WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Методика роботи з масовими джерелами - Реферат

Методика роботи з масовими джерелами - Реферат


Реферат на тему:
Методика роботи з масовими джерелами
Характерною рисою розвитку історичної науки останнього десятиріччя є широке залучення у дослідженнях масових джерел з соціально-економічної, політичної історії та духовного життя суспільства, що вимагає більшої уваги до розробки методичних основ їх використання.
Масовими називаються комплекси джерел з певної проблеми або періоду історії, які мають суттєві однакові властивості й ознаки (ординарність походження, однорідність змісту, однотипність форми), але відрізняються одне від одного за кількісними показниками.
Ординарність, тобто однаковість обставин виникнення джерел, зумовлюється тим, що комплекси масових документів з'являються унаслідок заздалегідь спланованих масових акцій: проведення переписів, обстежень, соціологічних досліджень, анкетування й опитування учасників різного роду масових заходів.
Друга характерна риса масових джерел - однорідність, повторюваність змісту. Якщо, наприклад, проводилося обстеження селянських господарств, то всі матеріали змістовно будуть присвячені саме цій проблемі.
Третя риса масових джерел - однотипність їхньої форми. Переписи, обстеження, анкетування тощо проводяться за формулярами (переписними листами, анкетами тощо), що мають чітко визначену структуру. Іноді за стандартним формуляром проводяться через певний час багаторазові обстеження. Однотипність формулярів значно спрощує наступну обробку отриманої інформації, її аналіз, порівняння даних, отриманих в різний час.
Інформаційна насиченість масових джерел саме через їх масовість, часова близькість до відображених у них фактів, тобто їх первинність, створюють сприятливі умови для їх використання з метою характеристики типології суспільних явищ, розкриття історичних закономірностей. Цінність джерел полягає в тому, що вони характеризують стан, будову, властивості таких об'єктів дійсності, які утворюють, певні системи.
Масові джерела почали накопичуватися в Україні ще за часів середньовіччя. Господарські описи міст, замків, маєтностей (т. з. інвентарні, регулярні описи, люстрації) залишили після себе великі масиви інформації з історії України XV-XVIII ст. У XIX-XX ст. питома вага масових джерел значно зросла внаслідок розвитку періодичної преси, поширення прокламацій, листівок, відозв, регулярного проведення переписів населення, землеволодінь, промислових і сільськогосподарських підприємств, а згодом і соціологічних досліджень.
Інтерес до масових джерел історики виявляли ще в XIX ст. Але вони фізично не могли охопити величезний обсяг нагромаджених матеріалів. Обмежені можливості статистики, недосконалість тогочасних методів обробки масової інформації стали на заваді широкому залученню цього виду джерел до історичних досліджень. Численні переписи населення, промисловості, сільського господарства, земсько-статистичні подвірні обстеження селянських господарств стали об'єктом дослідження лише в XX ст.
Методика роботи з масовими джерелами має свою специфіку. Вчені-джерелознавці вважають, що створити єдину методику вивчення всіх видів цих джерел неможливо, оскільки кожен із них має свої особливості кодування інформації, межі інформативності. До того ж кожен історик, працюючи з масовими джерелами, ставить перед собою конкретні цілі, що випливають з його задумів. Проте деякі аспекти методики роботи з масовими джерелами мають загальнозначущий характер. У роботі з ними зокрема слід поетапно вирішити кілька завдань:
o приступаючи до роботи, варто окреслити коло кожного комплексу масових джерел з теми дослідження, з метою з'ясування ступеня їхньої репрезентативності, вірогідності, можливості порівняння даних;
o вивчити походження, призначення та історію формуляру, на основі якого виникли ті чи інші масові джерела. Наприклад, переписи населення в Радянському Союзі проводилися за переписним листом, який поступово удосконалювався відповідно до вимог математичної обробки та зростання вимог до інформації, зберігаючи при цьому свою основну структуру. Ще виразнішу "електронну" спрямованість мав Всеукраїнський перепис населення України у 2001 p.;
o визначити специфічні методи обробки інформації залежно від мети дослідження, обсягу масових джерел, специфіки кодування в них інформації. Ця робота виконується, як правило, істориком разом із фахівцями з математики, тому більшість сучасних джерелознавчих праць, присвячених масовим джерелам, написана істориками у співавторстві з математиками. Специфіка роботи з масовими джерелами викликала необхідність розробки спеціальної методики їх аналізу, що спонукало істориків звернутися до кількісних (математичних) методів. На відміну від описових, ці методи дають можливість визначити кількісні параметри певних властивостей або рис історичних явищ. Більше того, звернення до математичних методів дало змогу перенести центр ваги з вивчення окремих історичних подій та процесів на дослідження історико-типологічних структур (етнічно-національна, соціальна структура суспільства, майнові, аграрні відносини в різні часи тощо), а також на розкриття (через статистичні тенденції) закономірностей масових суспільних явищ. Причому від елементарних методів статистики, які використовувалися ще в XIX ст., історики поступово перейшли до значно складніших.
За сучасних умов, наприклад, для типології різного роду історичних об'єктів використовуються методи багатомірного статистичного аналізу, для типологічного аналізу джерел - кластерний аналіз (поділ джерел на певні класи - групи, кластери, таксони, кількість і межі яких встановлюються дослідником у ході аналізу джерел).
Обмеженість або відсутність джерел з деяких проблем змушує істориків вдаватися до застосування методів моделювання процесів, які найчастіше використовуються у природничих науках (наприклад, розробка математичних моделей явищ). Досягнення науки за останні
Loading...

 
 

Цікаве