WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Роберт Вудро Вілсон (Wilson) - Реферат

Нобелівський лауреат Роберт Вудро Вілсон (Wilson) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Роберт Вудро Вілсон (Wilson)
за відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання
рік народження: 1936 р.
Американський радіоастроном Р.Вілсон народився 10 січня 1936 р. у Х'юстоні (штат Техас). Він був єдиним сином і старшим із трьох дітей інженера-хіміка Ральфа Вілсона й Фанні Мей Вілсон. Ще у дитинстві у хлопчика виявився стійкий інтерес до електроніки, який зберігся протягом всього життя. 1953 р. Вілсон вступає до Райського університету і закінчує його з відзнакою. Працюючи влітку 1957 р. у компанії "Екссон", Вілсон отримує свій перший патент на винайдення високовольтного генератора імпульсів, приладу, який характеризує процес буріння. 1958 р. Вілсон одружився з Елізабет Родс Соуїн; у них народилися двоє синів і донька. Дослідницьку роботу вчений розпочинає в Каліфорнійському технологічному інституті, й під керівництвом Джона Болтона (австрійського радіоастронома) захищає у 1962 р. докторську дисертацію. Згодом Вілсон вступає до дослідницької радіолабораторії телефонної компанії "Белл" у Кроуфорд-Хіллі (штат Нью-Джерсі), де працює разом з Арно А. Пензіасом. 1960 р. учені компанії "Белл" сконструювали 20-футову відбивальну антену. Пензіас і Вілсон переробили її в радіоастрономічний телескоп для вимірювання інтенсивності випромінювання позаземних радіоджерел. 1964 р. Пензіас і Вілсон зафіксували сигнали від Касіопеї і виявили, що рівень фонового шуму перевищує очікувану величину. Згодом Вілсон і Пензіас звернулись до іншої тематикидосліджень і повернулись до радіоастрономії лише наприкінці 60-х років, коли було створено приймач, здатний зафіксувати випромінювання з міліметровою довжиною хвилі. 1970 р., коли вчені з'єднали свій приймач з 36-футовим радіотелескопом Національної радіоастрономічної обсерваторії і спрямували його на туманність Оріона, то на дисплеї приймача з'явилась спектральна лінія (характерне випромінювання) окису вуглецю. Вілсон зі своїми колегами пізніше виявили шість інших міжзоряних молекул. 1976 р. Вілсон був призначений головою радіофізичного дослідницького відділу лабораторій компанії "Белл". Два роки потому він став ад'юнкт-професором університету штату Нью-Йорк. Вілсон і Пензіас поділили між собою половину Нобелівської премії з фізики 1978 р. "за відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання". Крім Нобелівської премії, Вілсон і Пензіас були удостоєні медалі Генрі Дрейпера американської Національної академії наук (1977) і медалі Гершеля Лондонського королівського астрономічного товариства (1977). Вілсон є членом багатьох міжнародних товариств та Американської академії наук і мистецтв.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве