WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Фактори динаміки видового складу шкідників у садах степової зони України - Реферат

Фактори динаміки видового складу шкідників у садах степової зони України - Реферат

Реферат на тему:

Фактори динаміки видового складу шкідників у садах степової зони України

Які чинники впливають на динаміку видового складу шкідників у садах степової зони України? Від правильної відповіді на це запитання залежить обрання правильної тактики, і, відповідно, — ефективність захисних заходів.

Фауна шкідливих членистоногих, що паразитують на плодових культурах, почала формуватися ще в третинний період кайнозойської ери. Тоді плодові насадження існували у формі дикорослих масивів, а впливу людини на їхній ріст, відтворення й поширення не було. Надалі з появою перших окультурених насаджень дерев, ріст і розвиток яких проходив під контролем і впливом людини, видовий склад комах і кліщів став істотно змінюватися. Передусім на цей процес впливали: застосування перших примітивних заходів агротехніки, зміна видового складу дерев, вибір оптимальних за врожайністю культур за різними грунтово-кліматичними зонами та низка інших чинників.

Надалі (аж понині) вплив людини як у цілому на плодові насадження, так і на фауну членистоногих постійно зростав і був пов'язаний із удосконаленням технологій вирощування, із уведенням нових сортів, систем обробітку грунту, поливання, із внесенням добрив, захистом від шкідників і хвороб. Усе це діяло в комплексі з кліматичними та соціально-економічними чинниками, що змінювались. Сьогодні в усіх агроценозах, у тому числі в багаторічних плодових насадженнях, відбуваються як природний еволюційний процес динаміки видового складу і чисельності комах та кліщів, так і зміни, що пов'язані з урізноманітненням технології вирощування та форм власності на землю.

Якісно формуючись, переважно за каналами трофічних зв'язків, у кількісному відношенні структура біоценозів підкорюється екологічній ситуації, яка, головним чином, залежить від діяльності людини. У цьому разі господарська діяльність має стихійніший характер, оскільки передбачає лише найближчі наслідки заходів. Вони неконтрольовані людиною, тому можуть бути небажаними. Такий вплив на ентомофауну часто має негативний характер, виражаючись здебільшого в скороченні одних ареалів і розширенні інших, тобто відбувається пульсація меж ареалів. На відміну від хребетних, цей вплив для членистоногих буває непрямим унаслідок змін мікроклімату, біотопів, біотичних і абіотичних чинників.

Одну з головних ролей тут відіграють зміни у балансі використання земель (вилучення ділянок із землекористування, знищення багаторічних насаджень, введення нових культур і сортів замість традиційних для зони, зменшення площ зрошення, забруднення грунту, повітря, води). Це особливо наочно виявляється останнім часом у всіх грунтово-кліматичних зонах України, в тому числі й у степовій зоні.

Поведінка та екологічні відносини комах у різні роки й сезони за різних режимів погоди вкрай різноманітні, що визначається широкою пристосованістю більшості видів. Ці зміни мають певні закономірності. Одна з них — підпорядкування правилу зміни стацій Г. Я. Бей-Бієнко. Проте, крім зміни стацій у комах у різних географічних і фізичних умовах, змінюються тривалість і кількість генерацій, добова та сезонна активність, характер живлення, середовище розвитку й багато іншого. Змінюються умови середовища, які визначають розповсюдження й поведінку комах. У комплексі чинників оптимум слід розглядати не як точку впливу одного з них, а як зону впливу комбінацій.

Безперервно розмножуючись і поширюючись, комахи потрапляють у різні умови. В зоні оптимуму їхня чисельність зростає, в зоні субоптимуму життєвість знижується, в песимальній зоні комахи вимирають. Оскільки в природі діють різноманітні комбінації багатьох чинників середовища, кожний вид може бути сприятливим у різні сезони, в різних географічних умовах. У цьому разі екологічний еквівалент, за різної напруженості його складових, пояснюється комплексністю та взаємодією чинників.

