WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Гендрік Антон Лоренц (Lorentz) - Реферат

Нобелівський лауреат Гендрік Антон Лоренц (Lorentz) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Гендрік Антон Лоренц (Lorentz)
За розвиток електромагнітної теорії світла
роки життя: 1853 - 1928 рр.
Г.Лоренц, нідерландський фізик, народився 18 липня 1853 р. в м.Арнемі, в родині дрібного підприємця, що утримував дитячі ясла. Початкову та середню освіту Гендрік здобув у місцевій школі. З 1870 р. продовжує навчання в Лейденському університеті, відвідує лекції відомого на той час професора астрономії Фредеріка Кайзера. За 2 роки Лоренц дістає звання бакалавра наук із фізики та математики й повертається до Арнему учителем місцевої середньої школи. 1873 р. успішно складає екзамени на присвоєння докторського ступеня й досліджує теорію відбивання та заломлення світла, а 1875 р. захищає в Лейденському університеті докторську дисертацію з цієї проблеми. 1878 р. Лоренц переїздить з Арнема до Лейдена й працює на кафедрі теоретичної фізики університету, одній з перших у Європі, продовжуючи вивчати оптичні явища. Тут він публікує роботу, в якій теоретично обгрунтовує співвідношення між густиною речовини та показниками його заломлення, спираючись на загальноприйняту точку зору, а саме на те, що речовина складається з молекул й атомів. У 1881 р. він одружується з племінницею професора астрономії Кайзера Аллеттою Кайзер. У них народилося четверо дітей, проте одна дитина померла немовлям. Продовжуючи працювати в університеті, Лоренц 1892 р. формулює теорію електронів, публікує роботи з розщеплення спектральних ліній у магнітному полі. 1896 р. колега Гендріка Лоренца Пітер Зеєман підтвердив його теоретичне положення про поляризацію світла. У цей час Лоренц застосовує теорію електронів для пояснення спектральногоявища, що було найважливішим кроком на шляху розуміння будови речовини. За розвиток електромагнітної теорії світла 1902 р. Лоренц разом з Зеєманом дістають Нобелівську премію з фізики , а разом з тим і світове визнання провідних учених-фізиків. 1904 р. Лоренц опублікував найвідоміші з виведених ним формул, що дістали назву перетворення Лоренца. 1911 р. він очолює першу Сольвеївську конференцію з фізики - міжнародний форум найвідоміших учених. Щороку, до кінця свого життя, він головував на цих конференціях. 1912 р. Лоренц подає у відставку з Лейденського університету, проте раз на тиждень читає лекції й виконує обов'язки секретаря Нідерландського наукового товариства. Через рік переїздить до Гарлема, де працює директором фізичного кабінету Тейлерівського музею. З 1923 р. входить до складу міжнародної комісії з інтелектуальної співпраці Ліги Націй, а 1925 р. очолює її. Окрім Нобелівської премії, Гендрік Лоренц був нагороджений медалями Коплі й Румфорда Лондонського королівського товариства, був почесним доктором Паризького й Кембріджського університетів, членом Лондонського королівського й Німецького фізичного товариств. Гендрік Лоренц зберігав інтелектуальну активність до самої смерті. Помер він 4 лютого 1928 р. у віці 75 років у Гарлемі.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве