WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вирощування часнику - Реферат

Вирощування часнику - Реферат

Реферат на тему:

Вирощування часнику

В Україні останнім часом площі під часником значно скоротилися, і знизилася його врожайність. В окремих регіонах переробна промисловість і значна частина населення використовують майже виключно часник закордонний. І це дуже дивно, адже в Україні є всі умови для успішного виробництва цієї культури.

Який часник ми вирощуємо?

Весь вирощуваний в Україні часник поділяють на два підвиди: стрілкуючий — викидає квіткову стрілку, що закінчується суцвіттям з повітряними цибулинками, якими можна розмножувати часник, і нестрілкуючий — стрілок і суцвіть не утворює.

Стрілкуючий часник добре зимує у відкритому грунті, його висаджують восени під зиму й називають озимим. Основна частина нестрілкуючого часнику (75–85%) доволі чутлива до понижених температур і погано зимує за осіннього садіння. Такий часник висаджують тільки навесні і називають ярим. Цю узагальнюючу назву переносять на весь нестрілкуючий часник, хоча тут є і стійкі до пониження температур форми, які вирощують в озимій культурі.

Озимі часники більш скоростиглі і врожайні, але відзначаються поганою лежкістю при зберіганні. Це часники осіннього і раннєзимового використання, найбільш придатні для консервної промисловості. Ярі часники менш урожайні, формують найчастіше дрібнішу цибулину, але відзначаються високою лежкістю (часто до нового врожаю).

Часник — культура вегетативного способу розмноження. Нові його покоління потребують майже таких самих умов середовища, у яких самі були сформовані. Через це часник відносять до культур так званого вузького ареалу. Практично це означає, що часник, завезений з інших (тим більше — віддалених) регіонів, на новому місці погано росте, сильніше уражується хворобами і шкідниками, істотно знижує врожайність і, так і не пристосувавшись до змінених умов, поступово гине.

Умови для нормального розвитку

Часник належить до холодостійких овочевих культур. Його корені починають відростати за температури нижче 1°С, оптимальна температура становить 8...12°С. Добре вкорінені зубки озимого часнику витримують зниження температури в зоні денця до мінус 4...10°С. При зниженні температури до мінус 12...14°С можуть спостерігатись значні випадання. Ріст надземної частини рослин часнику починається за температури 5...10°С. Зелені рослини витримують короткочасні заморозки до мінус 5...7°С.

Ярий часник на початку росту потребує невеликих плюсових температур, у іншому разі спостерігається посилений ріст надземної частини, і цибулина може не сформуватися. Отже, ярі часники слід садити якомога раніше.

Через слабку кореневу систему часнику потрібна волога, особливо стрілкуючому на початку його росту — у період вкорінення зубків. Недостатня кількість її в цей час пригальмовує ріст кореневої системи, і зубки втрачають здатність протистояти несприятливим умовам зими. У період від сходів до формування цибулин оптимальна вологість грунту під посадками часнику має становити 80–85% повної вологоємкості, з поступовим зниженням до 60–70% на час визрівання цибулин.

Низка авторів, особливо зарубіжних, стверджує, що високий урожай часнику можна одержати лише на зрошенні.

Грунти і площі під часник

Високі врожаї часнику можна одержати лише на структурних, багатих на органічну речовину середньо- і легкосуглинкових і старанно окультурених супіщаних грунтах, які добре провітрюються і мають здатність утримувати воду, з близькою до нейтральної реакцією грунтового розчину. Оптимальне значення рН має становити 6,6–6,8, за нижчих показників площу під часник слід вапнувати.

Під посадки часнику треба відводити ділянки, захищені від пануючих, а також північних і північно-східних холодних вітрів. Не можна садити часник на понижених ділянках рельєфу, де він вимокає і випріває, і на ділянках, що піддаються вітровій ерозії, де він вимерзає і випріває.

Вибір попередника

При виборі попередника слід передусім звернути увагу на можливість його ураження шкідниками й хворобами, які можуть передаватись часнику.

Однією з причин недобору врожаю цієї культури є ураження фузаріозом і нематодою. Цибулева раса стеблової нематоди завдає шкоди усім цибулинним. Цибулева нематода пошкоджує всі цибулинні, а також низку інших культур: петрушку, пастернак, селеру, редьку. Не можна часник розміщувати після столових моркви і буряків, цукрових буряків, картоплі, овочевих родини капустяних, бобів.

Згідно з результатами багатьох досліджень, найкращими і найздоровішими попередниками для часнику слід вважати зернові культури, особливо озиму пшеницю, але виключаються овес і ячмінь. Дуже добрий попередник — чорний пар. Добрі попередники —озимі на зелений корм, трави, зокрема, конюшина, а також люцерна. Годиться й кукурудза на силос, але після неї грунт треба дуже старанно обробити. Допустимими попередниками можна вважати огірки, кабачки, патисони.

