WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Антропологічний фактор у міжпредметній координації біології з іншими науками - Реферат

Антропологічний фактор у міжпредметній координації біології з іншими науками - Реферат

Реферат на тему:

Антропологічний фактор у міжпредметнійкоординації біології з іншими науками

В сучасних умовах відходу від тотальної уніфікації і стандартизації навчально-виховного процесу, подолання консерватизму і стереотипів педа-гогічного мислення, зміни парадигми освіти постійно підвищується ак-туальність проблеми міжпредметних зв'язків при вивченні біології та роль антропологічного фактору в цьому процесі.

Міжпредметні зв'язки – це класичне питання методики викладання біології, проте воно набуває нового змісту в світлі вимог інтеграції, гуманізації та координації освіти, які ставляться суспільством перед сучасною Школою.

Біологія, згідно державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття), є однією з профілюючих дисциплін, знання основ якої є обов'язковим для кожної освіченої людини, і тому вона викладається в усіх школах, середніх і вищих навчальних закладах біологічного профілю. Біологія сьогодні – це складна багатогалузева наука про живі організми, яка включає емпіричні і теоретичні, фундаментальні, прикладні і таксономічні аспекти; тісно пов'язана з такими дисциплінами: хімією, фізикою, географією, астрономією, математикою, людинознавством, філософією тощо і з одного боку базується на законах і основних положеннях останніх, а з другого – значно розширює інформаційне наукове поле для них.

Міжпредметна координація та інтеграція – це взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою. Міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до навчання та виховання, забезпечують виділення основних елементів змісту освіти та узгодження і взаємозв'язки фактичного матеріалу між окремими навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання вони виконують навчальну, виховну, розвиваючу і детермінуючу функції [3]. Це здійснюється завдяки інтеграції і координації знань, підвищенню продуктивності розумової праці та перебігу психічних процесів.

Важливу роль в реалізації міжпредметності у навчанні відіграє антропологічний фактор, який базується на взаємозв'язку дій викладача і учня. Слід зазначити, що діяльність викладача передбачає конкретну мету навчання і різні способи її досягнення; діяльність учня – сприйняття мети навчання і виконання різноманітних дій для її реалізації. При цьому викладач завжди узгоджує свої дії з закономірностями процесу засвоєння знань.

Міжпредметні зв'язки формують конкретні знання учнів, включаючи їх в оперування пізнавальними методами, які мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання аналогій, узагальнення тощо) [1].

Особливого значення набуває розкриття на базі міжпредметних зв'язків моральних аспектів науки. Вони відіграють важливу роль у розвитку системного мислення учнів, а це вимагає залучення учених–спеціалістів з усіх навчальних предметів (галузей загальної освіти), дидактів, психологів, методистів, учителів-практиків для написання та впровадження навчальних програм та підручників в навчально-виховний процес на міжпредметній основі. Ця робота повинна проводитись комплексно, починаючи з вузу і продовжуватися постійно на протязі педагогічної діяльності вчителів-фахівців, виходячи з такої дидактичної схеми:

Той, хто навчає Той, хто навчається

Антропологічний

фактор

Для ґрунтовної підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів-біологів в педагогічному університеті особливу увагу слід приділяти міжпредметній координації, яка озброює фахівця біолога знаннями суміжних наук, вміннями їх аналізувати і систематизувати; сприяє глибокому засвоєнню студентами загальнобіологічних, спеціальних та прикладних понять, розвитку творчого мислення і розумової активності; здійсненню екологічного, естетичного, трудового, гігієнічного виховання при вивченні кожної біологічної дисципліни.

Проблематична ситуація з реалізації міжпредметності при вивченні предметів біологічного циклу характерна для вузу.

Основними причинами цього є:

- досить великий перелік дисциплін, які вивчаються, розподіл годин на них та послідовність викладання;

- перевантаження багатьох дисциплін детальною конкретизацією;

- зайва теоретизація при відсутності відповідного практичного підкріплення тощо;

Вихід з цього становища полягає в реалізації таких заходів:

- узгодженні навчальних планів з урахуванням міжпредметних зв'язків;

- конкретний учбовий матеріал повинен читатися на сучасному науковому рівні один раз по одній дисципліні з залученням необхідної інформації з інших предметів;

- теоретичні знання обов'язково повинні підкріплюватися безпосередньо практичною діяльністю, чому сприяє органічне поєднання учбового процесу з науковою роботою.

