WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Інтеграція наукового потенціалу вищих навчальних закладів та виробництва в країнах світу, як фактор науково-технологічного розвитку регіонів - Реферат

Інтеграція наукового потенціалу вищих навчальних закладів та виробництва в країнах світу, як фактор науково-технологічного розвитку регіонів - Реферат


Реферат на тему:
Інтеграція наукового потенціалу вищих навчальних закладів та виробництва в країнах світу, як фактор науково-технологічного розвитку регіонів
На сучасному етапі в більшості країн наука і освіта вважаються найважливішими пріоритетами національної стратегії виживання й розвитку. Одним із загальновизнаних світових пріоритетів у становленні постіндустріального суспільства - "суспільства знань" - є розвиток системи підготовки фахівців, що базується на принципі єдності освіти і науки, що забезпечує сполучення цінностей фундаментальної освіти і можливості гнучкого реагування на потреби в кадрах для розвитку актуальних наукових напрямків і наукомістких технологій. Для побудови інноваційної економіки необхідне досягнення тісної взаємодії і співробітництві між освітою, наукою та виробництвом, забезпечення їх інтеграції в загальну систему, яка органічно поєднає в умовах ринкового господарства функціонування кожної із цих сфер людської діяльності.
Проблемам інтеграції науки, освіти і виробництва приділяється постійна увага зарубіжними і вітчизняними науковцями. В результаті аналізу стану та тенденцій взаємодії науки й освіти виділено оптимальні форми такої взаємодії. Не зважаючи на спільні проблеми і завдання науково-дослідні сегменти ВНЗ розвинутих країн світу і країн Східної Європи розвиваються за дещо різними організаційно-правовими моделями кооперації науково-дослідних установ та ВНЗ.
В усьому світі і в Україні, зокрема, дослідницький сектор у ВНЗ аж до кінця 80-х років ХХ століття був досить значним, але надалі обсяги бюджетного фінансування витрат на науку мали тенденцію до суттєвого питомого (у розвинених країнах) та абсолютного (у країнах Східної Європи) скорочення, відбулося вимивання категорії наукових співробітників. Зараз йде повільне відродження наукових підрозділів ВНЗ. Ключовим питанням у цьому напрямку є вдосконалення інфраструктури сфери досліджень. Без розвиненої інфраструктури неможливий повноцінний розвиток наукових досліджень. Досвід показує, що коли спеціальна підготовка студентів ведеться в тісній кооперації з НДІ і КБ, то фахова орієнтація цих установ відразу ж спричиняє за собою зміну характеру знань, що одержуються студентами.
Сучасні форми спільного інвестування у науково-технічну діяльність ВНЗ, участь у грантах, наукових програмах припускають обгрунтовану організаційно-технічну, інформаційну підтримку інфраструктури наукових досліджень особливо необхідне в університетах для повноцінної участі в дослідницькій роботі викладачів, аспірантів, студентів, з огляду на різноплановий характер тематики їхніх наукових інтересів. Не зважаючи на спільні проблеми і завдання науково-дослідні сегменти ВНЗ розвинутих країн світу і країн Східної Європи розвиваються за дещо різними організаційно-правовими моделями кооперації науково-дослідних установ та ВНЗ.
В умовах обмежених ресурсів планована інтеграція науки і освіти повинна призвести до кращої координації робіт, виконуваних у ВНЗ і академічних наукових установах, усуненню непотрібного дублювання, концентрації фінансових коштів на пріоритетних напрямках досліджень і підготовки кадрів.
У світовій практиці відомі приклади, коли на базі університетів організується система підготовки фахівців всіх освітніх рівнів, а також виконуються фундаментальні та прикладні дослідження практично для всіх галузей промисловості, економіки і соціальної сфери. Така система освіти існує в США та інших високорозвинених країнах.
Питання інтеграції науки, освіти й виробництва можна вирішити на основі поєднання у єдиному комплексі освітніх установ різного рівня - від школи до професійної перепідготовки, а також науково-виробничих структур. Така інтеграція дозволить ефективніше використовувати матеріальні і кадрові ресурси, забезпечить більш швидку й гнучку адаптацію системи професійної освіти до змін ринку праці, реалізацію великих науково-технічних проектів і програм регіонального та державного рівня.
Загальні системні зміни перехідного періоду торкнулися всіх галузей і сфер діяльності, у тому числі науки й освіти. Перехід системи освіти на якісно новий рівень передбачає створення структур, що адекватно відбивають зміни у підходах до функціонування всієї системи освіти і її інтеграції з науковими підрозділами та іншими організаціями.
Диверсифікація джерел фінансування і зростання приватних інвестицій значно варіюються в різних країнах як у сфері вищої освіти в цілому (дослідницькі університети, чотирирічні коледжі, дворічні коледжі), так і усередині ВНЗ. У сучасній світовій практиці склалися три основні моделі функціонування ВНЗ:
1. Модель, орієнтована на вільний ринок.
2. Модель, орієнтована на суспільний ринок.
3. Модель, орієнтована на альтернативне інтегроване суспільство.
Досвід функціонування всіх трьох моделей свідчить про нагальну потребу диверсифікації джерел інвестицій, підвищення ролі спільного інвестування в освіту, здійснюваного домогосподарствами, фірмами і державою відповідно до вигод, одержуваних ними від цих вкладень, а розробки нових інструментів фінансування, тобто засобів передачі коштів від інвесторів - ВНЗ.
Сучасні форми спільного інвестування у науково-технічну діяльність ВНЗ, участь у грантах, наукових програмах припускають обгрунтовану організаційно-технічну, інформаційну підтримку інфраструктури наукових досліджень особливо необхідну в університетах для повноцінної участі в дослідницькій роботі викладачів, аспірантів, студентів, з огляду на різноплановий характер тематики їхніх наукових інтересів. Не зважаючи на спільні проблеми і завдання, науково-дослідні сегменти ВНЗ розвинутих країн світу і країн Східної Європи розвиваються за дещо різними організаційно-правовими моделями кооперації науково-дослідних установ та ВНЗ.
Для прикладу доцільно більш докладно розглянути моделі Сполучених штатів Амери, країн Західної Європи та Росії.
У США та Західній Європі фактично вся наука зосереджена в університетах. Масачусетський інститут включає десятки інститутів, де зосереджена велика наука, вчені зі своїми науковими школами і традиціями.
Можна виділити п'ять способів, що дозволяють ВНЗ трансформуватися в інноваційні і підприємницькі інститути з диверсифікованою фінансовою базою. Диверсифікована фінансова база надає більше можливостей для стійких інновацій і дозволяє ВНЗ розвивати систему інвестиційних фондів для розвитку підприємництва.
Кожний університет створив так звану "опікунську раду" для розподілу витрат, що зростають. У чотирьох із цих п'яти способів мова йде про диверсифікаційні
Loading...

 
 

Цікаве