WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Фінішна пряма озимої пшениці - Реферат

Фінішна пряма озимої пшениці - Реферат

3.3.8. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності для захисту рослин обов'язково додайте інсектицид, фунгіцид, добираючи їх відповідно до об'єкта та умов використання.

3.3.9. За явного дефіциту окремих мікроелементів, характерного для вашої місцевості, додавайте їх водорозчинні солі в дозах, погоджених з агрохімлабораторією.

Під час роботи з рідкими добривами (КАС, РКД) концентрація всіх діючих речовин (азот, фосфор та інші) не повинна перевищувати 27%; якщо ви користуєтеся розчинними сухими добривами, — не більше 20%.

Багато господарів витрачає кошти на купівлю готових імпортних мікродобрив. Але порахуймо, наскільки грамотно ми їх витрачаємо. Зазначимо недоліки комплексних мікродобрив.

а) Застосовуючи прості мікродобрива (Си, 50 г/га + Zn, 160 г/га, п.3.3.5., 3.3.6), ви витрачаєте 30 грн/га на вирішення конкретних проблем. Водночас вам не вистачить і 300 грн/га, якщо ви придбаєте ті самі обсяги міді й цинку в складі готових сумішей мікродобрив.

б) Готові суміші ніколи не дадуть вам того, що ви бажаєте: там буде начебто все, але чи згодні ви за те все платити? Може, доцільніше платити тільки за потрібне?

в) Ви ніколи не підберете потрібне співвідношення мікроелементів. Спробуйте взяти будь-яку готову суміш мікродобрив у будь-якій кількості, щоб вийшло задане співвідношення: Си, 50 г/га + Zn, 160 г/га, — не вийде.

г) Якщо візьмете таку кількість будь-яких комплексних мікродобрив, щоб у них було 160 г цинку, то їхня маса може сягати 60 кг у фізичній вазі — де гарантія, що інші компоненти цих добрив не спричинять токсикозу рослин?

Придбати водорозчинні солі будь-яких мікроелементів можна на обласних аптечних складах. Де вони працюють, запитайте в найближчій аптеці. Замовлення робіть заздалегідь — хоча б за місяць, бо за добу такі питання не вирішують (потрібної вам кількості на складі може й не бути).

3.4. Організація робіт.

3.4.1. Виберіть спосіб внесення добрив.

Авіаційний: не пошкоджує рослин, але дорогий. Після внесення дощ може знизити ефективність агрозаходу.

Наземний: дешевший, але близько 6% рослин пригнічуються по коліях проходу обприскувача. Добрі результати дає технологічна колія: маркування поля не потрібне, пригнічення рослин немає; уздовж колії рослини розвинені краще (більше світла, більша площа живлення), завдяки чому нівелюється пошкодження рослин у самій колії.

Ефективність позакореневого підживлення за допомогою наземної техніки вища. Це пов'язано з використанням "м'якшого" розчину добрив: за однакової кількості мікро- й макроелементів наземна техніка вносить розчину 300–400 л/га замість 100–200 л/га в разі авіаробіт.

3.4.2.Виберіть формуляцію добрив.

Рідкі: придатні за стандартних погодних умов.

Сухі: практично не мають обмежень за дозою внесення азоту — до 80 кг/га (рідкі розчини не можуть цим "похвалитися"), але годяться тільки за вологої погоди (часті опади). Можна розкидати як авіацією (п.3.4.1.а), так і наземними машинами (п.3.4.1.б), головне — впевненість, що добрива розчиняться й потраплять до прикореневого шару. Сечовина та селітра тут рівнозначні: головне — кількість азоту. В Європі є машини, за допомогою яких сухими добривами "стріляють" на глибину до 3 см.

3.4.3. Маркування поля:

а) люди із сажнями (метрівками);

б) різнокольорові прапорці;

в) різнокольорові піраміди;

г) білі мішки на палицях.

Маркування є обов'язковим, інакше ви або "спалите" пшеницю на перекриттях (через подвійну дозу добрив), або необроблені смуги між проходами погіршать показники врожаю.

3.4.4. За три доби до обприскування виконайте пробну обробку посіву з ранцевого обприскувача: від хіміків усього можна чекати. Вам це додасть упевненості.

3.4.5. За добу приготуйте потрібну кількість розчину. Дайте йому відстоятися.

3.4.6. Напередодні всю потрібну техніку прокачайте водою.

3.4.7. Ознайомте кожного робітника з його обов'язками "під підпис". Перший примірник інструкції з підписом залиште робітникові (щоб міг, коли щось забуде, підглянути), другий — агрономові.

3.4.8. Призначте старшого серед робітників.

3.4.9. Поясніть кожному робітникові, що він одержить за якісне виконання роботи.

3.5. Умови проведення робіт.

3.5.1. Фаза рослин. Якщо лабораторія рекомендує подвійне підживлення (коли треба внести азоту понад 30 кг/га для отримання цінної пшениці), то перше проводять у період від середини виходу в трубку до цвітіння (європейська класифікація — ЕС 33-61), друге — від закінчення цвітіння до молочної стиглості зерна (ЕС 69-75). Якщо рекомендовано підживлювати один раз, тоді проводимо його у фазі від ранньої до середньої молочної стиглості зерна (ЕС 71-75), і тут що пізніше — то краще.

