WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Антропологічний фактор у міжпредметній координації біології з іншими науками - Реферат

Антропологічний фактор у міжпредметній координації біології з іншими науками - Реферат

Базуючись на модульно-рейтинговій системі оцінювання навчально-наукових досягнень студентів, впровадженій у МДПУ (1999 – 2001р.р.) [4], нами пропонуються такі форми і методи контролю з дисципліни "Фізіологія рослин" (тема "Фотосинтез") міжпредметного змісту.

- Теоретичні питання:

1. Особливості розповсюдження рослин на земній кулі в зв'язку із специфічністю типів фотосинтезу.

2. Вміст, якісний склад і специфічність функціонування пігментів у рослин різних екологічних груп.

3. Онтогенетичні особливості складових адаптаційних синдромів у рослин до несприятливих факторів середовища.

- Тестові завдання:

1. Які ознаки будови хлоропластів мають місце і можуть бути використані для підтвердження гіпотези про походження пластид рослин від фотосинтезуючих прокаріотичних клітин, які вступають у симбіоз з клітинами стародавніх гетеротрофних еукаріотних організмів?

1) наявність власних ДНК;

2) кільцевий тип будови ДНК хлоропластів;

3) неповна автономність ДНК хлоропластів – синтез частини їхніх білків кодується ядерною ДНК клітини;

4) наявність високорозвиненої складної внутрішньої мембранної (ламелярної) системи, яка утворює грани та міжгранні тилакоїди;

5) наявність двомембранної оболонки, яка відокремлює хлоропласт від цитоплазми клітини;

6) зв'язок внутрішньої мембрани оболонки хлоропласта з мембранами його тилакоїдів.

2. З другого синглетного стану електрон може перейти на перший збуджений синглетний рівень. При цьому він втрачає частину енергії. Що з нею відбувається?

1) випромінюється у вигляді флуоресценції;

2) випромінюється у вигляді фосфоресценції:

3) витрачається у вигляді тепла.

3. Фотосинтез – це процес, який іде зі збільшенням вільної енергії. На фотофізичному етапі фотосинтезу енергія квантів світла, яка поглинається пігментами, перетворюється на дуже нестабільну енергію електронного збудження з тривалістю життя 10-12, 10-8, 10-4 с. На фотохімічному етапі наступне перетворення енергії супроводжується її поступовою стабілізацією в проміжних продуктах фотосинтезу. В темнових реакціях перетворення світлової енергії завершується утворенням стабільних молекул – кінцевих продуктів фотосинтезу. В якому з перелічених ланцюгів порядок розташування продуктів фотосинтезу відповідає послідовним етапам стабілізації енергії під час фотосинтезу?

1) збуджені молекули пігменту-акцептора електронів – збуджені молекули додаткових пігментів – молекули АТФ – молекули НАДФ.Н2 – крохмаль – моносахариди;

2) збуджені молекули додаткових пігментів – збуджені молекули пігменту-акцептора електронів – АТФ - НАДФ.Н2 – крохмаль;

3) АТФ – збуджені молекули пігменту-акцептора електронів - НАДФ.Н2 – моносахариди – збуджені молекули додаткових пігментів – крохмаль;

- Задачі:

1. В умовах слабкого освітлення (1% повного сонячного освітлення) листки клена поглинули 0,54 мг вуглекислого газу; листки дуба виділили 0,12 мг вуглекислого газу на 1 г сирої маси, а в листків верби не спостерігалося ані поглинання, ані виділення СО2. Яка з цих рослин найбільш тіньовитривала?

2. За 20 хв. пагін, площа листкової поверхні якого становить 240 см2, поглинув 16 мг вуглекислого газу. Обчисліть інтенсивність фотосинтезу.

3. Продуктивність фотосинтезу за 10 год. становила 200 мг глюкози, що становить 2/3 дійсної продуктивності. Скільки кисню при цьому утворилося (весь кисень виділився в атмосферу)?

В сучасному шкільному курсі, починаючи з 6-го класу, вчитель біології "забігає вперед" і до вивчення основ відповідних наук в урізаній і поверхневій формі знайомить школярів з такими фізичними, хімічними, кібернетичними, математичними, технічними поняттями і теоретичними схемами, які необхідні для розуміння живої природи. Так, наприклад, автори діючої шкільної програми з біології (1998 р.) пропонують починати вивчення фотосинтезу – цієї унікальної, надзвичайно важливої і дуже складної функції зеленої рослини, вже в 6-му класі (тема "Основні функції рослинного організму"), хоча це досить проблематично: учні не мають елементарних знань з фізики і хімії для правильного розуміння цього складного процесу. Тому в 6-му класі ця тема майже не засвоюється школярами. В 11- му класі (тема "Структурова складність і впорядкованість організмів") процес фотосинтезу вивчається як функція двомембранних органоїдів – пластид (хлоропластів) протягом всього двох уроків. Звісно, такий підхід до вивчення фотосинтезу не сприяє активному засвоєнню знань і розумінню суті процесу учнями.

