WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Альфред Вернер (Werner) - Реферат

Нобелівський лауреат Альфред Вернер (Werner) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Альфред Вернер (Werner)
на знак визнання його робіт про природу зв'язків атомів у молекулах і відкриття нових можливостей для науково-дослідницької роботи, особливо в галузі неорганічної хімії
роки життя: 1866 - 1919 рр.
Швейцарський хімік А.Вернер народився 12 грудня 1866 р. у Мюлузі (французька провінція Ельзас). Він був молодшим серед чотирьох дітей токаря Жана Адама і Саломеї Жанетти (Теше) Вернерів. Від 1878 р. до 1885 р. він вивчає хімію в технічному училищі. Проходячи протягом року військову службу в німецькій армії, Вернер відвідує лекції з органічної хімії в Технічному університеті в Карлсруе. Після демобілізації він вступає до Федерального технологічного інституту в Цюріху, де 1889 р. одержує диплом хіміка-технолога, а наступного року -докторантський ступінь. Його докторська дисертація стосувалася просторового розташування атомів у сполуках, що містять азот. Вернер і його науковий керівник А.Ганс довели, що атом азоту може бути тетраедично зв'язаним. Згодом під керівництвом М.Бертло в Парижі Вернер вивчає термохімічні процеси. 1891 р. А.Вернер публікує статтю "До теорії спорідненості і валентності", де визначає спорідненість як "силу, що виходить із центру атома і розповсюджується рівномірно за всіма напрямками, геометричний вираз якої, таким чином, є не визначене число основних напрямків, а сферична поверхня". 1892 р. він почав читати лекції з органічної хімії у Федеральному технологічному інституті в Цюріху. 1893 р. одержав звання ад'юнкт-професора і завідував хімічною лабораторією. Цього ж року у статті "Про структуру неорганічних сполук" А.Вернер запропонував координаційну теорію, відповідно до якої в неорганічнихмолекулярних сполуках центральне ядро складають комплексоутворювальні атоми. Навколо цих центральних атомів розташоване у формі простого геометричного октаедра визначене число інших атомів чи молекул. Число атомів, згрупованих навколо центрального ядра, Вернер назвав "координаційним числом". 1894 р. А.Вернер бере шлюб з Еммі Вільгельміне Гіскер, у них народилися син і дочка. Цього ж року А.Вернер одержує швейцарське громадянство. 1895 р. його обрано професором органічної хімії. Протягом двох десятиліть Вернер і його співробітники створювали нові молекулярні сполуки, існування яких постулювалося за його теорією. Про отримані ними результати вони повідомили в понад 150 публікаціях. У числі створених ними сполук були молекули, які характеризуються оптичною активністю, тобто спроможністю відхиляти поляризоване світло, але не містять атомів вуглецю. 1911 р. А.Вернер завдяки здійсненню синтезу понад 40 оптично активних молекул переконливо довів хімічному співтовариству правильність власної теорії. 1913 р. А.Вернерові було присуджено Нобелівську премію з хімії "на знак визнання його робіт про природу зв'язків атомів у молекулах і відкриття нових можливостей для науково-дослідницької роботи, особливо в галузі неорганічної хімії". Помер А.Вернер 15 листопада 1919 р. у 52 роки.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве