WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Хвороби кукурудзи - Реферат

Хвороби кукурудзи - Реферат

Реферат на тему:

Хвороби кукурудзи

Нігроспороз Збудник — гриб Nigrospora oryzae Petch. Уражує качани та репродуктивні органи в листкових піхвах, що розміщені біля качана, у фазу достигання кукурудзи.

Нігроспороз стрижня звичайно залишається непоміченим до моменту збирання качанів. Щільного прилягання листків обгортки та зміни їхнього кольору, які дуже характерні для диплодіозу, гіберельозу та сірої гнилі качанів, за цієї хвороби не спостерігається. У дуже уражених качанів внутрішні тканини стрижня сірі, сіруваті із синім відтінком внаслідок розростання гриба, а серцевина може зазнавати повного розкладу, цілими зберігаються тільки судинні пучки. Зернівки в качанах часто недорозвинуті, тьмяного, сіруватого кольору, сидять нещільно, а якщо натиснути на них, вдавлюються в стрижень. Інколи на качанах, у боріздках між рядками зернівок, розвивається білий або сіруватий, легкий павутинистий наліт грибниці.

Слабке ураження проявляється у вигляді розмочалювання основи стрижня й у потемнінні зернівок унизу качана. Зернівки мають знижену життєздатність. Біля основи качана помітні чорні купки спорт на зернівках у місцях їхнього кріплення до стрижня. Інколи такі купки спор утворюються на сухих обгортках достиглих качанів біля основи та на піхвах листків. Спори збудника здатні зберігатися впродовж року на обгортках і стрижнях качанів та у піхвах листків.

У роки епіфітотій ураженість качанів становить 50%. Уражені качани втрачають господарську цінність і під час зберігання псуються. Насіння в них має знижену схожість і сильно пліснявіє під час проростання, дає ослаблені паростки, які гинуть до появи на поверхні грунту. Якщо здорові рослини внаслідок певних несприятливих умов (приміром, випадання рясних дощів), опилились ослабленими, хвороба помітно прогресує. Вважається, що збудник містить токсичні речовини, здатні спричинювати захворювання рогатої худоби та коней, якщо їм згодувати уражені стебла та зерно.

Кукурудза найбільше уражується нігроспорозом за пізніх строків сівби. Це пов'язано з тим, що недостатньо зрілі качани мають багато вологи й тому життєздатність і резистентність проти хвороби в них знижені.

Гриб зимує на рослинних рештках, життєздатність зберігається два роки. У грунті гриб не виживає й гине там від дії антагоністів.

Сіра гниль качанів. Збудник — гриб Risopus maidis Bruderl. В Україні її описав Ф. Е. Немлієнко. Хвороба найпоширеніша в центральних областях степової зони України. Проте в інших місцях іноді фіксували ширші її масштаби. Найсприятливіша для розвитку хвороби температура — 32...35°С, зниження температури пригнічує її розвиток. Хвороба прогресує за 25°С й вище.

Біль — фізіологічне захворювання, спричинене нерівномірним надходженням води в рослину під час достигання зерна. Поширена в усіх зонах вирощування кукурудзи. Дуже шкодочинна.

На зернівках утворюються розвернуті тріщини, з яких виступає борошнистий ендосперм. Тріщини бувають різної глибини: дрібні розривають лише оболонку, глибокі — доходять до половини зернівки. Можуть бути уражені окремі зернівки або весь качан. Біль частіше з'являєься на корінці зернівки, рідше з її боків.

У роки, коли під час наливання зерна посухи змінюються дощами, спостерігається сильне ураження кукурудзи цією хворобою.

Уражені качани легко пліснявіють і руйнуються в полі або в сховищах. Зерно втрачає схожість.

Серед бактеріальних хвороб найбільш поширеною, особливо на Півдні України, є бактеріоз качанів. Збудник — бактерії Bacillus mesentericus v.vulgatus Flugge. Окрім кукурудзи, збудником уражуються абрикос, персик, кабачки, гарбузи, огірок, бавовник, які є потенційними джерелами розповсюдження хвороби.

Уражує лише зернівки. Проявляється у вигляді вдавлених плям блідо-сірого кольору (2–3 мм) на корінці зернівок. За сильнішого розвитку хвороби плями стають зморшкуватими, набувають бурувато-жовтого кольору й суцільно вкривають зернівки.

Зерно з ознаками бактеріозу не придатне для сівби. Джерелом інфекції є грунт, де бактерія живе як сапрофіт. Переносник збудника — злаковий (хлібний) клопик Frigonotylus ruficornis G., який пошкоджує насіннєву оболонку зернівки та вносить інфекцію в поранення.

Об'єктом зовнішнього карантину є захворювання — бактеріальне в'янення (вілт) кукурудзи. Збудник — бактерії Bacterium stewarti (Smith), що має низку синонімів.

На території України осередок цього захворювання було знайдено 1945 року у Вінницькій області. Його одразу ж ліквідували, але загроза появи хвороби існує весь час.

Зовнішні ознаки. Захворювання починається з появи на нижніх листках подовжної штрихуватої плямистості. Плями (спочатку світло-зелені) жовтіють, швидко поширюються жилками і утворюють смуги впродовж усього листка. З листя смуги переходять на стебла. На поздовжніх плямах листя й стебел і на поперечних зрізах виходить зовні ексудат у вигляді дрібних крапель жовтого кольору, в яких міститься маса бактерій. Це явище належить до найхарактерніших ознак хвороби. З нижніх листків інфекція судинами, крізь стебла, переходить на верхні. Як наслідок, захворювання поширюється на всю рослину. У польових умовах це призводить до попереднього викидання волотей (чоловічих суцвіть) та їх побіління. За сильного ураження кукурудзи вілтом рослини гинуть у ранній стадії розвитку або стають карликовими та не плодоносять. Раннє ураження й загибель молодих паростків спостерігається в нестійких проти вілту швидкостиглих сортів цукрової кукурудзи. На стійкіших сортах кормової кукурудзи бактеріоз проявляється пізніше — після викидання волотей.

За даними досліджень, загибель рослин, уражених бактеріальним в'яненням, спричиняється не тільки внаслідок закупорення бактеріями судин і пов'язаних з цим порушень живильного та водного режимів, а й від дії бактеріального токсину, що виділяє збудник.

Інфекція бактеріального в'янення кукурудзи розповсюджується через зараження насіння, рослинні рештки, що не перегнили, а також комахами.

Збудник вілту в грунті зимує рідко, а інфекція може зберігатися тільки у рослинних рештках. Тому передача інфекції через грунт практично не має великого значення.

У науковій літературі є відомості, що в поширенні бактеріального вілту велика роль належить комахам (блішки Chaetocnema pulicaria та Ch. denticulata), які є переносниками вілту в польових умовах.

Відомо, що дорослі жуки Ch. pulicaria, які вийшли із зимової сплячки навесні, вже мають у собі збудника вілту. Пошкоджуючи молоді паростки кукурудзи, жуки виїдають на листочках поздовжні жолобки та заражають рослини бактеріозом. Незаражені особини, що потрапляють на інфіковані рослини, заражаються і, своєю чергою, переносять інфекцію.

Дані літератури свідчать, що в роки епіфітотій в окремих господарствах США загибель від бактеріозу сприйнятливих до в'янення сортів кукурудзи сягала 100%, а в Італії найбільші втрати сягали 65%.

Вірусні хвороби кукурудзи характерні значною шкодочинністю внаслідок пригнічення рослин, зустрічаються стебла без качанів, або вони бувають недорозвинутими, з невеликою кількістю зернівок.

Вірусні хвороби часто мають схожі ознаки, які варіюють. Їх важко розпізнати. Характерна ознака вірусних хвороб — різні переносники. Важливим є також визначення, що хвороба належить до групи вірусних, оскільки заходи захисту культури від них зводяться до знищення хворих рослин, бур'янів, що мають спільний вірус, та захисту від комах-переносників. Вірусні хвороби та їхні особливості наведено нижче в таблиці 1.

Loading...

 
 

Цікаве