WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Наука як форма суспільної свідомості. Специфіка медичної науки - Реферат

Наука як форма суспільної свідомості. Специфіка медичної науки - Реферат

культурою завдяки хрестовим походам й подальшому торговельному й культурномуобміну, знову отримали можливість продовжити традиції античності. Але все це відбулося вже в період пізнього середньовіччя при нових суспільних умовах.
Засилля середньовічного християнства, звичайно, не означало абсолютного застою думки. В університетах та монастирських бібліотеках закладались вогнища нової європейської культури. В безкінечних схоластичних диспутах про буття бога, сутність янголів та природу гріха розвивались мистецтво суперечки, вміння доводити, ставити й обговорювати проблеми. Поки ці дискусії торкались лише релігійних проблем, вони не могли сприяти прогресу науки. Однак вже в епоху середньовіччя серед алхіміків та ремісників з'являються люди, які починають ставити експеримент на одну дошку з вербальними доказами. Навіть такі великі схоласти, як Альберт Великий (пр.1193 - 1280), не були сторонніми лабораторному експериментуванню, хоча й алхімічному за своїми цілями. А Роджер Бекон (пр.1214 - пр.1294)прямо стверджував, що експеримент може дати більше, ніж словесні міркування. Однак він був лише першою ластівкою й піддався гонінням з боку церкви.
Епоха Відродження з її переважною зацікавленістю до проблем людини та її свободи сприяла розвитку індивідуальної творчості й гуманітарної освіти, але тільки в кінці цієї епохи, в ХVІ ст., склались передумови для виникнення й прискореного розвитку нової науки. На початку ж ішов необхідний процес освоєння античного насліддя й тому нові наукові ідеї були надзвичайною рідкістю. Однак загальна атмосфера вільнодумства створювала все більш сприятливі умови для їх появи. Першим, хто зробив вирішальний крок в створенні нового природознавства, в якому долалась протилежність абстрактної математики та конкретного емпіричного спостереження, був Микола Копернік.
На протязі більше тисячі років, які відділяли Клавдія Птоломея від Коперніка, арабські й європейські астрономи накопичили безліч фактів, які різнилися з математичними моделями знаменитого александрійця. Однак геоцентрична система не могла впасти під натиском окремих фактів. Будучи цілісною системою, вона могла поступитися тільки іншій, кращій системі. Великим філософським досягненням Коперніка було те, що він чітко це зрозумів та протиставив Птоломею не тільки нову геліоцентричну модель, але й нову філософську методологію. Хоча частково потреби в новій астрономії диктувались практичними потребами (наприклад, необхідністю уточнити календар), вона виникла в основному під впливом розвитку внутрішньої логіки науки й загальної культурної атмосфери епохи Відродження. Сміливі дерзання стали в кінці кінців знаменням епохи і здійснювались усюди - в мистецтві, в політиці, в релігійній реформації і в науці.
В ХVІ - ХVІІІ ст.. набирає силу капіталістичне виробництво. Виникають нові мануфактури. Буржуазія всюди проявляє ініціативу. Особливо помітна її активність в галузі технічної творчості. З'являються нові інструменти, механічні вдосконалення, машини й засоби спостереження. Все це стимулює розвиток наукового пізнання. Галілей використовує телескоп для астрономічних спостережень; Декарт, завдяки своїм контактам з голандськими механіками, ставить і вирішує механічні задачі; нарешті, Ф. Бекон, пропонуючи філософське обґрунтування нової науки, проголошує немислимий для грецьких мислителів або середньовічних схоластів тезис про те, що ціль науки - це перемога над природою заради підвищення добробуту суспільства й вдосконалення виробництва. Але до досягнення цієї мети ще дуже далеко. На всьому протязі ХVІІ та ХVІІІ ст.. саме виробництво стимулює розвиток науки, створюючи технічну базу для наукових експериментів, спостережень та узагальнень. Офіційна ж наука, зосереджена в університетах, не пов'язана з життям, з потребами виробництва, за своїм рівнем розвитку непридатна для практичного застосування. В університетах продовжує панувати дух схоластики, а найбільші відкриття робляться за їх стінами. Саме ця - офіційна наука була мішенню сфіфтівського сарказму. Доречно буде для кращого розуміння відношення мислителів того часу до науки та науковців навести висловлювання І. В. Гете(1749 - 1832): "Науки загалом завжди віддаляються від життя і знову повертаються до нього обхідним шляхом. Істинні мудреці запитують, якою є річ сама в собі і відносно інших речей, не піклуючись про користь, тобто про застосування до знайомого й необхідного для життя. Це вже зроблять зовсім інші уми: проникні, життєрадісні, технічно винахідливі та вмілі" [4, 323 ].
В ХІХ ст.. стосунки між наукою та суспільством, зокрема виробництвом, змінюються. За два попередніх століття накопичився величезний об'єм знань, і наука виявилась здатною спочатку узагальнити й відобразити досягнення практики, а потім і перейти до вирішення задач, які практика ставить перед нею. Прикладом впливу практики на науку є створення класичної термодинаміки, яка узагальнила багатий досвід використання парових двигунів. До середини ХІХ ст.. узагальнення спостережень і виробничої практики проникає в таку науку, як біологія. Ч. Дарвін в своїй основній праці "походження видів шляхом природного відбору" не тільки описав механізм природного відбору, який спостерігається в природі, але й звернув увагу на роль штучної селекції, яка широко використовувалась в сільському господарстві. Із задачами сільського господарства були пов'язані і дослідження спадковості Г. Менделем. У другій половині ХІХ - початку ХХ ст.. до вирішення виробничих завдань долучається органічна хімія. З її допомогою створюються нові медикаменти, фарбники й мінеральні добрива. Елементи хімічної технології починають впроваджуватись в промисловість. Якщо до цього часу технічна винахідливість, інженерна думка й наукова творчість розвивались паралельно, то тепер вони все частіше починають перетинатися, взаємодіяти.
Нова важлива віха була пов'язана з розвитком електродинаміки. Більшість попередніх технічних нововведень, включаючи парові двигуни, залізницю, паровози і т. ін., були винайдені інженерами або самоучками. Електродинаміка виникла й розвивалась переважно в наукових лабораторіях. В класичній формі вона була завершена Дж. К. Максвелом. Її результати показали єдність електричних, магнітних та світлових явищ, дали потужний імпульс для розвитку електротехніки, створення електричних машин і нових засобів зв'язку, включно радіо. Вперше виник новий тип взаємодії між наукою та виробництвом. Відтепер виробництво не тільки дає технічну базу, ставить завдання й стимулює розвиток науки, але й саме розвивається під її впливом.
У ХХ ст.. теоретичне й експериментальне природознавство, а також математика досягли такого рівня що почали виявляти вирішальний вплив на розвиток техніки та всієї системи виробництва. Фізики опанували атомною енергією й наближаються до оволодіння термоядерним синтезом. Хіміки навчились синтезувати нові штучні матеріали, які не існують в природі. Біологи розкрили таємниці
Loading...

 
 

Цікаве