WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Симон ван дер Меер (Meer) - Реферат

Нобелівський лауреат Симон ван дер Меер (Meer) - Реферат


Реферат на тему
Нобелівський лауреат Симон ван дер Меер (Meer)
за вирішальний внесок у великий проект, здійснення якого призвело до відкриття польових часток W- і Z-посередників слабкої взаємодії
рік народження: 1925 р.
Голландський фізик й інженер С. ван дер Мер народився 24 листопада 1925 р. у Гаазі в родині шкільного вчителя. Батьки високо цінували знання і ціною матеріальних жертв дали дітям добру освіту. Мер навчався в місцевій гімназії і склав випускні іспити 1943 р., коли Голландія була окупована німцями під час другої світової війни. Через те, що німці закрили голландські університети, Мер ще два роки вивчав гуманітарні дисципліни в гімназії. Але його інтерес до фізики неухильно зростав. Улюбленим його заняттям стала електроніка. У будинку Мерів з кожним днем ставало більше різних пристроїв і пристосувань, сконструйованих ним власноручно. По закінченні війни Мер вступив до технічного коледжу в Делфті, спеціалізуючись з "контрольно-вимірювальних пристроїв" і 1952 р. закінчив його з дипломом інженера. Того ж року Мер став працівником у Науково-дослідній лабораторії фірми "Філіпс" в Ейндховені і взяв участь у створенні електронного мікроскопа та високовольтного устаткування. 1956 р. він перейшов до Європейського центру ядерних досліджень (ЕЦЯД), створеного двома роками раніше як консорціум 13 європейських країн. У ЕЦЯДі Мер спочатку працював над технічним проектом прискорювача часточок - протонного синхротрона. Виявивши особливий інтерес до проблем керування пучками часток, Мер витратив декілька років на винахід пульсивного пристрою, який він назвав "нейтриннимрогом". Цей пристрій призначався для підвищення інтенсивності потоків нейтринно-елементарних частинок, які не мають електричного заряду і майже позбавлені маси. Нейтрин випромінюються разом з іншими частинками в таких реакціях, як бета-розпад (випромінювання електронів радіоактивних ядер). 1965 р. Мер спроектував невелике кільце-накопичувач (пристрій, що давав можливість за допомогою електромагнітних полів утримувати заряджені частинки, змушуючи їх циркулювати кільцем). Вони використовувалися в експериментах з вимірювання магнітних властивостей мюона - частинки, аналогічної електронові, але набагато важчої і спочатку виявленої в космічних променях. Від 1967 до 1976 р. Мер відповідав за живлення керувальних магнітів кілець-накопичувачів, що перетинаються, в ЕЦЯДі та суперпротонного синхротрона на 400 млрд. електрон-вольт. Мерові і Руббіа було присуджено Нобелівську премію з фізики 1984 р. "за вирішальний внесок у великий проект, здійснення якого призвело до відкриття польових часток W- і Z-посередників слабкої взаємодії". Експериментальне відкриття квантів слабкої взаємодії було з ентузіазмом сприйнято в усьому світі як одне з найважливіших досягнень ХХ століття.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве