, у період утворення плодів. На рослинах спостерігається спочатку пожовтіння часточок нижніх листків. Згодом на них з'являються бурі плями із світло-жовтою облямівкою, і рослина поступово в'яне. На поперечному розрізі у хворих рослин спостерігається потемніння судинного кільця.

Збудник хвороби — гриб Verticillium alboatrum Rein. et Berth. — належить до порядку Hyphomycetales.

Джерелом інфекції є грунт і заражені рослинні рештки. У рослини гриб проникає через кореневі волоски, закупорює судини. Крім того, він спричиняє інтоксикацію рослини.

Проти в'янення насіння потрібно протруювати, знезаражувати грунт у парниках і розсадниках або замінювати його.

Томат та інші пасльонові, вирощуючи в сівозміні, можна повертати на попереднє місце не раніше ніж через чотири-п'ять років.

Бура плямистість найчастіше розвивається на рослинах у теплицях, але часто й у відкритому грунті. Для хвороби характерне утворення на листках плям від світло-зеленого до бурого кольору з бурим нальотом на нижньому боці. На плодах утворюються чорні округлі удавлені плями, вкриті оксамитовим темним нальотом — спороношенням патогена.

Збудник такої плямистості — недосконалий гриб Fulvia fulva (Cooke) Ciferri (син. Cladosporium fulvum Cooke) — належить до порядку Hyphomycetales. Уражує багато пасльонових культур. Зберігається на рештках уражених рослин і в насінні конідіями й грибницею.

Важливе значення в захисті рослин від бурої плямистості має збір здорового насіння та його протруювання, дотримання сівозмін, а за появи хвороби — застосування хімічних засобів.

Біла ніжка. У районах із відносно прохолодним кліматом проявляється у вигляді брудно-білого повстяного нальоту біля основи стебла. Наліт складається з грибниці у вигляді повстяних шнурів із тонкими коричневими розгалуженнями. Уражені рослини припиняють розвиток і гинуть.

Збудник хвороби — базидіальний гриб Hypochnus solani Pr. et Del., який часто існує в стерильній стадії у вигляді грибниці без спороношень і має назву Rhizoctonia solani Koehn. Він уражує всі пасльонові культури. Зберігається в польових умовах на уражених рослинних рештках, а інколи й у грунті як сапрофіт. Утворює також чорні склероції.

Проти білої ніжки найважливішим є суворе дотримання сівозмін, в яких пасльонові повертають на попереднє поле не раніше, ніж через три-чотири роки.

Південна склероціальна гниль. Хвороба поширена повсюдно й проявляється в прикореневій частині стебла у вигляді бурої гнилі, яка потім вкривається білою грибницею з численними рудувато-коричневими округлими або еліптичними склероціями завширшки 0,5–0,8 мм. Зовні вони схожі на насіння капусти.

Збудник хвороби — недосконалий гриб Sclerotium rolfsii Sacc., який належить до Mycelia sterilia. Зберігається в грунті у вигляді склероцій та уражує багато пасльонових, бобових, гарбузових і капустяних культур.

Loading...

 
 

Цікаве