WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Ю.А.Корчак-Чепуркiвський - статист - Реферат

Ю.А.Корчак-Чепуркiвський - статист - Реферат

Реферат

на тему:

"Ю.А.Корчак-Чепуркiвський - статист"

Україна в минулому і в сьогоденні славиться своїми вченими. Не є виключенням в цьому і така наука як статистика. Щоправда багато хто з істориків відносить українських вчених до російських і у такий спосіб намагається зменшити роль України у продукуванні видатних вчених, однак в даному рефераті ставлю перед собою мету висвітлити долю одного з українських видатних вчених – Юрія Корчака-Чепурківського, який у важкі радянські часи займався статистикою та демографією.

Цього року виповнюється 107 років з дня народження Юрія Оксентійовича Корчака-Чепурківского (15.12.1896 - 20.8.1967).

Юрій Оксентійович народився у сім'ї українських інтелігентів. Багато його рідних були відомими вченими та громадськими діячами. Серед них були і академіки, і професори. Хтось з них займався медициною, хтось архітектурою, а Юрій Оксентійович обрав собі статистику та демографію.

Серед його досягнень і напрямків дослідження були в основному питання демографічної статистики, зокрема, методологія побудови таблиць смертності в Росії, розробка методів побудови таблиць шлюбів і розлучень, народжуваності і плідності. З великим успіхом співпрацював Юрій Оксентійович з Михайлом Васильовичем Птухою (1884-1964).

Також Корчак-Чепурківський досліджував тривалість життя для населення Української РСР. Так, навіть вийшли у світ окремою збіркою його статистичні праці за 1958 - 1959 роки в Києві у 1996.

Якщо більш детальніше, то Ю.А. Корчаком-Чепурковським була розроблена унікальна методика побудови таблиць смертності і середньої тривалості життя для населення з деформованим віковим складом, адекватна особливостям статистичних матеріалів України, що відносяться на час першого післявоєнного перепису населення; отримані дані за цією методикою повні таблиці для населення України і м. Києва за 1958 - 1959 р., розроблена оригінальна методика аналізу показників цих таблиць і проведене їхнє зіставлення за тривалий період з використанням раніше складених автором таблиць смертності і середньої тривалості життя ( 1895 - 1898 р., 1925 - 1928 р., 1938 - 1939 р.)

Життя і наукова робота Корчака-Чепурковського проходила у складний період.

Початковий етап радянської статистики відрізнявся винятковою інтенсивністю: проводилося велике число спеціальне організованих статистичних переписів і обстежень, плідно працювали різні наукові колективи, був побудований перший баланс народного господарства, удосконалювалася організаційна структура державної статистики. Плюралізм думок, концепцій, ідей, критичне використання досягнень закордонної статистики характеризують цей період.

У червні 1918 р. був скликаний Перший Усеросійський з'їзд статистиків, де Корчак-Чепурківський прийняв активну участь.

25 липня 1918 року Декретом Ради Народних Комісарів "Про державну статистику (Положення)" було оформлене створення в країні єдиного загальнодержавного органа - Центрального статистичного керування.

У середині 1920-х років, коли Сталін робив перші кроки до зміцнення своєї влади, ні в СРСР, ні в Росії ще не було добре налагодженої сучасної системи демографічної статистики. Проте, у цей час уже збиралася й оброблялася, нехай і не повсюдно, досить багата інформація про всі основні демографічні процеси, у 1926 році була проведена один із кращих радянських переписів населення, усі наявні дані широко публікувалися й уважно аналізувалися, розроблялися демографічні прогнози, на підйомі були демографічні дослідження. Поруч з демографами, що набули популярність ще до революції (В. Михайлівський, П. Куркин, С. Новосільський), працювали більш молоді М. Птуха, В. Паєвський, Ю. Корчак-Чепурковський.

Великою подією в житті державної статистики першого років Радянської влади стало проведення в серпні 1920 року складного комплексу Всеросійських переписів: демографічно-професійного перепису населення, сільськогосподарського перепису і короткого обліку промислових підприємств. Як було вже сказано вище, Юрій Корчак-Чепурківський прийняв безпосередню участь і методологічну розробку в переписі населення.

Наступний розвиток радянської статистики гальмувалося створенням у 30-і роки адміністративно-бюрократичної системи, масовими репресіями, що торкнулися в тому числі і кращих економістах і статистиків (Н.Д. Кондратьєва, А.В. Чаянова, В.Г. Громана, О.А. Квіткіна), не обійшла пізніше ця участь і Корчака-Чепурківського.

В роки Великої Вітчизняної війни статистика вирішувала величезні задачі по оперативному обліку трудових і матеріальних ресурсів, переміщенню продуктивних сил країни в східні райони. Після війни роль статистики зросла: розгорнулися балансові роботи, поглибилася теорія індексного методу, одержали поширення економіко-математичні моделі і методи.

Тривалий час Юрій Корчак-Чепурківський працював в Інституті Демографії АН УРСР. Вперше вивчення народонаселення України було поставлене на належний рівень і сконцентроване в окремій науковій установі. До того ж Інститут Демографії АН УРСР був першим у СРСР і одним із перших у світі державним науково-дослідним закладом, який пріоритетно займався проблемами демографії.

Відразу зробимо два зауваження: у 1919-34 рр. цей інститут носив назву Демографічного, у 1934-38 рр. - Інституту демографії і санітарної статистики. Ідучи слідом за головним дослідником наукової діяльності закладу П.І.Пустоходом, вважаємо за оптимальний варіант вживати назву Інститут Демографії АН УРСР стосовно всього періоду його існування, фактично ця установа була першим демографічним інститутом у світі, але передбачаючи можливі закиди щодо надмірних національних амбіцій тут використано саме таку формулу.

Демографічного, був обраний "із правами академіка Соціально-Економічного Відділу" Микола Васильович Птуха, що незмінно керував установою до кінця її існування і був тривалий час колегою і співавтором Юрія Корчака-Чепурківського.

Стан ведення дослідницької роботи в Інституті, тематика самих досліджень, сфера та умови діяльності установи не залишалися незмінними протягом всього часу її існування.

Інститут серйозно займався повним спектром демографічних процесів у руслі ретроспективи. Розробки ці є найціннішими із наукової спадщини Інституту з точки зору вивчення вітчизняної демографічної історії. Надалі робота установи була направлена у дещо інше русло.

У 1931-1933 роках Юрій Корчак-Чепурківський та Інститут за згодою Держплану УРСР зосередив свою увагу на перспективних обчисленнях майбутнього населення та його статево-віковий склад, що вважалося необхідним для планування економіки радянської держави. Дослідження з демографічної історії зачіпали тепер лише повоєнний період. Паралельно мали місце теоретичні і практичні праці, що стосувалися методичних, програмних та організаційних питань переписів населення у СРСР. Як характерну рису треба відзначити відхід української проблематики в працях Інституту на задній план, що не означало, однак, повного її зникнення.

Останній етап діяльності установи припадає на 1934-1938 роки, коли в її складі був організований Відділ санітарної статистики, що виник з кафедри санітарії і гігієни АН УРСР. Тепер суто відділ демографії опинився фактично у підпорядкованому становищі, що виявлялося у значно меншому його фінансуванні порівняно із паралельним підрозділом Інституту. Увагу було зосереджено на питаннях переписів населення СРСР та капіталістичних країн, на історії статистики, а також на бібліографічній систематизації. Натомість відділ санітарної статистики, якому було надано практично усі відповідні його профілю статистичні матеріали і потрібні умови для роботи, розгорнув широкі дослідження, які, проте, не склали суттєвого впливу на подальший розвиток демографічної науки.

Loading...

 
 

Цікаве