WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Інтеграція наукового потенціалу вищих навчальних закладів та виробництва в країнах світу, як фактор науково-технологічного розвитку регіонів - Реферат

Інтеграція наукового потенціалу вищих навчальних закладів та виробництва в країнах світу, як фактор науково-технологічного розвитку регіонів - Реферат

джерел фінансування, так звані "Відділи розвитку".
У відповідності із законодавством США університети виробили нормативні документи регламентуючі ланцюг процедур від правил подачі заявок на НДДКР, визначення їх вартості (прямі і непрямі витрати) до ліцензування результатів і розподілу отриманих доходів. Політика університетів в сфері НДДКР будується виходячи із принципів і пріоритетів, закладених у статутних документах університетів. Базисним елементом політики є право власності університетів на результати інтелектуальної діяльності, що виникли в процесі виконання НДДКР, і це право закріплене федеральним законодавством. Уже на етапі підписання контракту з персоналом (про прийом на роботу) обумовлюється, що співробітники, приймаючи участь у проектах, фінансованих з федерального бюджету, повинні розкриватиуніверситету всі, на їхню думку, патенто-спроможні результати й виконувати необхідні процедури, пов'язані з патентуванням і можливим ліцензуванням. Назви винаходу також є власністю університету. Дотримання цих норм контролюється Опікувальною радою університету. У свою чергу університет бере на себе зобов'язання пов'язані з патентуванням (якщо експертиза підтвердить доцільність), ліцензуванням (якщо експертиза підтвердить доцільність) і виплатою певної частки одержуваних ліцензійних платежів (якщо такі будуть надходити).
Основним надбанням університетів є інтелектуальна власність, комерційна реалізація якої є стимулом і додатковим джерелом доходів університетів. Для практичної реалізації політики університетів у питаннях інтелектуальної власності в більшості університетів США створені офіси по ліцензуванню й трансферу технологій (Office of Technology Licensing or Office of Technology Transfer). Офіси, що забезпечують трансфер технологій або консультують з цих питань, діляться на три категорії:
" " Governmental Organization Technology Offices (у цій категорії представлені офіси по ліцензуванню й трансферу технологій в основному з федеральних наукових центрів (NASA, NIH, NIST et.al) і федеральних агентств (DOE, DOC, DOT, DOD, SBA));
" " Commercial Organization Technology Offices (у цій категорії представлені компанії, основний вид діяльність яких пов'язаний з ліцензуванням, трансфером технологій або консультування з цих питань).
" " University, Hospital, and Non-Profit Organization Technology Offices (у цій категорії представлені університетські офіси по ліцензуванню й трансферу технологій).
На відміну від комерційних офісів, чия стратегія спрямована на максимізацію ліцензійних платежів (роялті), функцією університетських офісів по ліцензуванню й трансферу технологій (ОЛТТ) є: трансфер багатообіцяючих технологій у промисловість; мотивація співробітників університету в збільшенні числа відкриттів і винаходів; фінансова підтримка дослідницької та навчальної діяльності.
Американським університетам притаманна стійка наступальна тактика у конкурентній боротьбі і мобільне реагування на потреби ринку. Йдеться не лише про запровадження нових навчальних дисциплін та напрямів у відповідності з попитом промисловості, але й про активне завоювування сегментів наукового ринку, навіть якщо інші країни були безсумнівними науковими лідерами в цих галузях.
В Європі не така сильна конкуренція за фінансування на дослідження, що служить таким потужним мотиваційним механізмом у США. У Європі, як правило, університети одержують інституціональні гранти, що покривають витрати як на дослідницьку, так і на навчальну діяльність, причому ніяких розходжень для вчених, які займаються, або планують зайнятися, дослідженнями, у цій системі не закладене.
Критично важливе розходження між США і Європою полягає в тому, що у Європі значно нижча питома вага досліджень, які проводяться в університетах.
ЄС значно відстає від провідних світових економік у плані здійснення НДДКР і інвестування в них як у державному, так і приватному секторах. У ЄС валова сума видатків на НДДКР зараз становить 1,9% ВВП у порівнянні з 2,7% у США й 3% у Японії. В Ірландії обсяг НДДКР сьогодні становить близько 2/3 від середнього показника ЄС, а саме 1,4% ВНП, що значно нижче, ніж у таких базованим на знаннях економіках, як у Швеції (4,27%) і Фінляндії (3,49%).
Європейська Комісія в доповіді "Інвестування в дослідження: план дій для Європи" (2003 р.) визначила партнерство промисловості з державними дослідницькими установами або організаціями та університетами як дуже потужний захід, однаково корисний для промисловості і дослідницького співтовариства. Такі зв'язки лягли в основу фінансування досліджень у сумі 17,5 млрд євро на період 2002-2006 р. за базовою програмою ЄС. З перспективою на майбутнє у доповіді Європейської Комісії "Наука і технологія як ключ до майбутнього Європи" (2004 р.) запропоновано ряд основних ініціатив для наступної базової програми, які сприятимуть співробітництву між промисловістю і академічною наукою, наприклад, створення центрів високої якості й основ технології.
В Європі інтеграційний процес у науці й освіті включає дві складові: формування співдружності провідних європейських університетів на засадах визначених Великою хартією університетів, і об'єднання національних систем освіти і науки в європейський простір з однаковими вимогами, критеріями і стандартами. Головна мета - консолідація зусиль наукової й освітянської громадськості й урядів європейських країн для істотного підвищення конкурентноздатності європейської системи науки і вищої освіти у світовому вимірі, а також для підвищення ролі цієї системи в прискоренні інноваційного розвитку національних економік.
В Росії національна наукова система (ННС) може бути визначена як вся сукупність організацій, що виконують дослідження і розробки в країні, і взаємозв'язків між ними в процесі виробництва і поширення (передачі) наукових знань. Включення сектора вищої освіти в ННС пов'язане з подальшою структурною трансформацією вузівської науки. Спочатку вона була пов'язана зі створенням на базі вищих навчальних закладів різних технопарковых структур. На сьогоднішній день за різними оцінками у системі ВНЗ діє 60-70 технопарків. Однак їх діяльність виявилася недостатньо результативною. За оцінкамих експертів у системі вищої школи виявилося тільки 10-12 технопарків, які дійсно відповідали міжнародним стандартам, що сприяло виникненню нових форм регіональної інноваційної інфраструктури на базі вузів - інноваційно-технологічним центрам.
В подальшому залежно від типу вузу створювалися учбово-наукові комплекси (класичні університети) і учбово-науково-інноваційні комплекси (технічні
Loading...

 
 

Цікаве