На нашу думку тема "Фотосинтез" в шкільному курсі біології має велике світоглядне, наукове, пізнавальне і прикладне значення. Глибоке розуміння матеріалу цієї теми дозволяє учням розібратися у суті одного з найважливіших ароморфозів на нашій планеті – фотосинтезі, зрозуміти космічну роль зелених рослин на планеті, уявити широкомасштабність цього процесу і науково обґрунтувати шляхи підвищення його ефективності.

Ми пропонуємо вивчати процес фотосинтезу на основі міжпредметних зв'язків біології з хімією у 11- му класі, використовуючи інтегральний підхід, за такою дидактичною схемою (табл.)

Таблиця

Дидактична схема вивчення фотосинтезу у 11- му класі

Фактичний

матеріал

Міжпредметні зв'язки з хімією

Методи і мето-дичні прийоми

Засоби навчання

1. Історія

розвитку вчення про фотосинтез.

Повідомлення учнів, демонстру-вання дослідів, пояснення, запис в зошитах нових термінів.

Рослини герані, елодеї; портрети Фаміцина А.С., Тімірязєва К.А., Вотчала Є.П., Курсанова А.Л., Оканенко А.С., фотогра-фії і ілюстрації для демонстрування через епідіаскоп.

2. Будова і влас-тивості хлорофі-лу; структурні особливості та функціонування хлоропластів.

11 клас, тема "Органічні сполуки": складні ефіри (есте-ри). Реакція естери-фікації. Використан-ня складних ефірів.

Самостійна робота учнів, еврістична бесіда.

Листки зелених рослин, ступки, воронки, фільтри, спектроскопи, епідіаскоп, таблиця "Субмікроско-пічна будова хлороплас-та", схематичні малюнки на дошці

3. Механізми участі хлорофілу у фотосинтезі; світлова стадія фотосинтезу.

9 клас, теми "Періодичний закон і періодична система Д.І. Менделєєва. Бу-дова атома", "Хіміч-ний зв'язок і будова речовини"

Проблемне викла-дення, замальову-вання схем учня-ми, демонструван-ня процесу на електрифікованій таблиці-схемі "Фотосинтез"

Електрифікована табли-ця-схема "Фотосинтез", схематичні малюнки на дошці.

4. Темнова

стадія фотосинтезу

8 клас, теми "Складні речовини. Основні класи неорганічних сполук": кругообіг

води у природі; "Хімічні реакції".

11клас, тема "Орга- нічні сполуки": жири, глюкоза, сахароза, крохмаль, білки.

Проблемне викла-дення, запис схем учнями, демонст-рування фрагмен-ту відеофільму "Фотосинтез".

Електрифікована табли-ця–схема "Фотосинтез", схеми на дошці; фраг-мент з відеофільму "Фо-тосинтез".

5. Екологія фото-синтезу і шляхи підвищення його продуктивності

9 клас, тема "Розчи-ни": процес розчи-нення, його фізико–хімічна суть

Узагальнююча бе-сіда, короткі пові-домлення учнів, запис учнями циф-рового матеріалу

Цифрові таблиці, дидак-тичний матеріал для демонстрування через епідіаскоп

6. Автотрофні і гетеротрофні клі-тини та організ-ми

8 клас, теми "Почат-кові хімічні поняття": хімічні рівняння; "Хі-мічні реакції": хіміч-на рівновага.

Еврістична бесіда, запис таблиць і схем учнями.

Схематичні малюнки на дошці.

У запропонованій дидактичній схемі викладання вчителем нового матеріалу відбувається від спеціальних понять (пігмент, його будова, властивості) до загальнобіологічних ІІ і І порядків (фотосинтез, автотрофи). Такий порядок викладення нових знань на фоні міжпредметної координації сприяє кращому засвоєнню біологічних понять учнями, дає можливість осмислити теоретичні знання, закріпити їх за допомогою дослідів і пов'язати з практикою сільського господарства.

Результативність вивчення біології на основі встановлення міжпредметних зв'язків підвищується при дотриманні таких умов: чіткий організаційно-методичній роботі, координації діяльності викладачів, використанні всього різноманіття видів зв'язків, комплексних форм організації навчання, комплексних наочних посібників тощо. При цьому підсилюються інтеграційні процеси в змісті і організації навчання, з'являються системність знань про природу, узагальнюючий характер вмінь (пізнавально-оціночних і пізнавально-практичних); формуються світоглядні уявлення про єдність світу (про взаємозв'язок живої та неживої природи, людини і природи, здоров'я людини і соціальних факторів середовища тощо); розширюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів школярів і студентів в галузі природознавства. Отже, реалізації міжпредметної координації при вивченні дисциплін біологічного циклу у школах, середніх і вищих навчальних закладах слід приділяти особливу увагу з метою становлення особистості майбутніх громадян України, членів демократичного суспільства.

Література:

  1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – С. 91.

  2. Казаков Є.О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіологій рослин. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

  3. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы. – М.: Просвещение, 1987. – 160 с.

  4. Христова Т.Є., Казаков Є.О., Казакова С.М. Модульно-рейтингова система оцінювання навчально-наукових досягнень студентів // Зб. наук. праць. Педагогічні науки. – Херсон: Айлант, 2001. – Випуск 24. – С. 153 – 157.

Loading...

 
 

Цікаве