Досліди й спостереження, проведені останніми роками (1999–2004 рр.) в різних областях степової зони України, підтверджують зазначене вище. Так, кардинальні соціально-політичні та економічні зміни в сільському господарстві, зокрема в галузі садівництва, спричинили істотні зміни як у структурі та балансі земельних угідь (розширення площ під культури, що потребують невеликих витрат і дають швидкий економічний ефект, збільшення вилучених із сільгоспобігу, скорочення площ багаторічних плодових насаджень), так і в системі агротехнічних заходів (обробіток землі, внесення добрив і застосування пестицидів, зрошення тощо). Зміна форм власності на землю призвела, наприклад, до скорочення промислових садів і виноградників і, навпаки, до збільшення площ, зайнятих цими культурами в приватному секторі (орендовані та присадибні насадження). Приблизно така сама тенденція спостерігається в овочівництві, баштанництві: розширення площ під такі культури, як цибуля, томати, огірки, кавуни, дині, кабачки, в невеликих фермерських господарствах і на присадибних ділянках. Це скорочення відбувається здебільшого за рахунок таких культур, як кукурудза, багаторічні трави, кормові коренеплоди. Природно, що переважаючою стає монокультура, змінюються сортовий склад і агротехніка обробітку. Людина стихійно створює простіші та коротші ланки постачання, за яких, в ідеалі, продуцентом стає тільки культурна рослина, а єдиним консументом — людина.

В умовах монокультури лабільність, притаманна, зокрема, агробіоценозу садів, а отже, й загроза розмноження в них шкідників збільшується. Монокультура садів, подальша сукцесія членистоногих, деяка стабільність екологічного оточення проявляються в поповненні новими видами та розширенні ареалів, в істотному збільшенні шкоди. У багаторічних плодових насадженнях останнім часом спостерігаються певні зміни в структурі видів фауни шкідників. Якщо такі види, як листовійки (в тому числі — яблунева плодожерка, молі-мінери, плодові кліщі), фіксують постійно впродовж багатьох років, то в 2002–2004 рр. до них в значній кількості додалися та завдали чималої шкоди навесні кілька видів довгоносиків, таких як червонокрилий глодовий трубкокрут (Coenorrhinus aequatus), волохатий листковий (Polydrusus inustus) та грушевий листковий (Phyllobius pyri) довгоносики. До цього вони з'являлися лише в одиничних екземплярах в окремі роки і не завдавали істотної шкоди. Крім того, в садах у ці роки зафіксовано спалах чисельності двох видів листовійок: брунькової вертухи (Spilonota ocellana) і різнокольорової плодової (Acleris variegana). Раніше вони зустрічалися в степовій зоні вряди-годи і не завдавали значної шкоди. За останні два роки їхня чисельність значно зросла: в період масового льоту метеликів на одну феромонну пастку (феромон яблуневої плодожерки) протягом семи днів відловлювали, в середньому, близько 80–105 метеликів, а пошкодження суцвіть гусеницями сягало 32–38%.

В окремих плодових насадженнях з'являються такі види, як червона кров'яна попелиця (Eriosoma lanigerum) і червець Комстока (Pseudococcus comstocki). Ці види частіше зустрічаються в Криму, а в Запорізькій, Херсонській і Миколаївській областях зафіксовано поки що одиничні вогнища.

Досі зберігається загроза плодовим насадженням від різних щитівок і насамперед від каліфорнійської щитівки (Qudraspidiotus perniciosus). Цей вид став особливо шкодочинним у садах, де не проводять ранньовесняної обробки препаратом ДНОК і мінеральними маслами, використання яких у садах України було з різних причин заборонено або обмежено.

Головним виробником продукції садівництва нині стали сади на присадибних ділянках та невеликі за площею, так звані орендовані промислові сади колишніх колгоспів і радгоспів. Проте якість і кількість плодів урожаю в таких садах істотно різняться. Якщо на присадибних ділянках власники більш-менш правильно і вчасно проводять захисні заходи, в т. ч. обприскування пестицидами, обрізання дерев, поливання, внесення добрив, збирання і знищення падалиці плодів та опалого листя, очищення штамбів дерев тощо, то власники орендованих садів усі ці заходи застосовують тільки тоді, коли прогнозується добрий урожай плодів. Тож частіше сади залишаються без належного догляду, перебувають у занедбаному стані та є лише вогнищами -розплідниками для шкідливих організмів.

У всіх згаданих випадках позначається вплив здебільшого антропогенного чинника, проти натурального природного його дія швидша та потужніша, вплив на видовий склад і чисельність ентомофауни величезний. Тому виникає потреба в передбаченні не тільки близьких, а й віддалених наслідків як діяльності людини, так і природних факторів, в умінні спрямовувати їхній хід у жаданому напрямі.

Loading...

 
 

Цікаве