WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Форми управління циклом “наука – техніка - виробництво” - Реферат

Форми управління циклом “наука – техніка - виробництво” - Реферат

створення в Україні полягає у тому, що:
Вони є ефективною формою зближення науки і виробництва. Тривалість циклу "дослідження - розробка - виробництво" скорочується до мінімуму.
У них ефективно використовується дороге устаткування і обчислювальні центри, що їх має промисловість, але не мають науково-дослідні інститути.
У технопарках зосереджуються висококваліфіковані вчені різних спеціальностей, що полегшують налагодження міжгалузевих досліджень.
У парках формується "еталонне середовище" для виникнення нових, наукомістких виробництв, що відповідають вимогам науково-технічного прогресу.
У парках фінансовий капітал представлений у найдосконалішій і найвищій своїй формі - венчурному капіталі.
Національна стратегія широкомасштабної модернізації виробничих галузей на основі новітніх технологій зумовлює застосування прогресивного механізму збалансованого розвитку регіональної економіки шляхом створення нових науково-виробничих комплексів - технополісів.
Під технополісом розуміється сконцентрований в рамках одного регіону комплекс наукових закладів фундаментального і прикладного характеру, вузів, конструкторських і впроваджувальних організацій, а також ряду промислових підприємств, орієнтованих на освоєння нововведень. В рамках технополісу виконується повний інноваційний цикл, включаючи підготовку кадрів. Сусідство наукових і учбовихзакладів різної галузевої спрямованості забезпечує міждисциплінарні дослідження, розробки і інтенсивний обмін ідеями. Невід'ємними елементами технополісів повинні бути венчурні (ризикові) фірми і акціонерні комерційні банки.
Технополіс - це структура, подібна до технопарку, але включає в себе невелике місто (населений пункт), де розміщені наукові й науково-виробничі комплекси, що є найвищим проявом інтеграційної тенденції.
Технополіс - це не тільки науковий центр регіонального характеру, який вирішує проблеми, пов'язані з впровадженням нових технологій, а і осередок міжнародного наукового співробітництва, видавничої діяльності, налагодженого сервісу з інтенсивним культурним життям.
Слід зазначити, що технополіси - це генератори створення нових технологій і забезпечення високих норм прибутків на вкладені інвестиції, а також і нова форма організації підприємства в цілому і венчурного зокрема. Це підтверджується високими темпами створення таких структур у США, Японії, країнах Західної Європи. Зокрема в США технополіси створені більше як у половині штатів.
В організаційному плані мережа структурних утворень типу "Технополіс" є актуальністю трьох основних структурних компонентів:
наукове ядро, до якого належать великі університети, державні дослідні і науково-технічні організації, а також приватні НДІ;
індустріальна зона, яка передбачає створення (будівництво) і розвиток промислового потенціалу;
житлова зона (житлові будинки й об'єкти соціально-культурного призначення).
Значення розвитку технополісів для економіки будь-якої держави, в тому числі й для України, полягає у такому:
вони сприяють максимальному зближенню науки і виробництва;
це найзручніша форма територіальної організації, яка дає змогу за короткі терміни створювати проектні колективи з висококваліфікованих спеціалістів різних галузей і науковців, яких називають "інтелектуальними диверсифікатами". У цих колективах панують творчий пошук, обмін інформацією, розробка нових ідей;
оскільки в технополіси об'єднуються капітали держави, комерційних банків, благодійних фондів, промислових корпорацій, особисті заощадження громадян та венчурний капітал, то цю структуру називають "фінансовим диверсифікатом". Можливий ризик тут розподіляється пропорційно між усіма учасниками;
технополіс, як і технопарк - це одна з найефективніших форм використання новітнього обладнання, спільного користування обчислювальними центрами, інформаційними системами тощо;
технополіси не потребують великих господарських територій, хоч останні повинні бути максимально освоєнні як в економічному, так і в соціальному відношеннях;
технополіси здійснюють структурну перебудову економіки з метою підвищення її наукомісткості, розвитку периферійних регіонів держави.
В Україні доцільність створення технопарків і технополісів та перспективи їхнього розвитку залежать від напрямків розвитку малого бізнесу, особливо венчурного, і стану економіки в цілому.
Література
1. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки "Европейський вибір". Послання Президента України до Верховної Ради України.
2. Дрозденко В.М., Кір'ян В.А., Підмогильний М.В., Невелєв О.М. Промислово-інноваційна політика в м.Києві: формування та реалізація. - К.: НДІСЕП, 2003.-153 с.
3. Невелєв О.М. Інноваційний розвиток промислового комплексу м. Києва. К.: НДІСЕП, 2002. - 46 с.
4. Зінченко О.П., Ільчук В.П. Становлення венчурного фінансування. Тези доповідей Київської міської науково-практичної конференції. Київ, 2002.- С.128 - 133.
5. Ильчук В.П. Инновационно-инвестиционные системы реального сектора экономики // теория и практика управления предприятием. Тез. докл. межд. научн.-практ. конф. 23 - 24апреля, Минск, 2003.- С. 132-133.
6. Инновационный менеджмент: Справ. пособие /Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. Изд.2-е, переработ. и доп. М.: ЦИСН, 568с.
7. Сич Є.М., Ільчук В.П. Інноваційно-інвестиційні системи як головний інструмент розширеного відтворення економіки // Зб. наук. праць КІЗТ: Сер. "Єкономіка і управління" - 2001; т.5. Вип.1. - С.39-43.
Loading...

 
 

Цікаве