WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Шляхи розвитку позабюджетного фінансування інноваційно-технологічних проектів в науково-технічній сфері - Реферат

Шляхи розвитку позабюджетного фінансування інноваційно-технологічних проектів в науково-технічній сфері - Реферат

інформацію;
- кількісно оцінювати різні фінансові ризики.
У зв'язку з цим ситуативно-аналітичний Центр буде вирішувати наступні задачі:
1. Прогнозування курсів валют, акцій, опціонів, ф'ючерсів та інших фінансових інструментів на міжнародних ринках - для фінансових компаній, банків.
2. Прогнозування курсів валют та розробка ефективних стратегій хеджирування (страхування) валютних ризиків - для компаній експортерів та імпортерів.
3. Прогнозування макроекономічних індикаторів, інвестиційного клімату й оцінка державного ризику України - для іноземних інвесторів та інформаційних агентств, органів державної влади, аналітичних і консалтингових структур.
4. Оцінка інвестиційної привабливості галузей та окремих підприємств, передінвестиційні дослідження, інвестиційне проектування та бізнес-планування, включаючи кількісну оцінку ризиків - для вітчизняних та іноземних стратегічних інвесторів, банків.
5. Розробка, оптимізація та оцінка ризиків зовнішньоекономічної діяльності - для компаній експортерів та імпортерів.
6. Оптимізація управління й верифікація ділінгової діяльності, кредитної політики тощо -для фінансових компаній і банків.
7. Розробка маркетингових рішень для просування товарів та послуг (крім товарів масового попиту) - для компаній-виробників, дилерів, дистриб'ютерів, банків.
Стратегія виходу з інвестування
Фонд сподівається отримувати прибутки, використовуючи наступні основні стратегії виходу:
1) публічний,
2) продаж активів стратегічному інвесторові,
3) продаж активів фінансовому інвесторові,
4) зворотний продаж активів власникам (партнерам по бізнесу).
Найбільш бажаною являється публічний продаж акцій, тобто продаж через фондову біржу або подібний механізм (електронну торгову систему), що приносить найбільш високу ціну, але враховуючи нерозвиненість фондового ринку України не є прийнятливим.
Продаж стратегічному інвесторові являється самим розповсюдженим методом виходу з бізнесу. Цей вихід більш простий, дешевий і часто єдино можливий для продажу акцій невеликих підприємств.
Продаж фінансовому інвесторові (венчурному капіталістові) дає можливість провести закриття фонду, термін діяльності якого закінчився, а також передати проект у венчурний фонд, який спеціалізується на більш зрілих стадіях розвитку бізнесу. Коли такий продаж відбувся в рамках однієї управляючої компанії, то це ідеально зберігає позиції менеджменту на венчурному підприємстві.
Продаж акцій партнерам по бізнесу, які являються менеджерами венчурного підприємства, вважається невигідним для венчурного капіталіста. При цьому ціна продажу акції найменша. Такий вихід вигідний менеджменту підприємства й розрахований на пасивних інвесторів.
На практиці все більше венчурних капіталістів обумовлюють на стадії підготовки інвестиційного договору можливість продажу акцій співвласникам бізнесу.
На закінчення визначимо основні фактори, які обмежують розвиток венчурного бізнесу в Києві:
- відсутність системи управління інноваційними процесами та стимулювання розвитку венчурного підприємництва;
- дефіцит фінансових ресурсів;
- відсутність чіткої політики сприяння розвитку венчурного бізнесу з боку міськдержадміністраціїї;
- абсолютна відсутність інноваційних підприємницьких орієнтирів в більшості господарських суб'єктів;
- високий рівень податку, який не враховує конкурентноспроможність і новизну виробів.
Таким чином, першочерговими завданнями вдосконалення механізмів державного стимулювання інновацій є створення системи спеціальних фондів державного фінансування науково-технічних програм та інновацій, розробка механізму залучення вітчизняних інвесторів в інноваційні галузі економіки, визначення участі держави у покритті інноваційних ризиків високотехнологічних підприємств та формуванні венчурного капіталу, створення галузевих, регіональних і тематичних фондів інноваційного розвитку.
Для підвищення ефективності інноваційної діяльності необхідна державна підтримка в організації діяльності венчурних фондів в Києві, яка повинна передбачати систему виявлення та комерціалізації інноваційного ресурсу. Тобто необхідно створювати міську систему венчурного фінансування в цілому, яка б виступала складовою частиною господарського механізму і розвивалась відповідно до потреб виробництва. Для організації діяльності венчурних фондів необхідно створити Інноваційну венчурну компанію у вигляді відкритого акціонерного товариства з метою формування пайових інвестиційних фондів інтервального типу відповідно до Закону України № 2299 - III від 15.03.01 "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)". Засновниками компанії можуть бути Київська міська Рада народних депутатів, комерційні банки, підприємства м.Києва, фізичні особи.
Інноваційна венчурна компанія буде проводити відбір інноваційних проектів, їх комерціалізацію, випускати інвестиційні сертифікати для залучення інвестицій та створювати пайові венчурні інвестиційні фонди, інвестувати в корпоративні права технологічних компаній, які реалізують інноваційні проекти, та управляти відповідними корпоративними правами та інноваційними проектами. При цьому Інноваційна венчурна компанія виконує два класи задач. По-перше - безпосередньо комерційна діяльність з метою отримання прибутку, який формується за рахунок надання послуг по комерціалізації інноваційних проектів та винагороди за управління активами венчурних фондів. По-друге - реалізація міської політики з інноваційного розвитку промисловості міста.
Література
1. Паладій М.В. Комерційна реалізація об'ектів інтелектуальної власності - вимога часу. Матеріали Всеукраїнської наради: Актуальніпроблеми комерціалізації промислової власності. Київ, Український інститут промислової власності, листопад 2001р., рукопис.
2. Концепція науково-технологічного розвитку України. Схвалено Постановою Верховної Ради України від 13.07.1999 №916-ХІV.
3. Невелев О.М. Програмний соціально-економічний розвиток Києва. -К., НДІСЕП. 2000. - 143с.
4. Бондаренко О.А., Козьменко С.Н. Оптимизация инвестиционного обеспечения инноваций как средство стабилизации и роста экономики Украины. - Сумы: ИПП "Мрия-1" ЛТД: Инициатива, 2000. -65с.
5. Чебунін О.І. Інноваційні шляхи розвитку промисловості у Києві. - В кн. Київ у ХХІ столітті: стратегія розвитку /КМДА,НАНУ/ Під ред. Б.М.Данилишина, О.М.Невелева// Доп.наук.-практ.конф.,м.Київ, 26 січня 2001р.-К.:Обериги,2001.-280с.
6. Гніденко, В.М.Зінченко О.П. Інноваційні фактори розвитку наукоємного виробництва у Києві. - Управління сучасним містом. - Київ. №3, 2001.
7. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки "Европейський вибір". Послання Президента України до Верховної Ради України.
8. Є.М.Сич, В.П.Ільчук Інноваційно-інвестиційний розвиток залізничного транспорту. - К.Логос,2002.-256с.
9. Инвестиционный магазин, №12, 1999 (40), с.14 - 18.
10. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні: Монографія. - К., КНЕУ, 2000, -172с.
11. Концепція інноваційного розвитку економіки України. Проект.
Loading...

 
 

Цікаве