WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Характеристика парку зернозбиральних комбайнів господарств України - Реферат

Характеристика парку зернозбиральних комбайнів господарств України - Реферат

Реферат на тему:

Характеристика парку зернозбиральних комбайнів господарств України

Розпочати характеристику парку зернозбиральних комбайнів сільгоспвиробників України доцільно першим рядком безсмертної трагедії Шекспіра "Ромео і Джульєтта": "Нет повести печальнее на свете...", а завершити реаліями вітчизняних хліборобів: "...ніж повість про кількість і технічний стан зернозбиральних комбайнів".

У нашому суспільстві є два прошарки населення, які всі люблять, поважають, шанують, якими опікуються і за яких піклуються, — це пенсіонери та хлібороби.

Аналіз матеріалів у друкованій та електронній пресі, змісту виступів депутатів, урядовців різних рівнів за часів старої і нової влади свідчить, що всі — за підтримку сільгоспвиробників і так люблять дорогих селян, хліборобів, що готові їх задушити в тісних обіймах. Обійми симпатиків, прихильників і урядовців були й поки що залишаються настільки міцними, що не дають дихнути хліборобам. Один із показників турботи про селян — кількість і технічний стан наявної техніки в хліборобів, у тому числі зернозбиральних комбайнів.

Зарубіжний досвід слід вивчати, детально аналізувати, а прийнятні варіанти — впроваджувати у виробництво. Враження, які привозять урядовці та чиновники з відряджень до фермерів у розвинутих країнах, — це їхня інтелектуальна власність, і використовують вони їх для особистих потреб, а не для просвітницької роботи. Предметний аналіз зарубіжних технологій дає змогу визначити ступінь різниці турбот зарубіжних і вітчизняних хліборобів.

В університеті штату Кентуккі (США) ще на початку 80-х років розроблено комп'ютерну програму, яка дає можливість вибирати оптимальну схему збирання, транспортування й зберігання зерна. Завдяки системі, можна порівнювати різні варіанти й приймати рішення залежно від стану врожаю, наявності техніки та коштів.

Програма передбачає виконання таких функцій:

1) дослідження й проектування схеми збирання, транспортування, сушіння та зберігання, яка відповідає вимогам замовника;

2) визначення витрат, пов'язаних із використанням різних схем;

3) розрахунок потреби в робочій силі для кожного варіанта схеми.

Вихідна точка роботи системи: зерно готове до збирання. Виробник визначає цю стадію за вмістом вологи в зерні: початкова вологість зерна. Починаючи з цього моменту, порівнюють 60 різних схем обробки обмолоченого зерна.

Технологічний процес американські вчені та фермери розділяють на п'ять стадій: збирання врожаю, транспортування, розвантаження, сушіння й зберігання. Перша стадія розпочинається зі збирання зерна комбайном. Потім розглядають шість можливих способів транспортування зерна з поля трьома типами автомобілів і трьома типами сільськогосподарських причепів. Типи машин: із розвантаженням самопливом, із розвантажувальним шнеком, із ручним розвантажуванням. Передбачається, що розвантажування проводиться в прийомну яму або бункер шнекового транспортера, тобто створюється сполучна ланка між засобами транспортування й розвантаження.

Кожному виду розвантаження відповідають п'ять можливих комбінацій сушіння й зберігання: ярусне сушіння, періодичне сушіння, поєднання автоматичного, періодичного й потокового сушіння.

Для складення програми потрібні вхідна інформація виробника щодо витрат на електроенергію, бензин, інше паливо, ставки заробітної плати робочої сили, враховуються також вартість і тип обладнання тощо.

Програма передбачає розрахунок середньої щоденної норми збирання, яка стає розрахунковою нормою для всіх варіантів схем транспортування, сушіння й зберігання.

Враховуючи проблеми вітчизняних хліборобів з паливом, технікою, коштами, вочевидь, більшість читачів зрозуміють викладений вище аналіз як меню дорогого ресторану, де обідають всі захисники вітчизняних хліборобів, набираючись сил для чергових міцних обіймів своїх улюбленців.

Парк зернозбиральних комбайнів у статистичних звітностях характеризується такими показниками: кількість комбайнів, структура парку за типами і за роками експлуатації, середнє сезонне навантаження на один фізичний комбайн. Якщо використати зазначені характеристики, то, за станом на 2004 рік, в Україні налічується близько 62,114 тис. одиниць різних типів, моделей, модифікацій різних фірм зернозбиральних комбайнів строком експлуатації від 1 до 20 років. Близько 58 тисяч (93%) із них — комбайни виробництва російських заводів "Ростсєльмаш" та "Єнісей".

