WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Устимівська дослідна станція — історія, сьогодення, майбутнє - Реферат

Устимівська дослідна станція — історія, сьогодення, майбутнє - Реферат

Реферат на тему:

Устимівська дослідна станція — історія, сьогодення, майбутнє

На Полтавщині, за 30 кілометрів від промислового Кременчука в селі Устимівка Глобинського району знаходиться Устимівська дослідна станція рослинництва — одна з небагатьох науково-дослідних установ України, де займаються вивченням та збереженням генетичного різноманіття рослин. Кількісний склад накопиченого генофонду рослин на початок нинішнього року перевищує 20 тисяч колекційних одиниць. Тут вивчаються та зберігаються колекції близько 100 сільськогосподарських культур. Цінність та важливість такого зібрання переоцінити важко, адже генетичні ресурси рослин є основою селекції. Робота з генофондом рослин проводиться під керівництвом Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ). Науково-дослідна робота здійснюється в рамках Державної галузевої науково-технічної програми "Генетичні ресурси рослин. Збагачення генетичної різноманітності культурних рослин на основі базових, ознакових та спеціальних колекцій генетичного банку рослин України". Над виконанням завдань цієї програми працюють 16 наукових співробітників, в т. ч. п'ять кандидатів наук та 17 лаборантів. Надзвичайно важливу роль у фінансовій стабільності станції відіграє дослідне господарство. Ведення елітного та репродуктивного насінництва, впровадження новітніх елементів с.-г. технологій, постійний пошук ефективного співробітництва з науковцями та товаровиробниками, забезпечення належного рівня науково-дослідних робіт — ось далеко не повний перелік функцій цього підрозділу станції. Погляд в історію

Перший крок до створення станції було зроблено в 1931 році, і ключову роль в цьому зіграла одна-єдина рослина евкомії в'язолистої — відомого каучуконоса, гостя з субтропіків. Це дерево було завезено в 1907 році місцевим землевласником Василем Васильовичем Устимовичем. Життя цієї непересічної особистості — нащадка старовинного дворянського роду, дипломованого лікаря, освіченої людини свого часу — заслуговує на окрему велику розповідь. Головною справою життя В.В. Устимовича, якій він прослужив близько 50 років, було створення унікального дендрологічного парку, столітній ювілей якого колектив станції святкував в 1993 році. Завдяки наполегливій роботі В.В. Устимовича та групи спеціалістів, в Устимівці з'явилось живе зібрання дерев та кущів, які завозились із садівництв Варшави, Берліна, Львова, Одеси та Кременчука. Насіння і плоди рідкісних порід виписувались із Франції та Америки. На ділянці землі в кілька гектарів було висаджено рослини з найвіддаленіших куточків світу, в тому числі і евкомія в'язолиста. Завжди вважалось, що евкомія у відкритому грунті може рости лише в субтропіках, але сталось диво. Ця рослина прижилась в умовах Українського Лісостепу. Мабуть, саме цей факт зіграв основну роль в створенні при Устимівському дендропаркові опорного пункту із вивчення каучуконосів. У липні 1931 року Устимівський дендрологічний парк було підпорядковано тресту "Каучуконос" ВНДІ каучуконосів МСГ СРСР і розпочато роботу із вивчення та розмноження евкомії. У 1933 році опорний пункт перейменовують в Устимівську науково-дослідницьку станцію Інституту каучуконосів. Вивчається біологія евкомії, шляхом вегетативного розмноження закладаються невеликі плантації цієї рослини. Саджанці евкомії розсилають в різні куточки Радянського Союзу. У 1954 році дослідна станція була підпорядкована Всесоюзному науково-дослідного інституту рослинництва ім. М.І. Вавілова (Ленінград). Почався новий і надзвичайно важливий період в житті станції. Під керівництвом наукових співробітників ВІРу освоювались методики із вивчення та розмноження насіння колекційних зразків різних с.-г. культур. Почалось активне будівництво нових споруд: метеостанції, теплиці, інтродукційно-карантинного розсадника, житлових будинків, складських та інших приміщень господарського призначення. Активно розвивалась наукова та господарська діяльність. В окремі роки на полях станції з метою вивчення та розмноження висівалось понад 15 тисяч колекційних зразків різних с.-г. культур. Розширювалась площа землекористування. Завдяки ефективному веденню насінництва, рівень рентабельності господарської діяльності в окремі роки перевищував 100%. Після здобуття Україною незалежності відповідно до Постанови Президії УААН №16 від 20 серпня 1993 року, станція була підпорядкована Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Роботу з генетичними ресурсами рослин очолив Національний центр генетичних ресурсів рослин України. Важливим є той факт, що, починаючи з 1954 року і до сьогоднішніх днів, головний напрям, науково-дослідних робіт залишився незмінним. Збережено унікальні колекції живого насіннєвого матеріалу, які протягом багатьох років збирали з усіх куточків світу співробітники ленінградського ВІРу. Відбувається поповнення колекцій за рахунок експедиційних зборів НЦГРРУ та наукового обміну з іншими науково-дослідними установами. Сьогодення

