WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Світоглядне оновлення науки у Відродженні - Реферат

Світоглядне оновлення науки у Відродженні - Реферат

піддається нищівній критиці. Мислителі епохи Відродження не сприймають примусового характеру викладу у середньовічних школах, вони виступають проти зовнішньої та внутрішньої дисципліни в навчанні та дослідженнях.
Інтелектуали нового типу - опозиція університетам і університетській науці - гуртуються навколо нових культурних центрів. Ними стають академії, що створюються в XV ст. У дусі часу такими центрами були й друкарні. Цьому сприяло винайдення Йоганом Гуггенбергом (1400-1468) книгодрукування. До початку XVI ст. у Європі було опубліковано майже 40 тис. назв книг. Книгодрукування охопило на той час багато культурних центрів. Друкування книжок інтенсифікувало духовне спілкування, дозволяло зберегти для майбутнього паростки нового наукового знання, сприяло автономізації інтелектуального життя від традиційних форм його організації. Усе це й зумовило нову суспільну та культурну роль друкарень і їх місце в житті інтелектуальних прошарків населення. Двома видатними перемогами цієї епохи були зрозумілий виклад "системи небес", у центрі якої розміщується Сонце (система М. Коперніка), та перша детальна анатомія людського тіла, наведена в працях А.Везалія. Обидві праці були опубліковані 1543 р. У них для тих, хто мав допитливий розум, щоб бачити самому, а не дивитися крізь окуляри античного авторитету, вперше показано, який вигляд має небесна сфера і якпобудовано людське тіло.
Значний розвиток астрономічних знань у XVI ст. пов'язаний з іменем Миколи Коперніка ( 1473 - 1543 ) , творця геліоцентричної системи світу. 1543 р. водночас є роком публікації його книги '' Про обертання небесних сфер '' і роком смерті автора. М.Копернік упродовж багатьох років вивчав '' Альмагест'' Птолемея. Він виконав величезну роботу з приведення у відповідність теорії Птолемея із спостереженнями астрономічних явищ. Микола Копернік, аналізуючи геоцентричну систему Птолемея, дійшов висновку, що вона хибна, і в своєму '' Малому коментарі '' сформулював поняття про відносність руху, обгрунтував думку щодо обертання Землі навколо своєї осі й обертання Землі та інших планет навколо Сонця як центрального тіла.
Встановивши як рух Землі навколо своєї осі, так і рух її та планет навколо Сонця, М.Копернік подолав протиставлення земного і небесного. Із системи М.Коперніка випливало вчення про наявність багатьох світів, про існування життя і мислячих істот також на анших планетах Сонячної системи в нескінченному просторі взагалі.
Становленню анатомії, фізіології, наукової медицини сприяв внесок, зроблений Андреасом Везалієм (1514 - 1564). А.Везалій був одним із великих професорів-анатомів, який розробив топографічну та описову анатомію людини. 1543 р. вийшла друком праця А.Везалія '' Про будову людського тіла'' у 7 частинах, ілюстрації до якої зроблено кращими художниками школи Тіціана. Людське тіло ніколи не зображене у А.Везалія нерухомо, лежачи, а завжди динамічно, в русі. Малюнки свідчать, що лекції А.Везалія супроводжувалися порівняльними демонстраціями трупів, живих натурників, скелетів, іноді тварин. Учений був новатором не тільки у вивченні, а й у викладі анатомії. У теоретичних поглядах А.Везалій приєднувався до поширеного способу пояснення функціонування частин людського тіла як частин машини. Він характеризував суглоби, кістки та м'язи як шарніри, блоки і важіль, серце - як насос і т.ін. Праця А.Везалія і до сьогодні залишається класичною.
Дж. Бруно. У своєму творі "Про нескінченність, Всесвіт і світи" він писав, що в нескінченному просторі є нескінченна кількість тіл, подібних до нашої Землі і нашого Сонця, і жодна з них не знаходиться у більшій мірі в центрі Всесвіту, бо він нескінченний, а тому не має ані центра, ані краю, ані верху, ані низу. Їх мають, за поглядами Дж. Бруно, лише скінченні світи, де існують деякі певні центри, якими є сонця і вогні, навколо яких обертаються всі планети, землі, води, подібно до того, як навколо сусіднього нам Сонця існують сім планет. Кожна з цих зірок, або цих світів, обертаючись навколо власного центра, здається їх жителям міцним і стійким світом, навколо якого обертаються всі зірки як навколо центра Всесвіту. Таким чином, немає тільки одного світу, тільки однієї Землі, тільки одного Сонця, але існує стільки світів, скільки ми бачимо навколо нас виблискуючих світил.
Розвиваючи ідеї Коперніка, Дж. Бруно пішов набагато далі. Він доводить необхідність прийняття ідеї нескінченності світу вже як філософ. М. Копернік, а потім Дж. Бруно спростували принципи, на яких будувались перипатетична фізика та космологія. Усі поняття античної науки (тіло, рух, форма і матерія як пасивне та активне начало тощо) отримали принципово новий зміст, протилежний старому.
Учення М. Коперніка дістало математичне підтвердження в працях німецького астронома, механіка і математика Иогана Кеплера (1571-1640). Маючи в своєму розпорядженні результати спостережень М. Коперніка, здійснивши самостійно велику кількість нових спостережень, Й. Кеплер блискуче розвинув учення, яке він сам називав "коперніковою астрономією". Важливими аргументами на користь геліоцентричної системи стали три знаменитих закони Й. Кеплера.
Боротьба за зміцнення системи М. Коперніка була важкою не тільки тому, що протилежну, геоцентричну, систему світу Птолемея підтримувала церква, а й тому, що система Коперніка встановила кінематику Сонячної системи і не була достатньою мірою обгрунтована фізично (динамічно), не були з'ясовані причини руху планет навколо Сонця, не були ще точно відомі справжні орбіти планет. На тому ступені розвитку геліоцентрична система Коперніка являла собою перше наближення до істини.
Loading...

 
 

Цікаве