Обробіток грунту й удобрення

Обробіток грунту під часник слід починати одразу після зняття попередника дворазовим лущенням: спочатку — на глибину 6–8 см, а після відростання бур'янів — на 10–12 см, у двох напрямках. Після того, як бур'яни відростуть, площу треба зорати на глибину орного шару з одночасним боронуванням.

Для озимого часнику дуже важливо, щоб поле було виоране не пізніше ніж за 1–1,5 місяця до садіння. За пізнішої оранки при осіданні грунту обриваються корінці, а це спричиняє зниження врожаю на 15–20%.

Безпосередньо перед садінням слід провести культивацію на глибину 8–10 см з боронуванням і коткуванням для вирівнювання і легкого ущільнення грунту.

Для ярого часнику дуже важливо провести зяблеву оранку у ті самі терміни, що й для озимого, щоб очистити поле від бур'янів і підготувати його для якомога більш ранньої весняної посадки — провести закриття вологи і передпосадкову культивацію на глибину садіння.

Найкраще добриво під часник — органічне. Під оранку перед садінням озимого часнику можна вносити перегній, за потреби — напівперепрілий гній (30–60 т/га). Часник добре реагує також на спільне внесення органічних та мінеральних добрив. Причому ефект від мінеральних добрив істотно підвищується при застосуванні їх на фоні бодай мінімальної дози (15–20 т/га) органіки.

Проведені у Львівському ДАУ досліди свідчать, що пересічні дози мінеральних добрив під часник в умовах західного регіону України можуть становити N90–120Р60–90К120–150. Фосфорно-калійні добрива вносять під оранку. Азотні — під передпосадкову культивацію: N10–20 — восени, N40 — навесні; решту використовують для трьох підживлень озимого і двох — ярого часнику. Перше підживлення озимого часнику проводять по таломерзлому грунту (середина — кінець березня), друге — за появи добре розвинутих сходів (перша, друга декада квітня), третє — 15–20, не пізніше 25 травня (у це підживлення, крім азоту, вносять К20-30). У друге підживлення, замість азотного добрива, дуже добре внести гноївку, розведену в 4–5 разів водою (5–6 т/га). На бідних грунтах органіка буде ефективною і за третього підживлення.

Перше підживлення ярого часнику, яке проводять за висоти рослин 10 см (приблизно середина травня), теж можна замінити розведеною гноївкою. У друге (15–20 червня) краще внести мінеральні добрива (N20–30К20).

Підготовка садивного матеріалу

При заготівлі садивного матеріалу слід вибирати часник, який вирощувався в тому регіоні, де його будуть садити, або близько до нього (іноземні сорти мають погану здатність до адаптації і в нових умовах часто врожаю не формують).

Для садіння слід вибирати здорові, без механічних ушкоджень і деформацій, достатньо вирівняні за кольором, щільні, добре вкриті сухими лусками цибулини. Рекомендується просушити їх на сонці (5–6 днів), оберігаючи від опіків.

Розділяти цибулини на зубки рекомендується безпосередньо перед садінням. Між розділенням на зубки і посадкою може пройти не більш як 4–5 днів. Значно довше можуть зберігатися зубки після їх знезараження.

Слід пам'ятати, що внаслідок виключно вегетативного способу розмноження часнику в них накопичується різноманітна інфекція, кількість якої з кожним роком зростає, що спричинює поступове виродження і втрату сортових і посівних якостей навіть найкращих сортів часнику. Отже, садивний матеріал слід систематично оздоровлювати.

Найбільш простим і доступним способом оздоровлення часнику (проти нематоди і фузаріозу) можна вважати хімічне знезараження садивного матеріалу. Згідно з дослідженнями, проведеними у Львівському ДАУ, такими протруйниками комплексної дії було визнано Фундазол та Вінцит. Найкращим способом визнано мокре знезараження зубків у суспензіях, для Фундазолу — 3%, для Вінциту — 25 мг/л води при двогодинній експозиції. Особливо ефективним проти фузаріозу і нематоди виявився Фундазол. У багаторічних дослідах при застосуванні Фундазолу ураженість рослин фуразіозом і нематодою, порівняно з контрольним (варіант без обробки зубків), зменшилась у 2,5 раза, ступінь перезимівлі збільшився на 15–25%, а врожайність підвищилася на 15,3–20,0 ц/га. При застосуванні Вінциту, — відповідно, 1,8 раза, 12,0–15,0% і 10,9–15,0 ц/га. Однак застосування Вінциту є економічно вигіднішим, оскільки препарат використовується у значно нижчій концентрації і є дешевшим.

Знезараження зубків можна проводити у два терміни — за два тижні або за 1–1,5 місяця до садіння. Причому останній варіант забезпечує вищий урожайний ефект. Певною мірою таке явище можна пояснити тим, що важливою умовою одержання високого ефекту від знезараження є дуже добре висушування зубків після намочування.

Loading...

 
 

Цікаве