Накопичений генофонд станції становить 20756 сортозразків 99 сільськогосподарських культур. Основними складовими колекції Устимівської ДСР є 2364 сортозразки озимої пшениці, 50 — озимого жита, 240 — озимого тритикале, 282 — ярого тритикале, 539 — озимого ячменю, 836 — ярого ячменю, 387 — вівса, 4841 — проса, 1437 — гречки, 1786 — кукурудзи, 2250 — квасолі, 953 — чини, 139 — вики, 62 — люпину, 1079 — маку, 474 — гірчиці, 201 — конопель, 725 — кормових трав, 1054 — овочевих культур, 529 — картоплі. До складу колекції входять 973 сорти вітчизняної селекції, 4129 сортів зарубіжних країн, 9940 місцевих сортів та форм, 3560 селекційних ліній, 34 генетичні лінії, 62 синтетичні популяції, 1319 зразків диких співродичів культурних рослин та ін. Важливою частиною колекції є Державний дендрологічний парк "Устимівський", у якому зібрано 483 ботанічні види, різновидності, садові форми, сорти та гібриди декоративних деревних та кущових культур. Головними напрямами роботи Устимівської ДСР є залучення нових зразків та їх карантинна перевірка, збереження колекційного матеріалу в живому стані з високою життєздатністю і сортовою чистотою, всебічне вивчення колекцій, виділення джерел і донорів цінних ознак, розмноження для закладання на середньострокове зберігання в Національне сховище та сховище Устимівської ДСР, забезпечення селекційних установ України та інших країн цінним вихідним матеріалом та інформацією про нього. У 2002 році з метою вивчення на дослідних ділянках висівали 3440 ко-лекційних зразків. У результаті комплексного вивчення виділено 223 джерела господарсько цінних ознак, які характеризуються високою зерновою і кормовою продуктивністю, скоростиглістю, високим вмістом білка та крохмалю в насінні, стійкістю до хвороб, абіотичних факторів середовища та вилягання. Цей матеріал необхідний для роботи селекційних установ. Колекційні зразки, які є носіями певних цінних ознак або поєднують у собі кілька таких ознак, мають високу адаптивність та стабільність, будуть використані селекціонерами для створення нових сортів. Важливою ланкою роботи є виконання замовлень на зразки генофонду, які надходять від наукових установ. Одним із підрозділів установи є Інтродукційно-карантинний розсадник. Основне завдання розсадника — виявлення прихованої зараженості інтродукованого насіння карантинними об'єктами (новими шкідниками та хворобами) та недопущення проникнення їх до країни, а також вивчення фітосанітарного стану та проведення первинної біологічної і господарської оцінки насіннєвого матеріалу, який надійшов із-за кордону. Так, у 2002 році проведено карантинну перевірку 714 зразків 17 видів культурних рослин та їх диких співродичів із більш як 30 країн Європи, Північної та Південної Америки. Важливим доповненням до характеристики колекційного матеріалу є біохімічна оцінка зразків, яку проводять в умовах станції. Найпоширенішими дослідженням є визначення вмісту білка та крохмалю в зерні. Результати аналізів передаються у відповідні відділи рослинних ресурсів. На жаль, можливості біохімічної лабораторії обмежені з причини відсутності сучасного обладнання. З метою вивчення та швидкого впровадження у сільськогосподарське виробництво нових сортів вітчизняної та зарубіжної селекції на Устимівській дослідній станції щорічно проводять закладення демонстраційних посівів та полігонів. Співробітництво

Loading...

 
 

Цікаве