3.5.2. Температура повітря не повинна перевищувати 22°С (тільки під час роботи з плавом допускається до 25°С — п.3.3.3.). Оптимальна температура — 12...18°С.

3.5.3. Якщо небо ясне, роботи проводятьу ранкові години — із 4.30 до 8.00 та у вечірні — з 17.00 до 21.00 (у разі потрапляння прямих сонячних променів на листі будуть опіки). Перевага надається роботам під ніч. За умов хмарності підживлювати можна цілий світловий день.

3.5.4. Роса — не перешкода для проведення підживлення. Навпаки, вона полегшує контакт розчину з рослиною. Побоювання, що розчин стікатиме, — безпідставні. У вигляді роси на кожному гектарі налічується по дві-три тонни води: добавка 100–200 л/га розчину не впливає на стан роси.

3.5.5. Під час авіаробіт швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с. За більшої швидкості ви не досягнете рівномірності розподілу розчину поверхнею рослин; крім цього, рухатися на висоті 5 м зі швидкістю 150 км/год за таких умов дуже небезпечно для екіпажу.

3.5.6. Стан стресу пшениці (затяжна посуха, хвороби, шкідники) є обмеженням для проведення підживлення. У стані стресу рослина "думає" тільки про захист свого життя, а не про клейковину. Поживні речовини вона активно витрачає на регенерацію пошкоджених тканин, збереження водного балансу.

3.5.7. Авіароботи виконують із висоти польоту від 5 до 20 м. Що більша концентрація робочого розчину та посушливіші погодні умови, то вищим має бути політ.

3.5.8. Після дощу не проводьте авіаробіт до остаточного закінчення стікання крапель із рослин (2–4 години). Дощ не знижує ефективності робіт, якщо він випав: для КАС — через півтори години, сечовини — три години, плаву — шість годин. Як бачимо, найшвидше діє КАС.

3.5.9. Якщо в полі є бур'яни, підживлення проводити не варто, бо ви так їх простимулюєте, що й пшениці за ними не побачите. А якщо після внесення добрив пройдуть ще й затяжні дощі, то посів можна цілком втратити в "зеленій пожежі".

3.6. Роботи після підживлення.

3.6.1. Щороку робіть ремонт зерносховищ. Головне, щоб склади не затікали. Обов'язково після ремонту робіть дезінсекцію проти шкідників запасів розчином піретроїдів (типу Фастак, Ф'юрі, Фатрин) у дозі 0,8–1,0 г/м2 на 100–200 г/м2 води (розчин повинен ледве не збігати зі стін); потім обов'язково зробіть дезінфекцію проти хвороб запасів розчином вапна. Найкраще ці роботи виконають фахівці з районної ветеринарної служби за допомогою пристрою ДУК.

3.6.2. За п'ять діб до початку жнив треба відібрати з кожного поля зразок зерна й провести його аналіз в лабораторії.

3.6.3. За результатами аналізу (п.3.6.2.) та визначення врожайності (п.3.1.6.) розробіть схему розміщення зерна на току й послідовність його руху.

3.6.4. Пам'ятайте, що виростити якісне зерно — це півсправи. Якщо немає сушарки, не починайте жнива за вологості зерна понад 16%.

3.6.5. Починайте жнива з площ, найкращих за якістю та кількістю зерна (п.3.6.2., 3.1.6.). Можливі дощ та град здатні істотно погіршити як якість, так і кількість урожаю. Тому вихоплюйте спочатку найкраще — тримайте "журавля" в руках. Найякісніший спосіб збирання високобілкового зерна — пряме комбайнування.

3.6.6. Враховуючи, що на 20–30 м від краю поля клас зерна завжди нижчий (вплив клопа шкідливої черепашки, затінення тощо), зерно з обкосів не повинно потрапити в сильну чи цінну пшеницю, бо воно погіршить якість партії.

3.6.7. Враховуючи, що плюскле й бите зерно погіршує якість партії, очищення слід проводити на підсівних решетах (нижніх — на ЗАВ, середніх — на УЗК), де калібр продовгуватих отворів має становити 2,2–2,6 мм (залежно від наповненості зерна), а не 1,7 мм. Нормальне очищення дасть 1–2% мертвих відходів, 8–15% (залежно від плюсклості зерна) відвійок та 85–90% товарного зерна (за рядової якості зерна відвійок повинно бути 3–4%, а товарність має становити 94%).

3.6.8. Не закладайте на зберігання зерно вологістю понад 14%. Зберігайте врожай тільки в сухому сховищі.

3.6.9. Протягом місяця після збирання в зерні може підвищитися вміст клейковини на 1–2% завдяки процесу перетворення амінокислот на білки. Тепер зробіть остаточний аналіз: є підстави сподіватися, що він буде радісним!

Loading...

 
 

Цікаве