До 1995 року головним постачальником зернозбиральних комбайнів в Україні був російський завод "Ростсєльмаш" (табл. 1). Із 1980 по 1995 рік в Україну було відправлено 133625 комбайнів. Із них 119718 одиниць (89,59%) — СК-5 "Нива", решта — 13909 (10,40%) — комбайни "ДОН-1500" (близько 200 одиниць — "ДОН-1200"). У 1988 році Україна одержала найбільше комбайнів виробництва заводу "Ростсєльмаш" — 15614 одиниць, у тому числі 4159 — "ДОН-1500", решта — 11455 одиниць СК-5 "Нива".

За нормативними даними, які діяли до 1991 року, амортизаційний строк експлуатації ЗК "ДОН-1500" становив 10 років, а ЗК СК-5 "Нива" — 8 років. Динаміку зміни кількості комбайнів за роками показано на рис. 1 а, б, в. У 1991 році в господарствах України нараховувалося 93,3 тис. ЗК СК-5 "Нива". У 2004 році залишилося 44,525 тис. одиниць, із них з відпрацьованим ресурсом — близько 98%.

У 1991 році нараховувалося 9,05 тис. ЗК "ДОН-1500", у 1995 році — 13,43 тис., а з відпрацьованим ресурсом — 6% (806). У 2001 році 10,757 тис. із них 84% (9035 одиниць) — з відпрацьованим ресурсом (рис. 1 б), у 2004 році — 10,650 тис., із них 80,9% (8611) з відпрацьованим ресурсом. Із 1996 по 2000 рік закупили найменше комбайнів — 153 одиниці. В 2001 році було закуплено 516 комбайнів, в 2002 році " 410, в 2003 " 580, в 2004 " 380 одиниць комбайнів "ДОН-1500".

У таблиці показано поставки комбайнів СК-5 "Нива", "ДОН-1500" за роками. Із строком експлуатації 18–14 років у сільгоспвиробників наявні 70%, із строком експлуатації 13–10 років — 16% комбайнів.

Одним із значущих і вагомих показників виробничої експлуатації є сезонне навантаження на наявний фізичний комбайн. Порівняльними та оціночними показниками можуть слугувати статистичні дані аграрного сектору України за 1990 рік. Зернозбиральних комбайнів у господарствах налічувалося близько 116 тис. (СК-5 "Нива", СК-6 "Колос", "ДОН-1500", "Єнісей") і було зібрано 50,5 млн т зернових. Середній термін жнив по Україні становив 21 день, а з урахуванням ризику дощів 0,2 — 17–18 робочих днів, або 220–260 годин. У середньому за одну робочу годину жнив збирали 200 тис. т зернових, або 58600 га. Площа під зерновими по Україні становила близько 15 млн га. Нормативне сезонне навантаження в 1990 році на комбайн СК-5 "Нива" становило 120 га/сезон (400–500 т/сезон) "ДОН-1500" — 240 га/сезон (800–1000 т/сезон). Фактично середньостатистичне навантаження на фізичний комбайн сягало 138 га/сезон (близько 520 т/сезон).

У Росії для розрахунків сезонного навантаження використовують не фізичну кількість комбайнів, а кількість працездатних та укомплектованих. За даними МінАП, сезонне навантаження на один комбайн становить 282 га, а за нашими, з урахуванням кількості працездатних і укомплектованих, — близько 80% від кількості фізичних комбайнів, сезонне навантаження на комбайн становить майже 380 га/сезон.

У розвинутих країнах світу по мірі старіння техніки сезонне навантаження на техніку знижується.

В Україні, навпаки, — техніка, в тому числі комбайни, спрацьовується, старіє, а сезонне навантаження збільшується.

Навантаження на фізичний комбайн в Україні в 1991 році становило 138 га, в Росії — 157, США — 62,5, Німеччині — 31,3 га/сезон. У розвинутих країнах навантаження за 13 років не змінилося, а в Україні та Росії зросло більш як удвічі. Для того, щоб зменшити навантаження до показників США, Україні для площ, засіяних зерновими, треба мати 220 тис. зернозбиральних комбайнів, а до показників Німеччини — близько 400 тис. Це означає, що господарства України повинні щороку отримувати по 10 тисяч комбайнів і не списувати їх протягом 20–40 років.

Loading...

 
 

Цікаве