WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Алан Хігер (Heeger) - Реферат

Нобелівський лауреат Алан Хігер (Heeger) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Алан Хігер (Heeger)
за відкриття і розвиток галузі електропровідних полімерів
рік народження: 1936 р.
Американський фізик А.Хігер народився 1936 р. у Сайоксі (штат Айова, США). Вищу освіту він одержав у штаті Небраска. 1961 р. в університеті штату Каліфорнія в Берклі Хігер здобув докторський ступінь з філософії. Від 1962 р. він працює в Пенсільванському університеті, а з 1982 р. керує Інститутом полімерів і органічних твердих матеріалів при Університеті штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. А.Хігер, А.Мас-Діармід та японський учений Х.Сіракава спростували загальновідому версію, що полімери, які не містять атомів металу, не проводять електричний струм. Основне відкриття учених полягало в тому, що вони розробили і синтезували електропровідні полімери. Зокрема, ними було відкрито, що молекули органічного провідника мають складатися з атомів вуглецю, з'єднаних послідовно одинарним і подвійним зв'язком. Крім того, молекули повинні містити "потенційно заряджені" групи. Наприклад, якщо в таку молекулу ввести функціональну групу, яка легко віддає свої електрони, то в полімері утвориться багато вільних носіїв заряду, і тоді він буде проводити електричний струм майже на рівні з міддю. Учені відкрили унікальні властивості полімерів наприкінці 70-х років. Почалося все з того, що у 70-ті роки фізик А.Хігер разом з хіміком А.Мас-Діармідом вивчали у Філадельфії металеві властивості неорганічного полімеру нітриду сірки (SN)x. На семінарі в Токіо вони уперше зустрілися з Х.Сірокавою і обговорили питання щодо надзвичайних властивостей вільних плівок поліацетилену. Американські вчені запросили японського колегу до Пенсільванськогоуніверситету. Тут вони разом зайнялися пошуком способів, які б дозволяли синтезувати полімерні плівки з електропровідними властивостями, і згодом за допомогою обробки поліацетилену парами брому чи йоду дослідники домоглися бажаного. Ідеальна електропровідність перших модифікованих таким способом плівок склала 1000 (Ом·см)-1. Від того часу полімери дістали широке застосування: з них роблять антистатичну основу для фотоплівки, захисні екрани для комп'ютерних моніторів, вікна, які фільтрують сонячне світло. Нещодавно їх стали застосовувати у світлодіодах, сонячних батареях, для створення екранів міні-телевізорів і мобільних телефонів. Електропровідні полімери - перспективні матеріали: з них планується створити "молекулярні" транзистори (зокрема, суперкомп'ютери, які зараз монтуються тільки у величезних шафах, в майбутньому зможуть уміститися в наручному годиннику). За останні десять років з'явилася нова генерація напівпровідникових полімерних матеріалів, на основі яких конструюються органічні транзистори і дисплеї, полімерні лазери і сонячні батареї. Нобелівська премія з хімії за 2000 р. була присуджена американським дослідникам Алану Хігеру та Алану Мас-Діарміді спільно з японським хіміком Х.Сіракавою за ""відкриття і розвиток галузі електропровідних полімерів".
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве