WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Гіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії. - Реферат

Гіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії. - Реферат


Реферат на тему:
Гіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії.
Історія виникнення.
Уявлення про те, як здійснюються відкриття в науці і як у ній відбувається сам процес дослідження в цілому, змінювались протягом усієї історії. Оскільки починаючи з XVII ст. серед емпіричних наук домінувало експериментальне природознавство, тому вперше ці проблеми виникли саме у його рамках. Однак протягом XVII-XVIII ст. воно лише накопичувало и систематизувало необхідну емпіричну інформацію, робило найпростіші індуктивні узагальнення на основі фактичного матеріалу та встановлювало елементарні емпіричні закони. Багато з філософів вірили тоді у можливість створення особливої логіки, за допомогою якої можна було б майже суто механічно здійснювати відкриття в науці. У галузі емпіричних наук найбільш чітко такий погляд висловив Ф. Бекон, який сподівався на те, що створені ним канони індуктивної логіки допоможуть здійснити цю задачу. "Наш же шлях відкриття наук, - стверджував він, - небагато залишає гостроті та силі обдаровання, але майже зрівнює них. Подібно до того як для проведення прямої чи описання досконалого кола багато значать твердість, вмілість і досвідченість руки, якщо діяти тільки рукою, - мало чи зовсім нічого не значить, якщо користуватися циркулем та лінійкою. Так виходить і з нашим методом" [1].
Однак як індуктивні канони самого Бекона, так і удосконалені і систематизовані пізніше Дж.С. Міллем методи дослідження (подібності, відмінності, супроводжуючих змін та залишків) дають можливість встановлювати тільки найпростіші емпіричні (за термінологією Мілля "причинні") зв'язки між властивостями явищ, що безпосередньо спостерігаються. Та навіть у цьому випадку доводиться звертатися до гіпотези та уточненню колишніх гіпотез.
В області дедуктивних наук Г. В. Лейбніц мріяв про створення загального метода, що дозволив би звести будь-яке міркування до розрахунків. За допомогою такого метода він сподівався вирішувати будь-які дискусії не тільки в науці, а й у політиці та філософії. "У випадку виникнення дискусій, - вважав він, - двом філософам не доведеться більше застосовувати дискусію, як не застосовують його лічильники. Замість дискусії вони просто візьмуть у руки пера, сядуть за дошки і скажуть один одному: "будемо розраховувати" [2]. Ця ідея про зведення дедуктивного міркування до розрахунку хоча і привела до створення математичної логіки, тем не менше виявилась утопічною, бо навіть в рамках математики існує алгоритмічно нерозв'язні проблеми.
Там же, де доводиться враховувати взаємодію досвіду і логіки, емпіричних даних і раціонального міркування, становище ще більше ускладнюється. У цьому складному процесі дослідження творчість та інтуїція, логіка і досвід, дискурсія і уява, знання і талант взаємно доповнюють і часто обумовлюють один одного. Оскільки усі ці різнорідні та складні фактори не піддаються формалізації і алгоритмізації, неможливо і створення логіки відкриття ні у формі індуктивної, ні в формі дедуктивної логіки. Таким чином, і емпірична і індуктивна модель відкриття, запропонована Беконом, і раціональна і дедуктивна модель, запропонована Лейбницем, виявились неспроможними через надто спрощене розуміння процесу наукового дослідження взагалі і особливо відкриття нового в науці.
В першій половині XIX ст. деякі логіки та філософи науки чітко усвідомили безперспективність спроб побудови логіки відкриття. Замість того вони стали закликати до дослідження логічних наслідків з запропонованих в ході дослідження гіпотез, їх оцінці та перевірці за допомогою емпіричних спостережень та експериментів. "Наукове відкриття, - відмітив відомий історик науки У. Уевелл, - має залежати від щасливої думки, простежити походження якої ми не можемо. Тому деякі сприятливі повороти думки вище від усіляких правил і, отже, не можна дати жодних правил, які б неминучо приводили до відкриття" [3].
Таким чином, в емпіричних науках замість індуктивної логіки, що орієнтується на відкриття нових наукових істин, з середини минулого століття усе наполегливіше висувається дедуктивна логіка для обґрунтування здогадок, припущень та гіпотез. У зв'язку з цим ще більше поширюється гіпотетико-дедуктивна модель аналізу структури дослідження. Згідно з цією моделлю, проблема генезису, чи походження самих гіпотез, засобів їх отримання чи формування не мають жодного стосунку до методології та філософії науки. Останні мають займатися тільки логічним аналізом існуючих чи їх систем, а саме виведенням з них логічних наслідків та перевіркою останніх за допомогою результатів спостережень та експериментів. Найбільш чітко таке протиставлення контексту обґрунтуванню контексту відкриття сформулював у своїй книжці "Досвід і передбачення" Г. Рейхенбах. "Акт відкриття, - вважає він, - не піддається логічному аналізу. Не справа логіки пояснювати наукові відкриття; все, що він може зробити, - це аналізувати зв'язки між фактами та теорією... Я ввожу терміни контекст відкриття і контекст обґрунтування, щоб провести таку відмінність. Тоді ми маємо сказати, що епістемологія займається тільки розгляданням контексту обґрунтування" [4]. Під епістемологією мається на увазі вчення про наукове знання і його розвиток, що відрізняється від психології тим, що розглядає "скоріше логічну реконструкцію, ніж реальний процес пізнання".
Така заміна реального процесу дослідження на його логічну реконструкцію і складає суть позитивістського підходу до аналізу науки, при якому майже всю увагу приділяють проблемам верифікації нових гіпотез і теоретичних систем, тобто їх обґрунтуванню, а не відкриттю. Хоча Поппер і рішуче виступав проти критерію верифікації позитивістів, тим не менше він розділяв їх загальний погляд на задачі логіки і філософії науки: "Питання про шляхи, якими нова ідея - чи то музична тема, драматичний конфлікт чи наукова теорія - може представляти істотний інтерес для емпіричної психології, але він зовсім не належить до логічного аналізу наукового знання. Логічний аналіз не зачіпає питань стосовно фактів (кантівського quid facti), а зачіпає тільки питання про виправдання чи обґрунтованості (кантівського quid juris)... У відповідності із сказаним я буду розрізняти процес створення нової ідеї, з одного боку, і методи і результати її логічного дослідження - з іншого" [5].
Гіпотетико-дедуктивна модель розвитку наукового знання домінувала у західній філософії науки майже до 60-х рр. XX ст. Вона навіть здобула назву "стандартної моделі", та поступово виникли сумніви в її адекватності і вже наполегливіше почали лунати заперечення проти неї з боку не тільки філософів інших напрямків, а й спеціалістів -природничників і гуманітаріїв. Після відмови від "стандартної моделі" виникло багато альтернативних концепцій розвитку наукового знання. Найбільший інтерес серед них викликають ті, які по-новому висвітлюють процеси відкриття, розробки і обґрунтування наукових ідей.
Що стосується розробки конкретних проблем методології відкриття, то думки тут розходяться. Одні авторизосереджують свою увагу на процесі генерування нових наукових ідей та гіпотез, що стосуються головним чином попередньої оцінки їх перспективності у прирощенні наукового знання. Інші вважають, що розробка гіпотез охоплює як процес їх генерування, так і подальший логічний та епістемологічний аналіз тих стадій дослідження проблем, для розв'язання якої вибудовано гіпотезу. Треті цікавляться специфічними особливостями висновків, що використовуються у ході розробки гіпотез, звертаючи особливу увагу на правдоподібні й евристичні методи міркувань.
Перейду безпосередньо до суті гіпотетико-дедуктивної моделі.
Гіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії. Ії суть.
У цій моделі теорія ототожнюється тільки із синтаксисом деякої спеціальної мови. У найпростішому випадку це мова вирахування предикатів першого порядку. Що ж стосується семантики мови, різного роду моделей, то всі ці конструкції вважають деякими зовнішніми утвореннями по відношенню до теорії. Таким чином, це формально-логічна модель наукового знання. Теоретичне знання у такої моделі вважається чимось принципово гіпотетичним, таким, що не існує насправді. Ось
Loading...

 
 

Цікаве