Наприклад, тему "Фотосинтез" доцільно розглядати у курсі "Фізіологія рослин" з залученням знань з таких дисциплін як: фізика (відбиття, поглинання та пропускання світла, його трансформація; відповідність закону збереження маси та енергії; особливості дифузійних процесів; газові закони; закони осмосу, проникливості тощо); хімія (інтенсивність та спрямованість хімічних реакцій; явища каталізу; ферментативні процеси, їх специфічність; принципи рівноваги та компартментації і т.д.); біохімія (активність, специфічність та різноманіття шляхів фотосинтезу, транспорту асимілятів; кількісний і якісний склад продуктів фотосинтезу тощо); генетика (генетична детермінація складових фотосинтетичного процесу; цитоплазматична спадковість; роль ядра і хлоропластів в реалізації генетичної інформації і т.д.); екологія (залежність фотосинтезу від впливу різноманітних факторів середовища : t°С, W %, h۷ тощо); математика (з'ясування залежностей між різними параметрами і продуктивністю; розробка математичних моделей з метою перспективного прогнозування). Вивчення фотосинтезу слід проводити на базі такої узагальнюючої моделі (рис.).

Ф О Т О С И Н Т Е З

Рис. Узагальнююча модель вивчення фотосинтезу у вузі

При вивченні цієї теми на рівні міжпредметної координації у педуніверситеті використовуються як традиційні форми навчання (лекції, лабораторно-практичні заняття, польова практика), так і нестандартні (фізіологічні "Брейн-ринги", заняття-виставки, заняття-конференції, дискусії тощо).

Для інтенсифікації навчального процесу на основі активізації пізнавальної діяльності студентів нами пропонується імовірнісна інте-лектуальна гра – фізіологічний "Брейн-ринг", яка проводиться за загально прийнятими правилами [2].

Цей розважальний за формою, але інформативний за змістом і спортивний за характером захід є досить ефективний при вивченні фізіології рослин. Успіх цього виду роботи залежить від матеріально-технічної бази, текстового змісту, професійного рівня та підготовленості ведучого, гравців і всіх присутніх.

Орієнтовні питання до фізіологічного брейн-рингу з теми "Фотосинтез":

- Перерахуйте адаптаційно-пристосувальні особливості в будові листків світлолюбних та тіньовитривалих рослин.

- Розташуйте в ряд за інтенсивністю фотосинтезу (з відповідними цифровими значеннями цього показника) рослини з різними типами фотосинтезу (умови оптимальні): цукровий буряк, агава, кукурудза; до 10, до 50, до 120 мг СО2/дм2 . год.

- Як співвідносяться в онтогенезі листка імпортні та експортні функції щодо фотоасимілятів?

- Спільне та відмінне в процесах хемо-, фотосинтезу та фоторедукції.

- Поясніть різноманітність кінцевих продуктів фотосинтезу на основі функціонування фотосистем І і ІІ.

- Назвіть основні складові продуктивності рослин, які обумовлюють величину та якість врожаю.

Ретельна попередня підготовка команд, інтенсивна розумова діяльність членів команд та присутніх під час гри обумовлюють ґрунтовну підготовку не тільки гравців, а і глядачів і це свідчить про те, що фізіологічний брейн-ринг є одним із нетрадиційних засобів засвоєння матеріалу з дисципліни "Фізіологія рослин".

Роль та ефективність антропологічного фактору в навчально-виховному

процесі значно зростає за рахунок сумісної винахідницько-конструкторської діяльності викладача та студентів, учнів. Така робота повинна проводитись в різних напрямках: удосконалення наочних посібників; розробка та створення динамічних діючих тренажерів та макетів: удосконалення, розробка та виготовлення апаратури для наукових досліджень.

Для органічного поєднання навчального процесу та наукової роботи з теми "Фотосинтез" на кафедрі ботаніки Мелітопольського державного педагогічного університету (МДПУ) розроблені, виготовлені і широко використовуються електрифікована схема-таблиця "Фотосинтез": багато-канальна установка для нанесення розчинів на хроматограми; прилад для визначення питомої поверхневої щільності листків; методика визначення оптичних властивостей листків, розчинів пігментів та їхньої концентрації на фотометрі КФК-3 та багато інших [2]. Така форма роботи стимулює творчу активність та розумову діяльність студентів, органічно поєднує навчально-виховний процес і наукову роботу, сприяє придбанню і розвитку певних вмінь та навичок і значно підсилює значення антропологічного фактору як з боку того, хто навчає, так і з боку того, хто навчається.

Важливим елементом вивчення будь-якої дисципліни у вузі через призму міжпредметної координації є контроль та оцінка ступеня засвоєння матеріалу студентами не тільки в процесі (поточний), а і при завершенні вивчення (підсумковий контроль знань). Багаторічний досвід педагогічної роботи дозволяє констатувати, що найбільш ефективне комплексне засто-сування прийомів і методів оцінки знань студентів, починаючи з простого опитування і закінчуючи модульно-рейтинговою системою, при їх орга-нічному взаємозв'язку та взаємообумовленості в міру ускладнення теоре-тичного матеріалу із конкретної дисципліни та змінах дисциплін при переході студентів з курсу на курс.

Loading...

 
 

Цікаве